Ухвала суду № 13635897, 27.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12871/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Троян Н.М., Твердохліб В.А.;

розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2010 р. № 0000102305/0/1721 та від 29.04.2010 р. № 0000102305/1/15558, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2010 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 25.01.2010 р. № 0000102305/0/1721, від 29.04.2010 р. № 0000102305/1/1, в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.01.2010 р. № 0000102305/0/1721 та від 29.04.2010 р. № 0000102305/1/15558, згідно з якими Харківській філії ПАТ «АКБ «КИЇВ»визначено суму податкового зобов'язання за платежем збір за право на використання місцевої символіки у розмірі 21 446,73 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 14 071,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 7 375,58 грн. (а.с. 3-7).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року позов повністю задоволено, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.01.2010 р. № 0000102305/0/1721 та від 29.04.2010 р. № 0000102305/1/15558 Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (а.с. 119-123).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, відповідач по справі Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить повністю скасувати Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 2а-12871/10/2670 від 29.09.2010 р. та прийняти нову Постанову, якою в позові ПАТ «АКБ»Київ повністю відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с. 127-128).

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи повністю позов, суд першої інстанції виходив з того, що неможливо застосувати до спірних правовідносин положення рішення Київської міської ради від 09 березня 2006 року N 149/3240 в частині визначення суб'єктів справляння збору за право на використання місцевої символіки в частині філій та інших відокремлених підрозділів підприємств і організацій, так як статтею 12 Декрету КМ України «Про місцеві податки і збори»від 20.05.1993 р. № 56-93 чітко встановлено такий вичерпний суб'єктний склад, а саме: збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

З огляду на таке, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.01.2010 р. № 0000102305/0/1721 та від 29.04.2010 р. № 0000102305/1/15558 прийняті без дотримання принципів, визначених статтею 2 КАС України та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва проведено виїзну позапланову перевірку Харківської філії ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року (а.с. 51-112).

За результатами перевірки складено Акт № 16/2201/21706750 від 12.01.2010 р., яким встановлено що Дарницької філією «АКБ «Київ»за період з III кварталу 2007 року по IV квартал 2007 року розрахунки збору за право використання символіки м. Києва до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва не надавались і збір за право використання місцевої символіки м. Києва не сплачувався, чим порушено вимоги ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів «Про місцеві податки і збори»від 20.05.1993 р. № 56-93 із змінами та доповненнями (далі по тексту - Декрет № 56-93) та п. 4.1, п. 6.2, п. 6.3 Положення про збір за право використання символіки м. Києва, затвердженим Рішенням Київської міської Ради від 09.03.2007 р. № 149/3240 (далі по тексту - Рішення № 149) «Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради народних депутатів від 15.02.1994 р. № 7 «Про введення збору за право використання символіки м. Києва»(а.с. 51-112).

Перевіркою нараховано збір за право використання символіки м. Києва за III квартал 2007 р. 6 184,62 грн., за IV квартал 2007 р. 7 886,53 грн. (а.с. 51-112).

На підставі Акту, відповідно до вимог п.п. 17.1.1., п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2010 р. № 0000102305/0/1721, яким визначено до сплати збір за право використання місцевої символіки у сумі 14 071,15 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 7375,58 грн. (а.с. 9).

Сума податкового зобов'язання розрахована виходячи з даних декларацій по податку на прибуток, як 0,1% вартості виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) з використанням символіки м. Києва, а штрафні санкції як 50% від сумі нарахованого податкового зобов'язання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив дане рішення до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі.

За наслідками процедури адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення № 0000102305/0/1721 від 22.01.2010 р. залишено без змін, скарги - без задоволення та винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0000102305/1/15558 від 29.04.2010 р. (а.с. 10).

Колегія суддів апеляційної інстанції відмічає, що Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20 травня 1993 року № 56-93 визначає види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на зміцнення бюджетів місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 1 Декрету № 56-93, до місцевих податків і зборів належать, зокрема, збір за право використання місцевої символіки.

Згідно з ст. 12 Декрету № 56-93, збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до статті 18 Декрету № 56-93, органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.

Згідно з ст. 19 Декрету № 56-93, місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення невнесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

У ст. 22 Декрету № 56-93 передбачено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства.

Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями.

Таким чином, на виконання статті 12 Декрету № 56-93 з врахуванням змін та доповнень, Київською міською радою прийнято рішення від 09 березня 2006 року N 149/3240, яким затверджено Положення про збір за право на використання символіки міста Києва.

Вказаним Положенням передбачено, що збір за право на використання символіки м. Києва (далі по тексту - збір) встановлений згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори»та Закону України від 18.02.2003 р. № 1271-ІV «Про систему оподаткування»для компенсації частини витрат бюджету м. Києва на охорону і реставрацію пам'яток історії, культури та історичного середовища м. Києва.

Відповідно до цього Положення, платниками збору, зокрема, є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва.

Збір з юридичних осіб стягується у розмірі 0,1 відсотка вартості виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) з використанням символіки м. Києва (за вирахуванням податку на додану вартість).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення прийняті не відносно позивача, а відносно його Дарницької філії.

Слід зазначити, що Законом України «Про систему оподаткування»та Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20 травня 1993 року № 56-93 чітко визначено, що збір за право на використання місцевої символіки є різновидом місцевих податків.

А в ст. 12 Декрету № 56-93 чітко вказано, що збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб, які використовують цю символіку з комерційною метою.

Крім того, рішенням Київської міської ради від 09 березня 2006 року N 149/3240 передбачено, що платниками збору за право на використання символіки м. Києва є філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, які у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою.

Однак, зазначеним вище нормативно-правовим актом, органам місцевого самоврядування права визначати суб'єктний склад платників збору за право використання місцевої символіки не надано.

Платники збору за право використання місцевої символіки чітко визначені Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20 травня 1993 року № 56-93.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що визначення податкового зобов'язання з збору за право використання місцевої символіки у розмірі 14 071,15 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 7 375,58 грн., є неправомірним.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2010 р. № 0000102305/0/1721 та від 29.04.2010 р. № 0000102305/1/15558 Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва.

В звязку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 41, 128, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:Н.М. Троян

В.А. Твердохліб