Ухвала суду № 13635873, 25.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7472/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"25" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Умнової О.В.,

при секретарі Ковризі М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2010 у справі за позовом комерційного виробничо-торгового підприємства «Коростеньхарч»до Коростенської ОДПІ про скасування податкових повідомлень- рішень, -

В С Т А Н О В И В:

03.11.2009 КВТП «Коростеньхарч»звернулось із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду, в якому із урахуванням подальших уточнень просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ № 0000922301/0 від 11.12.2008 та № 0000302301/1 від 29.01.2009.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2010 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.10.2008 по 25.11.2008 відповідачем була проведена планова виїзна перевірка КВТП «Коростеньхарч»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.06.2008, за результатами якої був складений акт № 319/23-01/01549871 від 02.12.2008.

З акту перевірки вбачається, що позивачем порушені вимоги п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 63484 грн. та п. 4.1 ст. 4, пп. 5.1.10 п. 5.1 ст. 5, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1351122 грн.

Податковим повідомленням-рішенням Коростенської ОДПІ № 0000922301/0 від 11.12.2008 на донарахований податок на прибуток в сумі 63484 грн. застосовані штрафні санкції на суму 24303 грн. Податковим повідомленням-рішенням № 0000302301/1 від 29.01.2009 на донарахований ПДВ в сумі 1351122 грн. застосовані штрафні санкції на суму 675561 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для визнання їх недійсними та скасування, як того просить позивач.

Доводи апелянта полягають у тому, що на підставі Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»стосовно позивача обгрунтовано були винесені оскаржувані рішення та правильно застосовані штрафні санкції. Більш того, доводи апелянта полягають у тому, що від оподаткування ПДВ звільняються послуги з харчування дітей, за умови, що між засновником (власником) навчального закладу та особою, яка безпосередньо надає такі послуги укладено відповідну угоду, а інші учасники процесу забезпечення дітей харчуванням (субпідрядники) право на застосування даної податкової пільги з ПДВ не мають.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6.1 ст.6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 % бази оподаткування, визначеної ст. 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 5.1.10. п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»звільняються від оподаткування операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених КМ України, послуг з:

- утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України;

- утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів;

- харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях;

- харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я;

- харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються спецконтингенту в установах пенітенціарної системи згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, згідно до постанови КМ України від 03.11.1997 № 1200 «Про порядок та норми надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість»на виконання абз. 5 пп. 5.1.10 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»КМ України затвердив «Порядок надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість».

ТОВ «Гудок»є переможцем тендеру на організацію харчування на 2007-2008 роки, відповідно до умов тендерної документації харчування дітей, затвердженої Міністерством праці та соціальної політики України 27.10.2006.

З матеріалів справи вбачається, що між Міністерством праці та соціальної політики України в особі Першого заступника міністра Л.М. Дроздової та ТОВ «Гудок»був укладений договір № 07/07 від 11.01.2007 на організацію безоплатного харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В п. 1.6 договору визначено, що ТОВ «Гудок»має право залучати до виконання умов договору субпідрядників.

Колегія суддів звертає увагу на те, що це не заборонено чинним законодавством України та умовами тендерної документації.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 902 ЦК України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

В додатку до договору № 2 наведений перелік навчальних закладів по м. Коростень та кількість потерпілих дітей, на харчування яких будуть направлені кошти з Міністерства праці та соціальної політики України.

Таким чином, на виконання умов п. 1.6 договору від 11.01.2007, між КВТП «Коростеньхарч»та ТОВ «Гудок»були укладені договори субпідряду № 1 від 12.01.2007 та б/н від 29.02.2008 на організацію харчування дітей у навчальних закладах, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На виконання умов договору КВТП «Коростеньхарч»(субпідрядник) надав послуги з організації харчування дітей за цінами згідно з додатками № 1 вищевказаних договорів, а ТОВ «Гудок»(генпідрядник) відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) дані послуги прийняв та оплатив їх на підставі актів виконаних робіт. Загальна сума наданих позивачем послуг за період з 01.04.2007 по 30.06.2008 становить 8025297,41 грн. без ПДВ.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Гудок»проводились у безготівковій формі. Оплата послуг через рахунок ТОВ «Гудок»на розрахунковий рахунок позивача проводилась не змінюючи їх цільове призначення, характеру походження, вартості норм харчування.

Вищевикладене свідчить про те, що фактично не ТОВ «Гудок», а позивачем були надані послуги з організації харчування дітей, а оплату за надані послуги проводило Міністерство праці та соціальної політики України через ТОВ «Гудок».

Отже, оскільки саме ТВТП «Коростеньхарч»виконувало обов'язки з організації харчування дітей на виконання вимог постанови КМ України від 03.11.1997 № 1200, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідно до пп. 5.1.10. п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач звільнений від оподаткування операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених КМ України.

Харчування учнів проводилось з дотриманням порядку та в межах норм, які затверджені постановою КМ України від 03.11.1997 № 1200 і порушень вимог даного Порядку не встановлено, тобто оплата за надані послуги проведена за цінами без додаткового врахування сум ПДВ, відповідно до законодавчо визначених норм харчування.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ні в ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», ні в жодному з пунктів Постанови КМ України № 1200 не містяться вимоги щодо укладання договору та вимоги про те, що даною пільгою може користуватися лише особа, яка отримує бюджетні кошти на свій рахунок.

До того ж, відповідачем не було враховано, що згідно до вимог пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону № 2181 у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для визнання їх недійсними та їх скасування, як того просить позивач.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2010 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 31.01.2011.