Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №162/335/26
Провадження № 1-кп/162/95/2026
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
07 травня 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 27.02.2026 за № 12026030530000088 обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України (далі КК України)
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , українцю, громадянину України, з професійно-технічною освітою, непрацюючому, розлученому, раніше судимому вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 21.11.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненому від відбуття покарання з іспитовим строком терміном на 1 рік 6 місяців,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 29.04.2026 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
Від прокурора 06.05.2026 до суду надійшло вказане клопотання, мотивоване тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став і під час іспитового строку повторно вчинив новий умисний корисливий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Вина ОСОБА_5 у скоєному повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, у зв`язку із чим немає будь-яких доходів для задоволення своїх матеріальних потреб, злочин останній вчинив в умовах воєнного стану в Україні. Всі вищевказані факти свідчать про вперте небажання ОСОБА_5 дотримуватись правил та норм поведінки в суспільстві та про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків: вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, не буде достатнім для запобігання вказаних ризиків та не забезпечить виконання завдань кримінального провадження. ОСОБА_5 вже притягався до кримінальної відповідальності та покладені вироком суду обов`язки не виконує, а тому обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, обвинуваченим виконані не будуть. На підставі викладеного просить продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, мотивуючи відсутністю та необгрунтованістю ризиків, на які посилається прокурор, у зв`язку з визнанням вини обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши подане клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.04.2026 обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.05.2026.
При вирішенні клопотання прокурора суд враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, який є корисливими і відноситься до категорії тяжких злочинів, та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Водночас тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування суворих запобіжних заходів, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не обравши до особи запобіжні заходи, а саме тримання під вартою. Зважаючи на тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5 , покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, який є особою з інвалідністю 3 групи, раніше судимий за вчинення корисливого злочину та знову обвинувачується у вчиненні аналогічного корисливого злочину під час іспитового строку, суд установив наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Разом з тим слід констатувати, що вказані ризики посилились у зв`язку з військовою агресією росії проти України, що обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку. Зазначене дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може не дотриматися покладених на нього процесуальних обов`язків у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням волі, та вказує на високу суспільну небезпечність особи і можливість вчинення нових кримінальних правопорушень. Більш м`які запобіжні заходи, зазначені в ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу в судовому засіданні не встановлено.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що тримання під вартою в даному випадку є виправданим, оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи конкретно в цьому кримінальному провадженні.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Водночас, враховуючи положення ст. 182, 183 КПК України, беручи до уваги обсяг обвинувачення, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, мету і обставини, що були підставою для визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_5 , які є й надалі актуальними, суд вважає, що розмір застави, визначений ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.04.2026, здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
З огляду на вказане, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 177, 183, 197, 199, 314-316, 331, 372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів до 05 липня 2026 року із залишенням визначеного ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.04.2026 розміру застави та покладених обов`язків.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання її копії.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_7
The court decision No. 136362444, Liubeshiv District Court of Volyn Oblast was adopted on 07.05.2026. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 162/335/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: