Ухвала суду № 136364306, 06.05.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/675/26

Провадження №2-с/567/5/26

У Х В А Л А

про повернення заяви

06 травня 2026 року м.Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, -

в с т а н о в и в:

04 травня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу №567/675/26, виданого 23 квітня 2026 року Острозьким районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 1353,97 грн. та судового збору в сумі 332,80 грн.

Перевіривши зазначену заяву на предмет дотримання вимог при її оформленні відповідно до ст.170 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення даної заяви без розгляду, з огляду на наступне.

Згідно із ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов`язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов`язання. Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.

Форма і зміст заяви про скасування судового наказу визначені ст. 170 ЦПК України.

За положеннями цієї статті, заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Заява підписується боржником або його представником.

До заяви про скасування судового наказу додаються:1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Отже, відповідно до ч.5 ст.170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно із ст.2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, заявником не надано будь-яких доказів, які б надавали суду підстави для звільнення його від сплати судового збору, чи прийняти рішення про відстрочку сплати судового збору, чи про розстрочення сплати судового збору на певний строк.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду заяви про скасування судового наказу ставка судового збору становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3209 гривень.

Відтак ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, згідно ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір, становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166,40 грн.

В порушення зазначеної норми, до заяви про скасування судового наказу заявником не долучено доказів сплати судового збору.

Окрім того, заявником ОСОБА_1 у поданій ним заяві в порушення ст.170 ЦПК України не зазначено місцезнаходження ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та не зазначений ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Відповідно до ч.6 ст.170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Оцінивши викладені боржником обставини, вивчивши матеріали справи наказного провадження, вважаю, що заява про скасування судового наказу подана без дотримання вимог ст.170 ЦПК України та вона є неналежно оформленою, а відтак підлягає поверненню без розгляду.

Повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права боржника на повторне звернення до суду з заявою, яка оформлена відповідно до вимог ст.170 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.170 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 23.04.2026 року у справі №567/675/26 за заявою ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу - залишити без розгляду та повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Острозького районного суду Василевич О.В.