Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №162/335/26
Провадження № 1-кп/162/95/2026
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
07 травня 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 27.02.2026 за № 12026030530000088 обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України (далі КК України)
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , українцю, громадянину України, з професійно-технічною освітою, непрацюючому, розлученому, раніше судимому вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 21.11.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненому від відбуття покарання з іспитовим строком терміном на 1 рік 6 місяців,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 29.04.2026 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
Від прокурора 06.05.2026 до суду надійшло вказане клопотання, мотивоване тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став і під час іспитового строку повторно вчинив новий умисний корисливий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Вина ОСОБА_5 у скоєному повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, у зв`язку із чим немає будь-яких доходів для задоволення своїх матеріальних потреб, злочин останній вчинив в умовах воєнного стану в Україні. Всі вищевказані факти свідчать про вперте небажання ОСОБА_5 дотримуватись правил та норм поведінки в суспільстві та про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків: вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, не буде достатнім для запобігання вказаних ризиків та не забезпечить виконання завдань кримінального провадження. ОСОБА_5 вже притягався до кримінальної відповідальності та покладені вироком суду обов`язки не виконує, а тому обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, обвинуваченим виконані не будуть. На підставі викладеного просить продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, мотивуючи відсутністю та необгрунтованістю ризиків, на які посилається прокурор, у зв`язку з визнанням вини обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши подане клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.04.2026 обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.05.2026.
При вирішенні клопотання прокурора суд враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, який є корисливими і відноситься до категорії тяжких злочинів, та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Водночас тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування суворих запобіжних заходів, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не обравши до особи запобіжні заходи, а саме тримання під вартою. Зважаючи на тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5 , покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, який є особою з інвалідністю 3 групи, раніше судимий за вчинення корисливого злочину та знову обвинувачується у вчиненні аналогічного корисливого злочину під час іспитового строку, суд установив наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Разом з тим слід констатувати, що вказані ризики посилились у зв`язку з військовою агресією росії проти України, що обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку. Зазначене дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може не дотриматися покладених на нього процесуальних обов`язків у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням волі, та вказує на високу суспільну небезпечність особи і можливість вчинення нових кримінальних правопорушень. Більш м`які запобіжні заходи, зазначені в ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу в судовому засіданні не встановлено.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що тримання під вартою в даному випадку є виправданим, оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи конкретно в цьому кримінальному провадженні.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Водночас, враховуючи положення ст. 182, 183 КПК України, беручи до уваги обсяг обвинувачення, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, мету і обставини, що були підставою для визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_5 , які є й надалі актуальними, суд вважає, що розмір застави, визначений ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.04.2026, здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
З огляду на вказане, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 177, 183, 197, 199, 314-316, 331, 372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів до 05 липня 2026 року із залишенням визначеного ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.04.2026 розміру застави та покладених обов`язків.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання її копії.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_7
Судове рішення № 136362444, Любешівський районний суд Волинської області було прийнято 07.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 162/335/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: