Рішення № 136361919, 06.04.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року

місто Чернігів

Справа №748/1789/25

Провадження №2/751/206/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого - судді Ченцової С.М.

секретар судового засідання Барбаш М.В.

учасники справи:

позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до Чернігівського районного суду Чернігівської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № С02.230.72084 від 24.06.2016 року у розмірі 29435 гривень 66 копійок.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що 24.06.2016 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , укладена Угода про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки №С02.230.72084, відповідно до якої банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії по рахунку. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 гривень.

Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 10000 гривень. Визначення суми кредитної лінії, що може бути доступна клієнту протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії, здійснюється банком у межах встановленого Угодою максимального ліміту кредитної лінії без будь-яких обмежень. Відсоткова ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00% річних. Підписанням відповідного Кредитного договору позичальник також приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діяла станом на дату укладення договору, яка розміщена за посиланням https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts) та підтвердив свою обізнаність про Умови та Тарифи Банку.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

25.07.2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») надалі - «Позивач», «Фактор», укладено Договір Факторингу №01.02-31/23, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі боржників, у тому числі право вимоги за заборгованістю ОСОБА_2 перед АТ «Ідея Банк» за договором №С02.230.72084 від 24.06.2016 року.

Враховуючи, що відповідачем порушено умови договору, станом на дату складання позовної заяви несплачена заборгованість складає 39435 гривень 66 копійок, яка підлягає стягненню.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02.06.2025 року справу передано для розгляду за підсудністю до Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 24.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

05.09.2025 року відповідач ОСОБА_1 надіслала до суду заяву про застосування строку позовної давності, відповідно до якої просить застосувати позовну давність у справі за позовом ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно. У матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи з відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач у вступному слові позовні вимоги не визнала. Пояснила, що не заперечує, що Угоду із банком 24.06.2016 року укладала, хотіла отримати розрахункову картку, кредитну картку не отримувала, меморіальних ордерів немає. У довідці-повідомленні є термін користування 12 місяців, ні про яку пролонгацію відомостей немає. На картку було зараховано 46835 гривень 80 копійок, і ця сума достатня щоб списати кредитний ліміт. У 2019 році закінчився строк дії картки. Також, просить застосувати строк позовної давності.

Суд, відповідно до положень ч. 1 ст. 244 ЦПК України, 31.03.2026 року оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 06.04.2026 року о 16 годині 50 хвилин.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

24.06.2016 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , укладено Угоду № С02.230.72084 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, відповідно до якої банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитного схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного електронного платіжного засобу, та випускає клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard World терміном на два роки, з моменту її випуску.

Відповідно до розділу 3 Угоди, банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної Кредитної лінії по рахунку, на наступних умовах:

Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 гривень.

Ліміт Кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 10 000 гривень. Процента ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00% річних.

Повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та Договором здійснюватимуться згідно умов договору, типового графіку та розрахунку сукупної вартості кредиту, а також тарифів, які розміщені на сайті банку за адресою www.ideabank.ua.

Відповідно до п. 5.1 Угоди клієнт ознайомлений з умовами Договору, що затверджений розпорядженнями Банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці банку за електронною адресою www.ideabank.ua та які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згодний.

Відповідно до п. 6 Угоди, сторони погодились, що позовна давність за спорами, що випливають з Угоди, включаючи, але не обмежуючи відкшоу4дування збитків, сплата неустойок (штрафів) тощо, становить 10 років. За повне або часткове прострочення сплати обов`язкового мінімального платежу клієнт зобов`язаний сплатити на користь банку штраф у розмірі 50 гривень за кожний прострочений мінімальний платіж.

Крім того, 24.06.2016 року ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» підписано довідку-повідомлення, відповідно до якої ОСОБА_1 підтверджує, що кредитодавець ПАТ «Ідея Банк», 24.06.2016 року, до підписання кредитного договору, надав у письмовій формі інформацію про умови кредитування, також орієнтовну сукупну вартість кредиту (а.с.15).

25.07.2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»), укладено Договір Факторингу №01.02-31/23, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі боржників, у тому числі право вимоги за заборгованістю ОСОБА_2 перед АТ «Ідея Банк» за договором №С02.230.72084 від 24.06.2016 року (а.с.32-39).

Відповідно до п. 3.1 договору факторингу, загальна сума фінансування фактором клієнту під відступлення прав вимоги становить 12 163 508 гривень та включає в себе фінансування відповідно до Реєстру боржників №1, Реєстру боржників №2, Реєстру боржників №3.

Загальна сума фінансування згідно Договору (Реєстру боржників №1, Реєстру боржників №2, Реєстру боржників №3), що підлягає перерахуванню на рахунок клієнта становить 11 963 508 гривень.

Відповідно до п. 5.1 договору факторингу, права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора в день підписання відповідного реєстру боржників, за умови виконання фактором зобов`язань передбачених п. 4.1 цього договору.

Відповідно до платіжної інструкції № 9217 від 26.07.2023 року, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перерахувало на рахунок АТ «Ідея Банк» 11 963 508 гривень як оплату за фінансування згідно договору факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023 року (а.с.39).

Відповідно до реєстру боржників № 3 до договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023 року, ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № С02.230.72084 віл 24.06.2016 року на загальну суму 39435 гривень 66 копійок (а.с.43).

Рішенням СВЕА ЕКОНОМІ КІПР ЛІМІТЕД №1 від 25.03.2024 року, ТОВ «РОСВЕН ІВЕСТ УКРАЇНА» змінено назву Товариства: ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на «ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (а.с.44).

Відповідно до довідки-розрахунку АТ «Ідея Банк», станом на 25.07.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 39435 гривень 66 копійок, з яких: заборгованість за основним боргом 15525 гривень 06 копійок, заборгованість за нарахованими відсотками 23910 гривень 60 копійок (а.с.16).

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), який відкритий згідно Угоди С02.230.72084 про відкриття кредитної лінії на обслуговування кредитної картки від 24.06.2016 року, за період з 24.06.2016 року по 25.07.2023 року, наданої АТ «Ідея Банк», відповідач ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, після чого неодноразово вносила кошти для погашення кредиту та відсотків за кредит.

Відповідно до інформації АТ «Ідея Банк» № вих. Л-БТ-2026/307 від 16.02.2026 року, банківський рахунок № НОМЕР_4 було відкрито 24.06.2016 року в АТ «Ідея Банк» на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 . Даний рахунок відкритий у межах обслуговування кредитного договору С02.230.72084 від 24.06.2016 року. Рахунок № НОМЕР_4 закрито 24.07.2018 року, у зв`язку із зміною плану рахунків банку, згідно з постановою НБУ № 89 від 11.09.2017 року.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ч. 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Отже, ТОВ «СВЕА ФІНАНС», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеною Угодою про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № С02.230.72084 від 24.06.2016 року.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Зі змісту статті 1054 ЦК України, за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

На виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність заборгованості позичальника перед первісним кредитором за договором № С02.230.72084 від 24.06.2016 року у сумі 39435 гривень 66 копійок.

Зазначений розмір заборгованості підтверджується умовами договорів і не викликає у суду сумнівів.

При цьому, суд констатує, що з моменту отримання прав вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

Водночас, суд зауважує, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не спростував розміру нарахованої суми заборгованості перед позивачем за кредитним зобов`язанням. Відповідачем не було подано до суду жодних доказів, які б спростували або поставили під сумнів правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15, спростування доказів позивача є процесуальним обов`язком саме відповідача.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений у договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування кредитом не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість за договором № С02.230.72084 від 24.06.2016 року на загальну суму 39435 гривень 66 копійок.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором у сумі 39435 гривень 66 копійок.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп (а.с.1), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

На підставі викладеного, керуючись статтями 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, статтями 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № С02.230.72084 від 24.06.2016 року у розмірі 39435 гривень 66 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 10 квітня 2026 року.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела буд.6, код ЄДРПОУ 37616221)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 )

Суддя С.М. Ченцова