Ухвала суду № 136362489, 07.05.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/3217/22

провадження №4-с/165/7/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Король І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Нововолинську, заяву про відвід судді у розгляді скарги адвоката Моісеєнко Олени Миколаївни, як представника ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Васенько Вікторії Ростиславівни у виконавчому провадженні №75659313 щодо невжиття заходів за наслідками розгляду заяви №5 про застосування заходів примусового виконання, у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду від 13 серпня 2024 року

встановив:

07.05.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача Моісеєнко О.М. надіслала заяву про відвід судді у справі №165/3217/22, провадження №4-с/165/7/2. Відвід мотивує тим, що наявні обставини, які об`єктивно можуть викликати сумнів у неупередженості судді Ференс-Піжук О.Р. під час розгляду цієї скарги. Підставою скарги є невчинення державним виконавцем належних виконавчих дій щодо примусового виконання судового рішення у справі №165/3217/22, зокрема щодо перевірки виконання рішення, складання акта про невиконання рішення суду, застосування заходів примусового виконання та накладення штрафу на боржника. Вказує, що суддя Ференс-Піжук О.Р. раніше розглядала цивільну справу №165/2785/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей виконавчого комітету Нововолинської міської ради, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди одного з батьків. У межах зазначеної справи суддею Ференс-Піжук О.Р. було постановлено ухвалу від 14 січня 2025 року про врегулювання спору за участю судді, призначено проведення спільних нарад, викликано учасників справи та фактично розпочато процедуру врегулювання спору за участю судді. 31 січня 2025 року суддею Ференс-Піжук О.Р. було проведено спільну нараду за участю позивача ОСОБА_1 , його представника, третьої особи, відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача та представника органу опіки та піклування. У подальшому ухвалою від 31 січня 2025 року суддя Ференс-Піжук О.Р. припинила врегулювання спору за участю судді, поновила провадження у справі та передала цивільну справу №165/2785/24 на розгляд іншому судді, визначеному в порядку статті 33 ЦПК України.

Наголошує, що зазначені обставини мають істотне значення для вирішення питання про відвід, оскільки під час врегулювання спору за участю судді суддя отримує інформацію від сторін, бере участь у спільних та/або закритих нарадах, з`ясовує позиції учасників спору, їхнє бачення конфлікту, можливі умови його врегулювання, а також інші обставини, які відповідно до частини сьомої статті 203 ЦПК України є конфіденційними.

Вказує, що скарга формально стосується дій та бездіяльності державного виконавця, однак фактично її розгляд безпосередньо пов`язаний із тим самим тривалим сімейним конфліктом між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , реалізацією батьківських прав, виконанням судового рішення щодо участі батька у вихованні дитини та забезпеченням безперешкодного спілкування з дитиною.

Наголошує, що справа №165/3217/22 та справа № 165/2785/24 мають різний процесуальний предмет, вони стосуються тих самих осіб, тієї самої дитини, того самого сімейного конфлікту та взаємопов`язаних обставин щодо реалізації батьківських прав і виконання судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у врегулюванні спору за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Наведена норма прямо регулює неможливість подальшої участі судді у тій самій справі. Водночас її правова природа полягає у необхідності усунути будь-який ризик впливу інформації, отриманої суддею під час конфіденційної процедури врегулювання спору, на подальший судовий розгляд.

Саме тому вважає участь судді Ференс-Піжук О.Р. у попередньому врегулюванні спору між цими ж сторонами, за наявності тісного фактичного та правового зв`язку між попередньою справою і нинішньою скаргою, є обставиною, яка об`єктивно може викликати сумнів у безсторонності суду.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

При цьому наголошує, що заявник не стверджує про особисту упередженість судді Ференс-Піжук О.Р. та не ставить під сумнів її професійні якості. Однак для вирішення питання про відвід достатнім є існування об`єктивних обставин, які з погляду стороннього спостерігача можуть створити сумнів у безсторонності суду. У цій справі такий сумнів є об`єктивним, оскільки суддя Ференс-Піжук О.Р. раніше брала участь у врегулюванні спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проводила спільну нараду за участю сторін, була обізнана з конфіденційними позиціями учасників сімейного конфлікту, після чого справа була передана іншому судді саме з підстав, передбачених процесуальним законом.

За таких умов вважає подальший розгляд суддею Ференс-Піжук О.Р. скарги на дії та бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні, яке виникло з виконання судового рішення щодо цього ж сімейного конфлікту, може створити обґрунтоване враження відсутності необхідної процесуальної дистанції суду від попередньо отриманої інформації та сформованого процесуального контексту.

Просить задовольнити заяву про відвід судді Ференс-Піжук О.Р. у справі №165/3217/22. Відвести суддю Ференс-Піжук О.Р. від розгляду справи № 165/3217/22 за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Передати справу для повторного автоматизованого розподілу між суддями Нововолинського міського суду Волинської області у порядку, визначеному законом.

Скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Моісеєнко О.М. у судове засідання не з`явилися.

Золотавіна І.В. подала суду заяву, в якій просила заяву про відвід розглядати у її відсутності, щодо її задоволення покладається на розсуд суду.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи та заяви про відвід повідомлялися належним чином.

Дослідивши заяву про відвід, матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд приходить до висновку що заява про відвід судді підлягає задоволенню.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод у статті шостій визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.8, ч.11 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього

постерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи вищевикладене, з метою розгляду скарги в розумні строки належним та неупередженим складом суду, оскільки представник скаржника висловлює свою недовіру головуючому у справі, у неї та скаржника виникає сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Ференс-ПІжук О.Р., враховуючи, що судом у іншому провадженні досліджено ряд доказів, які додані до скарги у цьому провадженні та суд вже надав правову оцінку зазначеним доказам, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді Ференс-Піжук О.Р. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.33, ст.36 ЦПК України, суд

постановив:

Задоволити заяву про відвід судді Ференс-Піжук Орисі Романівни у розгляді скарги адвоката Моісеєнко Олени Миколаївни, як представника ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Васенько Вікторії Ростиславівни у виконавчому провадженні №75659313 щодо невжиття заходів за наслідками розгляду заяви №5 про застосування заходів примусового виконання, у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду від 13 серпня 2024 року та відвести суддю Ференс-Піжук Орисю Романівну у розгляді зазначеної скарги.

Справу за №165/3217/22 (провадження №4-с/165/7/26) передати для повторного автоматизованого розподілу, в порядку статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий суддя підпис О.Р. Ференс-Піжук