Ухвала суду № 136363536, 07.05.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5344/26

Провадження № 2-з/524/27/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 м.Кременчук

Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Алексашина Н.С., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 одночасно із пред`явленням позову до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровану за відповідачкою.

Вказана позовна заява та заява про забезпечення позову подані через систему Електронний суд 23.04.2026 року, зареєстровані у вхідній кореспонденції суду 29.04.2026 року, а наступного дня передані судді.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що рішенням Автозаводського районного суду від 03.07.2019 року у справі 524/39/18 року за ОСОБА_3 визнано майнові права на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , згідно договору №12/06-1, укладеного 12 червня 2012 року з ТОВ «МЖК «Житлобуд».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Постановою Верховного Суду від 30.11.2023 року за ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом визнано майнові права на трикімнатну квартиру, проектний номер квартири АДРЕСА_2 , згідно договору №12/06-1, укладеного 12 червня 2012 року між ТОВ «МЖК «Житлобуд» та ОСОБА_3 .

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04.02.2026 року у справі №524/2874/24 встановлено та документально підтверджено факт повного виконання фінансових зобов`язань перед забудовником.

Позивач посилається на те, що під час розгляду справи №524/2874/24 було виявлено, що 14.08.2025 року право власності на цю ж квартиру було зареєстровано за ОСОБА_5 .

З метою недопущення відчуження спірної квартири та забезпечення виконання рішення суду про витребування майна, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Ознайомившись з поданою заявою та доданими документами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Зважаючи на те, що подана позовна заява стосується витребування нерухомого майна, то на неї поширюються правила виключної підсудності, передбачені ст.30 ЦПК України. Так, відповідно до частини 1 вказаної статті позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Вказане узгоджується з висновками наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

Таким чином, заява підсудна Автозаводському районному суду міста Кременчука, оскільки спірне нерухоме майно розташоване по АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Стаття 150 ЦПК України встановлює перелік видів забезпечення позову. Зокрема, згідно п.1 ч.1 вказаної статті позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі N 914/1570/20).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 381/4019/18).

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. (див. п.47 постанови ВП ВС від 24 квітня 2024 року у справі №754/5683/22)

З матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову убачається, що постановою Верховного Суду від 30.11.2023 року у справі №524/8967/21 за позивачем ОСОБА_4 визнано в порядку спадкування за заповітом майнові права на трикімнатну квартиру, проектний номер квартири АДРЕСА_4 , згідно договору № 12/06-1, укладеного 12 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК «Житлобуд» та ОСОБА_3 .

Крім того, рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04.02.2026 року у справі №524/2874/24 ухвалено стягнути із ТОВ «МЖК «Житлобуд», код ЄДРПОУ 39098090, місто Кременчук, вулиця Шевченка, будинок 55 на користь ОСОБА_6 кошти в сумі 75188,73 грн надміру сплачених, відповідно до умов договору купівлі-продажу майнових прав від 12 червня 2012 року №12/06-1, 3% річних в сумі 13 533,01 грн та інфляційне збільшення в сумі 54 586,26 грн, 15000 грн моральної шкоди та судові витрати в сумі 1432.94 грн.

При цьому, у вказаному рішенні констатовано, що «в свою чергу невизнання продавцем права покупця на квартиру, на переконання суду, підтверджується тим, що 14.08.2025 право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за іншою особою, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.»

Також, суд у вказаній справі взяв до уваги «що станом на дату розгляду справи право власності на квартиру АДРЕСА_1 , площею 95,9 кв.м зареєстровано за іншою особою. Суд відзначає, що позивач клопотань про залучення власника спірного майна не заявляв. З цих підстав, суд вважає, що визнання за позивачем права власності на квартиру не призведе до поновлення його прав, оскільки без скасування попереднього запису про право власності, примусова реалізація рішення суду буде не можливою.»

Наразі позивач заявив віндикаційний позов до ОСОБА_2 , як до особи, за якою зареєстровано право власності на спірну квартиру.

Невжиття заходу забезпечення позову щодо вказаної квартири може призвести до порушення прав позивача, істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову. Оскільки право власності вже зареєстровано за відповідачкою, вона має юридичну можливість у будь-який момент продати або подарувати квартиру третім особам.

Враховуючи наведене, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Зважаючи на існування ризику відчуження майна, яке є предметом спору, суд вважає за доцільне задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом встановлення заборони відчуження. Такий вид та спосіб забезпечення, на думку суду, є співмірним та достатнім для забезпечення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.30, 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони її відчуження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ;

Відповідач: ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 .

Суддя Н.С. Алексашина