Рішення № 136358954, 07.10.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/4578/25

Провадження № 2/752/4098/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.10.2025 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

секретаря судового засідання Шевченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради

до ОСОБА_1

треті особи: Національний природний парк «Голосіївський», Державний реєстратор Державного підприємства «Сетам» Борискевич Максим Ігорович

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2025 року перший заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 з такими позовними вимогами:

-усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 шляхом скасування рішення державного реєстратора Державного підприємства «Сетам» Борискевича Максима Ігоровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №30309736 від 05.07.2016 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 962937580000), номер запису про право власності 15237736), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на нього;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести об`єкт самочинного будівництва - садово-дачний будинок загальною площею 14,9 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 , а також демонтувати паркан, яким огороджена земельна ділянка навколо садово-дачного будинку за вказаною адресою (за координатами у форматі десяткових градусів: 50.3765526, 30.5221777).

Стислий виклад позиції позивача

Позивач вказує, що ОСОБА_1 чинить перешкоди територіальній громаді міста Києва у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - садово-дачний будинок.

Земельна ділянка площею 723,69 га входить до території Національного природного парку «Голосіївський», відноситься до земель природно-заповідного фонду та надана в постійне користування Парку.

Перевіркою встановлено, що на земельній ділянці комунальної власності площею 723,69 га (кадастровий номер: 8000000000:79:304:0007), яка є власністю територіальної громади міста Києва, перебуває в постійному користуванні НПП «Голосіївський» 01.07.2016 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на садовий будинок загальною площею 14,9 кв.м. із зазначенням адреси: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 962937580000.

Київською міською прокуратурою встановлено, що Київська міська рада не приймала рішень про надання у власність чи користування земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Клопотання відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою у Міському земельному кадастрі (МЗК) не зареєстровано.

Крім того, позивач вказує, що з матеріалів інвентаризаційної справи вбачається, що при проведенні інвентаризації встановлено самочинність будівництва, оскільки ні розпорядження про присвоєння поштової адреси, ні документи про відведення земельної ділянки в БТІ не надано. Садовий будинок значиться як самовільно збудований.

Враховуючи викладене, на даний час за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці територіальної громади наявна чинна реєстрація права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, а також побудовано садовий будинок та встановлено паркан, внаслідок чого інтереси держави щодо безперешкодного користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду порушені та мають бути відновлені.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач - ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву на позов не скористалася.

Стислий виклад позиції третьої особи

Національний природний парк «Голосіївський» (НПП «Голосіївський» або парк) надав до суду письмові пояснення, в яких вказує, що у 2023 році адміністрації парку стало відомо, що на земельній ділянці, яка є частиною об`єкту природно-заповідного фонду та перебуває у постійному користуванні НПП «Голосіївський», було самочинно споруджено десятки об`єктів нерухомості. Крім того, парком було виявлено, що протягом 2016-2017 років, за відсутності будь-яких прав на землю, на підставі сумнівних довідок, виданих Обслуговуючим кооперативом «СДТ «Гайок-МІ» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у противоправний спосіб за десятками фізичних осіб було зареєстровано право власності на садові будинки.

За наслідками розгляду заяви представника парку було зареєстровано кримінальне провадження №4202310000000298 від 09.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України.

Право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано за відповідачем на підставі довідки, виданої Обслуговуючим кооперативом «СДТ «Гайок-МІ» б/н від 10.06.2016, проте в матеріалах реєстраційної справи вказана довідка відсутня.

Матеріалами справи підтверджується, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, на якій розташований будинок відповідача є Київська міська рада, а належним землекористувачем НПП «Голосіївський».

Враховуючи викладене, НПП «Голосіївський», як користувач особливо цінної земельної ділянки, підтримує викладені в позовній заяві доводи відносно того, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 є об`єктом самочинного будівництва.

Стислий виклад позиції Київської міської ради

У письмових поясненнях Київської міської ради вказано, що земельна ділянка площею 723,69 га входить до території Національного природного парку «Голосіївський», відноситься до земель природно-заповідного фонду та надана в постійне користування парку.

Право постійного користування вказаною земельною ділянкою площею 723,69 га (кадастровий номер 8000000000:79:304:0007) за НПП «Голосіївський» зареєстровано 13.01.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим установлено, що на земельній ділянці комунальної власності площею 723,69 га (кадастровий номер 8000000000:79:304:0007), яка є власністю територіальної громади міста Києва, перебуває в постійному користуванні НПП «Голосіївський» та належить до земель природно-заповідного фонду, 01.07.2016 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на садовий будинок загальною площею 14,9 кв.м із зазначенням адреси: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 962937580000.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, для державної реєстрації права власності відповідачем надано довідку б/н від 10.06.2016, видану СТ «Гайок-МІ», водночас, в матеріалах реєстраційної справи вказана довідка відсутня.

З акту про порушення природоохоронного законодавства та законодавства про природно-заповідний фонд України від 24.05.2023, складеного працівниками парку, вбачається, що на території земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 виявлено ряд споруд та об`єктів: садові будинки, металеві контейнери без фундамента, туалети, теплиця, сарай, альтанка.

В свою чергу Київська міська рада не приймала рішень про надання у власність чи користування земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою у Міському земельному кадастрі не зареєстровано.

Згідно з даними реєстрових книг КП КМР «Київське міське БТІ» за адресою:

АДРЕСА_1 нерухоме майно на праві власності не зареєстровано.

На підставі вищевикладеного та інших обставин вказаних у позові, Київська міська рада просить суд позов прокуратури задовольнити в повному обсязі, справу слухати без участі представника Київської міської ради.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.02.2025 головуючим суддею у справі визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24.02.2025 відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.07.2025.

15.07.2025 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2025.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами відповідачу направлено рекомендованими листами з рекомендованим повідомленням (штрих-код АТ Укрпошти: 0610255960213 та 0610277724050) на відому адресу її зареєстрованого місця проживання, проте, відповідно до довідок відділення поштового зв`язку копія ухвали суду разом з доданими до неї документами, судові повістки, не вручені та повернуті на адресу суду з відмітками відділення поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини встановлені судом

Згідно Указу Президента України від 27.08.2007 № 794/2007 (зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 30.10.2008 № 976/2008) на території міста Києва створено національний природний парк «Голосіївський».

Площу земель зазначеного парку встановлено у розмірі 4 525,52 га, в тому числі 1 879,43 га земель, що були надані НПП «Голосіївський» у постійне користування.

Рішенням Київської міської ради від 26.01.2012 № 69/7406 надано НПП «Голосіївський» у постійне користування земельні ділянки загальною площею 1 888,18 га для експлуатації та обслуговування НПП «Голосіївський» у Голосіївському районі міста Києва, в тому числі ділянку загальною площею 723,69 га - за рахунок земель запасу природно-заповідного фонду (площею 709,90 га) та міських земель, не наданих у власність чи користування (площею 13,79 га).

Отже, суд встановив, що земельна ділянка площею 723,69 га входить до території Національного природного парку «Голосіївський», відноситься до земель природно-заповідного фонду та надана в постійне користування парку.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (дата формування 19.09.2024) земельна ділянка з кадастровим номером: 8000000000:79:304:0007 та площею 723,69 га належить на праві приватної власності територіальній громаді міста Києва.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (дата формування 18.02.2025) садовий-дачний будинок, загальною площею 14,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 962937580000) належить на праві власності ОСОБА_1 ; право власності зареєстроване на підставі довідки, серія та номер: б/н, від 10.06.2016, що видана Обслуговуючим кооперативом СТ «Гайок-МІ»; державна реєстрація проведена згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 30309736 від 05.07.2016 державного реєстратора Державного підприємства «СЕТАМ», м. Київ, Борискевича Максима Ігоровича.

Матеріали справи містять копію Довідки Обслуговуючого кооперативу СТ «Гайок-МІ» від 11.10.2009 №29 в якій вказано, що ОСОБА_1 є членом Обслуговуючого кооперативу СТ «Гайок-МІ» та власником садового (дачного) будинку АДРЕСА_2 .

Листом Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.11.2009 рекомендовано адресу для земельної ділянки площею 0,0600 га, за умови подальшого опрацювання питання у відповідності до чинного містобудівного законодавства - АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорта на садовий-дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , його площа становить 14,9 кв.м., власником вказана ОСОБА_1 .

06.06.2023 НПП «Голосіївський» звернувся до Спеціалізованої екологічної прокуратури Київської міської прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого статтею 197-1 КК України.

24.05.2023 співробітниками НПП «Голосіївський» складено Акт №31/2-08-03/2023 про порушення природоохоронного законодавства та законодавства про природно-заповідний фонд України згідно якого вбачається, що на території земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 виявлено ряд споруд та об`єктів: садові будинки, металеві контейнери без фундамента, туалети, теплиця, сарай, альтанка.

Згідно листа Департаменту земельних ресурсів від 22.10.2024 вих.№057-16256 адресованого Київській міській прокуратурі клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 у МЗК не зареєстровано.

Київська міська рада рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 про передачу вказаної земельної ділянки будь-яким фізичним чи юридичним особам у власність або користування за поданням Департаменту не приймала. Інформація щодо державної реєстрації речових прав на земельну ділянку у Департаменті відсутня.

Згідно листа Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 05.11.2024 вих.№100-15419 встановлено, що Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація не присвоювала поштову адресу об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно листа Департаменту містобудування та архітектури від 28.10.2024, адресованому Київській міській прокуратурі, у реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться Департаментом відсутні відомості щодо документів про присвоєння об`єктам нерухомості адреси: АДРЕСА_1 .

Згідно листа КП КМР «КМ БТІ» від 25.09.2024 вих.№062/14-9602 встановлено, що згідно з даними реєстрових книг КП КМР «КМ БТІ» за адресою: АДРЕСА_1 нерухоме майно на праві власності не зареєстровано.

З матеріалів інвентаризаційної справи № 115227 за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що інвентаризація садового будинку проведена 16.10.2009.

При цьому, в матеріалах вказаної інвентаризаційної справи зазначено, що садовий будинок побудовано у 2007 році.

Крім того, з матеріалів інвентаризаційної справи вбачається, що при проведенні інвентаризації встановлено самочинність будівництва, оскільки ні розпорядження про присвоєння поштової адреси, ні документи про відведення земельної ділянки в БТІ не надано. Садовий будинок значиться як самовільно збудований.

Згідно протоколу огляду від 10.07.2024 складеного старшим слідчим в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві на підставі матеріалів кримінального провадження №42022100000000490 було проведено огляд території урочища «Гайок» по вул. Квітки-Основ`яненка у Голосіївському районі м. Києва та встановлено, що будинок під №61 є одноповерховим, прямокутної форми, має дерев`яні вхідні двері, металопластикові вікна та односкатну покрівлю з шиферу. Будинок встановлений на земельній ділянці на стовпчастих бетонних опорах; територія навколо будинку огороджена парканом у вигляді металевої сітки.

Садовий будинок розміщено за наступними географічними координатами: 50.3765525, 30.5221777.

Згідно листа Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) від 21.07.2023 надано висновок за результатами супутникового моніторингу, проведеного НЦУВКЗ у період з 21.08.2005 по 03.03.2020 з використанням даних ДЗЗ, згідно якого встановлено факт самовільної забудови частини території кадастрової земельної ділянки за №8000000000:79:304:0007, яка знаходиться у НПП «Голосіївський».

Зокрема у висновку НЦУВКЗ вказано, що станом на 21.08.2005 у межах зазначеної кадастрової земельної ділянки у зоні спостереження ознак вирубки зелених насаджень, проведення будівельних робіт або знаходження будь-яких споруд у її межах не виявлено.

Станом на 26.05.2007 у межах території зони спостереження виявлені ознаки знаходження підготовлених під забудову будівельних майданчиків.

В період з квітня 2009 року по березень 2020 в зоні спостереження виявлено від 19 до 47 місць забудованих ймовірно житловими спорудами.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтями 328, 329 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) слід розуміти офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З викладеного вбачається, що державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13, у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 910/27779/14.

Водночас, державна реєстрація - це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності. Тому ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації неможливо. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права власності, а не є підставою його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/15993/16).

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

За змістом ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії, У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведено реєстраційні дії

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено підстави для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Цивільного кодексу України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права і обов`язки.

При цьому, ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) відносить земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Маючи земельну ділянку як складову частину, всі штучні будови (об`єкти нерухомості) володіють родовими ознаками, які дозволяють відрізнити їх від рухомих об`єктів.

Така ознака як стаціонарність (нерухомість) характеризується міцним фізичним зв`язком об`єкта нерухомості із земною поверхнею і неможливістю його переміщення у просторі без фізичного руйнування і нанесення шкоди, що робить об`єкт непридатним для подальшого використання.

З аналізу вказаних норм чинного законодавства вбачається, що серед переліку речових прав та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації є право власності на нерухоме майно.

Отже, при визначенні майна, права на яке підлягають державній реєстрації, слід враховувати, що для таких об`єктів повинні бути притаманні ознаки нерухомого майна, визначені ст. 181 Цивільного кодексу України, а саме, розташування на земельній ділянці, переміщення споруди неможливе без її знецінення та зміни її призначення. Державній реєстрації підлягають лише речові права на об`єкти, які є нерухомим майном та існують як об`єкт матеріального світу.

Таким чином, державній реєстрації підлягають речові права лише на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, якому притаманні характеристики, значення яких є обов`язковим для внесення до Державного реєстру речових прав під час проведення державної реєстрації.

Суд встановив, що державна реєстрація права власності на майно - садовий-дачний будинок, загальною площею 14,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 962937580000) за ОСОБА_1 здійснено на підставі довідки, серії та номер: б/н, виданої 10.06.2016, Обслуговуючим кооперативом СТ «Гайок-МІ».

Суд вважає, що вказана довідка не є підставою виникнення права власності, а тому відповідач не набув права власності та не є законним власником майна - садово-дачного будинку, загальною площею 14,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, суд зазначає, що така адреса, як АДРЕСА_1 об`єктам нерухомого майна не присвоювалася, відомості про неї в реєстрі адрес у місті Києві відсутні.

Оскільки у ОСОБА_1 відсутній документ, що посвідчує речове право на садовий-дачний будинок, загальною площею 14,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 або землю під вказаним об`єктом нерухомості, рішення про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1 уповноваженими органами не приймалося, тому відкриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу по вказаному об`єкту та реєстрація права власності на нього за ОСОБА_1 є незаконним.

Враховуючи неправомірність реєстрації (з відкриттям розділу) права власності на майно за ОСОБА_1 , державна реєстрація права приватної власності на спірне майно підлягає скасуванню з огляду на те, що здійснено державну реєстрацію неіснуючих майнових прав.

Згідно абз.2 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Пунктом 9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що відповідний запис про право власності відповідача на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі речових прав створює для територіальної громади міста Києва та НПП «Голосіївський» перешкоди у реалізації прав власника (користувача) спірної земельної ділянки.

Таким чином, суд вважає, що належним способом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 буде скасування рішення державного реєстратора ДП «СЕТАМ» Борискевича Максима Ігоровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №30309736 від 05.07.2016 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 з одночасним припиненням права власності відповідача на вказане вище нерухоме майно.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання ОСОБА_1 знести об`єкт самочинного будівництва - садово-дачний будинок загальною площею 14,9 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 , а також демонтувати паркан, яким огороджена земельна ділянка навколо садово-дачного будинку суд зазначає наступне.

Нерухоме майно по АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, оскільки збудовано на земельній ділянці комунальної власності, яка під будівництво не відводилася, за відсутності документа, що посвідчує речове право на неї.

Використання земель природно-заповідного фонду є обмеженим. Вказані землі перебувають під особливою охороною держави та заволодіння ними всупереч вимогам закону є недопустимим.

Згідно ч.3 ст.7 та ст.9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» будівництво на землях природно-заповідного фонду заборонено.

Частинами 1 та 2 ст.376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Суд встановив, що Київська міська рада не надавала ОСОБА_1 права власності чи права користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 .

Частиною 4 ст.376 Цивільного кодексу України визначено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.09.2021 у справі №202/1254/19.

В розумінні чинного законодавства належне відповідачу майно є сукупністю будівельних матеріалів, а відтак демонтувавши на виконання рішення суду таке майно, будівельні матеріали залишаються у власності відповідача і вона не позбавлена права ним розпоряджатися на власний розсуд.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати документально підтверджено копією платіжної інструкції №123 від 30.01.2025 згідно якої позивач сплатив судовий збір у розмірі 6 056,00 гривень.

Таким чином з відповідача на користь Київської міської прокуратури підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6 056,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: Національний природний парк «Голосіївський», Державний реєстратор Державного підприємства «Сетам» Борискевич Максим Ігорович про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою - задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора Державного підприємства «СЕТАМ» Борискевича Максима Ігоровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №30309736 від 05.07.2016 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 962937580000), номер запису про право власності 15237736), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на нього.

Зобов`язання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) знести об`єкт самочинного будівництва - садово-дачний будинок загальною площею 14,9 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 , а також демонтувати паркан, яким огороджена земельна ділянка навколо садово-дачного будинку за вказаною адресою (за координатами у форматі десяткових градусів: 50.3765526, 30.5221777).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Київської міської прокуратури (ЄДРПОУ 02910019; м. Київ, вул. Предславинська, буд.45/9; банк ДКСУ м. Київ, код банку: 820172, IBANUA168201720343100001000011062) судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: С.О. Чекулаєв