Постанова № 13636539, 19.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2011 року 10:03 № 2а-17126/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

позивача Купрієнко Б.В.

відповідач Подалось Ж.А.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі по тексту позивач) звернулась з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту відповідач) з врахуванням уточнених вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.2010р. №00000101500/0, №00000111500/0, №00000101500/2, №00000101500/3, від 16.04.2010р. №00000431501/0, від 29.06.2010р. №00000101500/1, №00000111500/1, №00000431501/1, від 09.09.2010р. №00000111500/2, від 08.09.2010р. №00000431501/2, від 30.11.2010р. №00000111500/3, №00000431501/3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та на підставі чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено невиїзну документальну перевірку Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»за результатами чого 29.03.2010р. №28/15/30019775 складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання по рентній платі за нафту за жовтень 2008 року та листопад 2008 року (далі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.1 п. 5.3 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат»від 22.03.2001р. №256 (із змінами та доповненнями) в частині сплати узгоджених податкових зобовязань по рентній платі за нафту за жовтень 2008 року та листопад 2008 року, нарахованих відповідно по строках 01.12.08р. та 30.12.08р., з порушенням граничного строку сплати, в тому числі

247071,80грн. з затримкою сплати на 60 днів;

176088,68грн. з затримкою сплати на 31 день.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.04.2010р. №0000101500/0, №0000111500/0, від 16.04.2010р. №000431501/0, від 29.06.2010р. №0000101500/1, №0000111500/1, №0000431501/1.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями позивачем на підставі статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було проведено процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень, але податковими органами позивачу в задоволені скарг відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача відсутні підстави для застосування штрафу у порядку п.п.17.1.7 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за прострочку сплати рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні оскільки, встановлення системи оподаткування, податків і зборів, порядку їх сплати і розмірів є виключно прерогативою Закону, а не Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат»від 22.03.2001р. №256.

З пояснень відповідача та поданих ним матеріалів, судом зясовано наступне, що в ході перевірки встановлено, несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань:

по нарахованих розстрочках в сумі 181040,63грн., за видобутий природній газ, згідно рішення ДПА у Полтавській області про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань від 01.02.2010р., № 1 по терміну сплати 01.03.2010р., в наслідок чого виник податковий борг у сумі 90566,48грн., який сплачений 11.03.2010р., платіжним дорученням № 647 із затримкою 9 днів.

по газовому конденсату:

- за листопад, сумі 701030,77грн. погашено заборгованість у сумі 655030,77грн., платіжним дорученням № 2952, та у сумі 32938,50грн., за рахунок переплати. Залишок податкового боргу у сумі 13061,50грн., позивачем сплачено із затримкою на 23 дні - 22.01.2010р., платіжним дорученням № 159;

- за грудень 2009р., згідно поданого розрахунку № 9793 від 18.01.2010р., в сумі 666833,90грн., по строку сплати 01.02.2010р. Станом на дату сплати узгодженого податкового зобов'язання у картці особового рахунку позивача, обліковувалася недоїмка у сумі 13162,74 грн.

Згідно Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. № 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку. Тому при сплаті нарахованих поточних нарахувань по рентній платі за видобуті природний газ та газовий конденсат першочергово погашається сума недоїмки, а частина суми поточних нарахувань залишається несплаченою, тобто недоїмкою.

Тобто, сплативши суму 666833,90грн., погасилася існуюча недоїмка, а частина суми разрахунку у розмірі 13162,74грн. набула статусу податкового боргу та була сплачена 11.02.2010р., із затримкою 10 днів.

28.12.2009р., погашено заборгованість у сумі 655030,77грн., платіжним дорученням № 2952, та у сумі 32938,50 грн., за рахунок переплати. Залишок податкового боргу у сумі 13061,50грн., позивачем сплачено із затримкою на 23 дні - 22.01.2010р., платіжним дорученням № 159;

- за січень 2010р., згідно поданого розрахунку № 1453 від 15.02.2010р., в сумі 728836,10 грн., сплачено переплатою 715629грн., а решта суми - податковий борг у розмірі 13207,10грн., сплачено із затримкою 9 днів платіжним дорученням № 570 від 11.03.2010р.

по рентній платі за видобуту нафту:

- за жовтень 2008р., сумі 247071,80грн., (з урахуванням уточнюючого розрахунку) по строку сплати 01.12.2008р., фактично сплачено 30.01.2009р., із затримкою 60 днів, платіжним дорученням № 174.

- за листопад 2008р., у сумі 176088,68грн., по строку сплати 30.12.2008р., фактично сплачено 30.01.2009р., із затримкою 31 день, платіжним дорученням № 189.

Крім того, відповідно до п. 9 частини першої статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»рентні платежі належать до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно із частиною шостою статті 14 Закону України «Про систему оподаткування», порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається згідно з законами України.

З метою забезпечення виконання діючого законодавства на 2008 рік щодо бюджетного процесу в Україні 28 грудня 2007 року прийнято Закон України №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік», який визначає низку норм щодо порядку обчислення та сплати до бюджету окремих податків та зборів у 2008 році, зокрема, відповідно до п.12 статті 2 вищезазначеного Закону рентна плата, поряд з іншими податками та зборами, віднесена до доходів загального фонду Державного бюджету.

Пунктом 4 розділу II «Прикінцеві положення»Закону України від 03.06.2008р. №309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»встановлено, що у кожному податковому (звітному) періоді, що дорівнює календарному місяці, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі і під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, а саме природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України: 1) рентну плату за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ); 2) рентну плату за нафту; 3) рентну плату за газовий конденсат.

Окрім того, в п. 3 розділу II «Прикінцеві положення»Закону № 309-VI зазначено, що до 01.01.2010р., зупиняється дія Закону України «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат» від 5 лютого 2004 року № 1456-IV, який визначає поняття, розміри та порядок сплати рентних платежів за видобуті нафту, природний газ і газовий і конденсат в Україні, контроль за правильністю їх обчислення і сплати та відповідальність платників таких платежів.

Закон №309-VI прийнятий відповідно до норм Конституції, набрав чинності з 3 червня 2008 року. Норми Закону № 309-VI Конституційним судом України у визначеному порядку неконституційними повністю чи частково не визнавалися, а тому є обов'язковими до виконання на всій території України усіма суб'єктами права.

Щодо пояснення позивача, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про систему оподаткування»не можуть встановлюватись іншими Законами України, крім Законів про оподаткування, відповідач пояснює тим, що чинне законодавство не дає визначення закону про оподаткування та не визначає критерії віднесення законів до законів про оподаткування.

Ставки та порядок справляння ряду зборів (обов'язкових платежів) встановлених Законом України «Про систему оподаткування», врегульовані законами, які застосовуються поряд з нормами, що за предметом регулювання відносяться до норм інших правових інститутів, або відсилають до підзаконних нормативних актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Такий порядок правового регулювання справляння зборів (обов'язкових платежів) при їх встановленні Законом України «Про систему оподаткування»не виключає їх легітимність.

Стосовно порядку справляння рентної плати, то законодавець посилається на порядок, визначений Кабінетом Міністрів України, а саме Постанову Кабінету Міністрів України від 22.03.2001р. №256 (із змінами і доповненнями).

Порядок обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 256, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 2005 року № 59, із змінами та доповненнями.

Згідно з пунктами 6 і 7 зазначеного Порядку № 256, податкові розрахунки рентної плати складаються платниками за звітний (податковий) період і подаються органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (податковим) періодом. Податковий розрахунок рентної плати подається за формою, що затверджується Державною податковою адміністрацією України.

Платники податків вносять до Державного бюджету України рентну плату авансовими внесками у розмірі однієї третини суми платежу, визначеної у податковому розрахунку, який подано у минулому звітному (податковому) періоді, до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця відповідно за першу, другу та третю декаду. Сума рентної плати за звітний (податковий) період, обчислена відповідно до пункту 4 Порядку № 256 вноситься платниками податків до Державного бюджету України 30 календарних днів місяця, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 256, відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність внесення до Державного бюджету України рентної плати та своєчасність подання її податкового розрахунку органам державної податкової служби несуть платники податків відповідно до законодавства.

У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за, порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова декларація, розрахунок (далі -податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 17.1.7 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, відповідач діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено повністю.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь субєкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 20.01.2011р.

Суддя В.В. Амельохін