Постанова № 136363464, 06.05.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/686/26

Провадження № 3/379/297/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Шабрацький Г.О. розглянувши матеріали, які надійшли з батальйону №2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київської області, про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

04.04.2026 о 21:07 год., с. Косяківка, вул. Молодіжна, 60, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці очей що не реагують на світло та неприродна блідість, від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я Таращанська КНП категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час судових засідань повідомлений належно. Представник ОСОБА_1 адвокат Александров Д.О. приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, надав письмові клопотання про долучення доказів, клопотання щодо повного дослідження матеріалів справи, клопотання про витребування інформації про звернення ОСОБА_2 на службу 102 від 04.04.2026, викликати та допитати в судовому засіданні працівників поліції які складали матеріали щодо ОСОБА_1 . Крім того було подано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Судом були задоволені клопотання про долучення доказів та повного дослідження матеріалів справи, щодо клопотання про витребування доказів та допиту поліцейських які складали матеріали справи відмовлено, оскільки заявником не надано доказів неможливості отримати вказані докази самостійно, а щодо поліцейських то всі їх дії зафіксовані безперервною відеофіксацією.

У судовому засіданні адвокат Александров Д.О. підтримав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП та зазначив, що: 1) ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, він не міг залишити хвору матір ОСОБА_3 одну в автомобілі на тривалий час про що неодноразово повідомляв працівників поліції; 2) ОСОБА_1 не було фактично відсторонено від керування транспортним засобом та після складання протоколу він продовжив свій рух.

Суд, заслухавши адвоката Александрова Д.О., дослідивши надані клопотання, вивчивши матеріали адміністративної справи, переглянувши відеозаписи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 ПДР, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд у встановленому порядку з метою встановлення стану сп`яніння.

Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

У пунктах 2 і 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015№1452/735, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі Інструкція), передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632178 від 04.04.2026 встановлено, що 04.04.2026 о 21:07 год., с. Косяківка, вул. Молодіжна, 60, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці очей що не реагують на світло та неприродна блідість, від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я Таращанська КНП категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В графі «технічний засіб відеозапису» зазначено: №476753, №476759.

В графі «До протоколу додаються» зазначено: рапорт поліцейського, інші матеріали справи, направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння, акт огляду на стан сп`яніння.

В графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» зазначено: не поїхав так як потрібно було доставити тяжко хвору матір до дому.

Протокол про адміністративне правопорушення скріплений підписом співробітника поліції, який його склав та наявні підписи водія.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.04.2026 року час складання 21:25 год., де зазначено ознаки сп`яніння ОСОБА_1 : розширені зіниці очей що не реагують на світло, неприродна блідість. Результат огляду «огляд не проводився». Наявні підписи співробітника поліції, який його склав та підписи водія (а.с.3);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким зафіксовано ознаки сп`яніння: розширені зіниці очей що не реагують на світло, неприродна блідість. Зафіксовано результат огляду на стан сп`яніння «огляд не проводився», та наявний підпис ОСОБА_1 в графі: «результати огляду на стан сп`яніння» (а.с.4);

- рапортом поліцейського Оверчука В.О., в якому зазначено, що під час патрулювання, відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», був зупинений транспортний засіб Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм виявлено ознаки наркотичного сп`яніння. Водію неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога, від чого останній категорично відмовився. Складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. (а.с.6);

- відеозаписами, що містяться на одному диску, clip-0.mp4, clip-1.mp4, clip-2.mp4, , які містять запис руху автомобіля Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 і його зупинки з відеореєстратора патрульного автомобіля; безперервний відеозапис з портативних реєстраторів поліцейських з моменту зупинки транспортного засобу по час оформлення протоколу (а.с.7).

файл clip-2.mp4 містить відеозапис з реєстратора службового автомобіля під час перегляду якого встановлено, що відеозапис починається 04.04.2026 о 21:07:46 год. коли поліцейський автомобіль їде за автомобілем Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 , вмикає спеціальні сигнали червоного та синього кольору. Автомобіль Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 зупиняється та до водія підходять працівники поліції.

файли clip-0.mp4, clip-1.mp4 містять відеозаписи з двох портативних реєстраторів поліцейських з моменту зупинки транспортного засобу по час складання протоколу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Під час перегляду відеофайлів clip-0.mp4, clip-1.mp4 встановлено:

- 21:07 год. початок відеозапису;

- 21:08:07 год. працівники поліції підходять до автомобіля Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 . В автомобілі на місці водія знаходиться ОСОБА_1 . Працівники поліції повідомляють що транспортний засіб зупинений у зв`язку з відсутністю бризговиків та під час зміни напрямку руху водій не увімкнув покажчик повороту.

- 21:12:10 год. під час спілкування з водієм, працівники поліції зазначають що ними виявлені ознаки наркотичного сп`яніння «неприродна блідість». Працівник поліції перевіряє зіниці очей на світло та повідомляє що вони розширені та не реагують на світло. В зв`язку з виявленими ознаками пропонують водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі.

- 21:13:26 год. на питання поліцейського «огляд пройдете?» повідомляє «не бачу смисла». Працівники поліції роз`яснюють що водій повинен пройти огляд на вимогу поліцейського.

- 21:15:10 год. працівники поліції роз`яснюють що найближчий медичний заклад розташований в м. Тараща. 21:15:40 год. поліцейський повідомляє про відповідальність за відмову від проходження огляду. Та знову пропонує пройти огляд (21:16:07 год.). ОСОБА_1 зазначає «давайте я зранку сам пройду, мені треба відвезти матір». Також поліцейські повідомляють що 30-40 хв. до ОСОБА_4 там без черги приймають. ОСОБА_1 не відповідає та починає телефонувати щоб проконсультуватись з ситуації. Також під час телефонної розмови він «мамі погано». Також ОСОБА_1 повідомляє поліцейським «я матір в любому випадку не кину, їй кожної хвилини стає погано» (21:185:45 год.).

- 21:19:47 год. ОСОБА_1 повідомляє поліцейським «я не буду матір лишати». Поліцейський запитує чи буде він проходити огляд?, на що ОСОБА_1 повідомляє «я не буду зараз проходити огляд». Поліцейський повідомляє про відповідальність за відмову від проходження огляду передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП.

- 21:23:10 год. працівники поліції знову пропонують поїхати, на що ОСОБА_1 повідомляє «я не буду їхати, я не залишу матір». Поліцейські повідомляють що в разі відмови буде складено протокол за ст. 130КУпАП, на що ОСОБА_1 зазначає «складайте, но я матір не залишу, я зараз поїду, а через хвилину матері стане погано, стане серце і що тоді».

- 21:24:00 год. поліцейський вимагає чіткої відповіді щодо проходження огляду, то ОСОБА_1 повідомляє, якщо було би близько, щоб я був біля матері, то я не протів». На вимогу поліцейського дати конкретну відповідь, ОСОБА_1 , зазначає «я не можу матір залишити, якби воно осьо було тут», «якби це було тут, щоб матір була рядом».

- 21:27:15 год. поліцейський запитує «водій огляд будете проходити?», ОСОБА_1 , відповідає «я не може це фізично зробити».

- 21:28:40 год. ОСОБА_1 зазначає що зараз він не може їхати бо переживає за матір». Після цього працівник поліції зазначає що вбачає відмову від проходження огляду, роз`яснює права передбачені ст. 268 КУпАП та що будуть складені матеріали за ч.1 ст. 130 КУпАП та що водій буде відсторонений від керування транспортним засобом та треба шукати тверезого водія. Після чого працівники поліції переходять до складання матеріалів.

- 21:46 год. 21:57 год. працівники поліції ознайомлюють ОСОБА_1 зі складеними матеріалами де він розписується.

відповідно до долучених адвокатом Александровим Д.О. медичних документів ОСОБА_3 1957 року народження, вона 01.04.2026 року у ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» проходила обстеження у лікаря гастроентеролога, проведено езофагогастродуоденоскопію, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, а також проведено лабораторне дослідження. ОСОБА_3 зверталась за медичною допомогою та обстеженням у зв`язку з «інші функціональні порушення кишок».

З наведеного вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП що мало місце 04.04.2026, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Щодо заперечень адвоката Александрова Д.О. у судовому засіданні та викладених у клопотаннях про закриття провадження, то суд зазначає:

1) стосовно посилання що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, він не міг залишити хвору матір ОСОБА_3 одну в автомобілі на тривалий час про що неодноразово повідомляв працівників поліції:

фактично адвокатом зазначено що ОСОБА_1 перебував в стані крайньої необхідності оскільки не міг залишити хвору матір саму.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. Однією з найважливіших умов правомірності крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами.

Також, стан крайньої необхідності повинен відповідати критеріям своєчасності. Своєчасність заподіяння шкоди полягає в тому, що вона може бути заподіяна лише протягом часу, поки існує стан крайньої необхідності. Якщо ж такий стан ще не виник або, навпаки, уже минув, то заподіяння шкоди в цьому випадку (так звана «передчасна» і «спізніла» крайня необхідність), може тягнути відповідальність на загальних засадах.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

В даному випадку дії ОСОБА_1 не можна вважати вчиненими в умовах крайньої необхідності, оскільки будь-яких даних щодо усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода, матеріали справи не містять. Крім того, з відеозапису обставин події об`єктивно не вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться в умовах крайньої необхідності, щоб забезпечити невідкладну допомогу своїй матері, запобіг можливому розвитку небезпечних ускладнень для здоров`я і життя, та діяв у стані крайньої необхідності.

Тому, твердження захисника, що ОСОБА_1 відмовившись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, виконав свій обов`язок як сина перед матір`ю, що запобігло настанню тяжких наслідків для її здоров`я, слід вважати способом захисту з метою уникнення відповідальності, оскільки будь-яких доказів (висновків), того що стан матері ОСОБА_1 ОСОБА_3 загрожував її здоров`ю чи життю стороною захисну не надано. Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до наданої медичної документації ОСОБА_3 не зверталась за невідкладною медичною допомогою, не була госпіталізована та не перебувала на стаціонарному лікуванні, а лише 01.04.2026 пройшла обстеження у лікаря гастроентеролога. Крім того, протягом всього відеозапису ОСОБА_3 не скаржилась на стан свого здоров`я.

Надана медична документація щодо стану здоров`я його матері підтверджує факт наявності у останньої відповідного захворювання, проте не утворює стану крайньої необхідності для ОСОБА_1 .

Отже, як вбачається з наданої медичної документації, яка містить анамнез хвороби ОСОБА_3 , остання хворіла задовго до описаної у протоколі події, при цьому на стаціонарному лікуванні не перебувала, пройшла обстеження 01.04.2026, що не може свідчити про небезпечний стан ОСОБА_3 саме 04.04.2026.

2) щодо посилання захисника, що ОСОБА_1 не було фактично відсторонено від керування транспортним засобом та після складання протоколу він продовжив свій рух.

по-перше, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Стан сп`яніння матеріалами справи констатований не був. По - друге, той факт, що в подальшому після фіксації правопорушення працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не спростовує факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до практики Верховного Суду не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів, постанова Касаційного кримінального суду ВС по справі 204/6541/16-к. В іншій справі №344/2995/15-к ВС вказав, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Тому суд вважає надані докази, належними та допустимими.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При цьому, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП оскільки матеріали справи не містять даних на підтвердження факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, протягом року.

Правопорушення, за вчинення якого притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , входить до глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку» та належить до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв`язку із чим при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено накладення на особу, винну у вчиненні цього правопорушення, адміністративного стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з викладеного, вважаю необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 38, 130, 266, 268, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (отримувач коштів ГУК у Київ.обл/м. Київ/21081300 ЄДРПОУ 37955989, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок IBAN UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ