Ухвала суду № 136358924, 06.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4386/26

Провадження №: 2/752/8036/26

УХВАЛА

про прийняття заяви про зміну предмета позову

06.05.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кирильчук І. А.,

за участю секретаря судового засідання Сінчук І. А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову, подану в межах розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору в частині та про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за рішенням суду,

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору в частині та про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за рішенням суду.

Позовна заява обґрунтована тим, що 29 травня 2020 року між сторонами було укладено договір про виховання та утримання дитини, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоренко В.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1432.

Відповідно до п. 6 Договору за домовленістю батьків, даним договором встановлюється обов`язок батька сплачувати на утримання дитини аліменти в розмірі 20000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) до досягнення дитиною повноліття, що буде еквівалентно на день виплати за курсом встановленим НБУ, гривня за долар, суми 750 (сімсот п`ятдесят) доларів . Аліменти повинні бути сплачені батьком не пізніше 30 (тридцятого) числа кожного поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування суми аліментів на відкритий на ім`я матері рахунок, реквізити якого мати повідомила батьку до підписання цього договору.

Крім сплати аліментів, зазначених в п. 6 даного договору, батько зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дітей, їх хворобою тощо). Додаткові витрати (сума визначається в залежності від обставин, що виникли) на дитину сплачуються батьком шляхом перерахування суми додаткових витрат на відкритий на ім`я матері рахунок, реквізити якого мати повідомила батьку до підписання цього договору.

Тобто, умовами договору про виховання та утримання дитини від 29 травня 2020 року, укладеного між сторонами, визначено обов`язок батька сплачувати на утримання дитини аліменти в розмірі 20000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) до досягнення дитиною повноліття, що буде еквівалентно на день виплати за курсом встановленим НБУ, гривня за долар, суми 750 (сімсот п`ятдесят) доларів.

Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало саме істотне порушення умов договору (в частині) з боку відповідача, а саме, несвоєчасна сплата коштів за укладеним договором, не в повному обсязі, оскільки сума у 20 000,00 грн не є еквівалентною на день виплати за курсом встановленим НБУ, гривня за долар, суми 750 (сімсот п`ятдесят) доларів.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд:

1)розірвати в частині договір про виховання та утримання дитини від 29 травня 2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоренко В.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1432, а саме, пункт 6 щодо сплати на утримання дитини аліменти в розмірі 20000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) до досягнення дитиною повноліття, що буде еквівалентно на день виплати за курсом встановленим НБУ, гривня за долар, суми 750 (сімсот п`ятдесят) доларів, в іншій частині договір залишити в силі та без змін.

2)стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову і до досягнення повноліття дитиною;

3)усі понесені під час розгляду справи судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

20 березня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позову заяву від представника відповідача ОСОБА_5 .

25 березня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача ОСОБА_1 .

27 березня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову, у якій позивач просить суд:

1)розірвати в частині договір про виховання та утримання дитини від 29 травня 2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоренко В.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1432, а саме, пункт 6 щодо сплати на утримання дитини аліменти в розмірі 20000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) до досягнення дитиною повноліття, що буде еквівалентно на день виплати за курсом встановленим НБУ, гривня за долар, суми 750 (сімсот п`ятдесят) доларів, в іншій частині договір залишити в силі та без змін;

2)стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову і до досягнення повноліття дитиною;

3)стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість по виплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка утворилася на підставі договору про виховання та утримання дитини від 29.05.2020, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоренко В.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1432 за період з квітня 2023 року по березень 2026 року включно в сумі 141281,88 грн (сто сорок одна тисяча двісті вісімдесят одна гривня 88 копійок);

4)усі понесені під час розгляду справи судові витрати покласти на відповідача.

Заява обґрунтована тим, що відповідач у своєму відзиві наполягає на розмірі аліментів, встановлених договором та заперечує проти позову у повному обсязі щодо врегулювання розміру та сплати аліментів за рішенням суду, зазначене свідчить про наявність достатніх доходів у платника аліментів, проте за відповідачем систематично утворюється та накопичується заборгованість зі сплати аліментів, які якщо і сплачувалися, то невчасно та не в повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує відповідно до умов договору укладеного 29 травня 2020 року, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої підлягає стягненню з останнього відповідно до вимог ЦК України.

Таким чином, заборгованість за укладеним договором про виховання та утримання дитини від 29 травня 2020 року з квітня 2023 року по березень 2026 року за три останні роки до звернення позивача із даним позовом складають 141281,88 грн (сто сорок одна тисяча двісті вісімдесят одна гривня 88 копійок), яку позивач і просить стягнути з відповідача.

06 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшли заперечення представника відповідача ОСОБА_5 на заяву про зміну предмета позову, у яких зазначив, що правова природа поданої заяви свідчить про те, що позивач не уточнює вже заявлені вимоги, а фактично заявляє нову самостійну вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості. Така вимога має інший предмет доказування ґрунтується на інших фактичних обставинах потребує дослідження іншого обсягу доказів (розрахунків, платежів, періодів тощо).

У постановах Верховного Суду неодноразово зазначено, що зміна предмета позову не може призводити до виникнення нового спору між сторонами, який має інший предмет доказування та інший зміст вимог. Вимога про стягнення заборгованості є самостійною вимогою, має інший правовий режим, підпадає під регулювання статті 195 СК України (визначення заборгованості). У постанові КЦС ВС від 19.01.2022 у справі № 711/679/21 зазначено: визначення заборгованості за аліментами здійснюється з урахуванням усіх платежів та має самостійний характер спору. Тобто така вимога не є похідною від вимоги про розірвання договору. Заява про зміну предмета позову є фактичним пред`явленням нового позову, подана з порушенням статті 49 ЦПК України, не підтверджена належними доказами, ґрунтується на неправильному тлумаченні договору.

При вирішенні заяви представника позивача про зміну предмету позову суд виходить з наступного.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені статтею 49 ЦПК України, тож відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16 березня 2018 року в справі № 916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Вивчивши заяву представника позивача про зміну предмета позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її прийняття. Суд вважає, що така заява не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, оскільки вона за своєю природою є доповненням позовних вимог новими, зокрема, додатково заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором про виховання та утримання дитини від 29 травня 2020 року у розмірі 141 281,88 грн.

Суд відхиляє заперечення сторони відповідача, що правова природа поданої заяви свідчить про те, що позивач не уточнює вже заявлені вимоги, а фактично заявляє нову самостійну вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості.

Так, стягнення заборгованості по виплаті аліментів є похідною від вимоги про розірвання договору (зокрема п. 6 договору про виховання та утримання дитини від 29 травня 2020 року), про що власне сам і зазначав представник відповідача.

Відтак, доцільність розгляду вимоги про стягнення заборгованості за аліментами, яка виникла у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем п. 6 договору про виховання та утримання дитини від 29 травня 2020 року, є обґрунтованою, оскільки така вимога є похідною від вимоги про розірвання вказаного пункту 6 договору та не обґрунтовується іншими обставинами.

Первісні основні підстави позову позивач залишив незмінними та лише доповнив їх новими обставинами, які безпосередньо пов`язані з основними підставами позову.

Керуючись статтями 49, 260 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Прийняти заяву представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову, подану в межах розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору в частині та про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за рішенням суду.

У подальшому розглядати справу з урахуванням зміни предмета позову.

Роз`яснити відповідачу, що він має право надати відзив на заяву про зміну предмету позову в п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття вказаної заяви, з дотриманням вимог статті 178 ЦПК України.

Надати позивачу право на подання в п`ятиденний строк з дня отримання відзиву, відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. А. Кирильчук