Рішення № 136356495, 30.04.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 149/3177/25

Провадження № 2/132/184/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"30" квітня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Павленко І.В.

при секретарі Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» звернулось до суду Вінницької області з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 12.08.2020 року між товариством та відповідачкою в електронній формі було укладено кредитний договір №200812-002, відповідно до умов якого останній було видано кредит в сумі 21000 грн., зі сплатою одноразової комісії в розмірі 5,9% (1239,00 грн.), що стягується із суми кредиту в день перерахування кредиту на картковий рахунок позичальника. З урахуванням цього, на банківський ранок відповідачки було перераховано кошти в сумі 19761,00 грн. Посилаючись на те, що позивач свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідачка їх належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 19.05.2025 року виникла заборгованість в сумі 25055 грн. 00 коп., що складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 17143 грн. 00 коп., простроченої заборгованості по процентам в сумі 7912 грн. 00 коп., позивач просив стягнути з відповідачки вказану вище заборгованість, а також понесені по справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. та витрат на правову допомогу в сумі 7000 грн.

Ухвалою судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2025 року матеріали справи за заявою ТОВ «ФК «Процент» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Калинівського районного суду Вінницької області за підсудністю.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 12.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Вказану ухвалу разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу та роз`яснено право на подання заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та про необхідність надання відзиву проти позову із посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

В призначене судове засідання представник позивача та відповідачка не з`явились.

В поданому клопотанні позивач просив розглядати справу без участі його представника, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідачка до суду повторно не з`явилась, про причини своєї неявки не повідомила, відзиву на позов не надала.

З урахуванням цього, судом у відповідності до ч.3 ст.211, ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.280,281 ЦПК України було ухвалено про розгляд справи за відсутності сторін, в заочному порядку та без фіксації судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши викладені в позовній заяві доводи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укластидоговір (оферту)може зробитикожна ізсторін майбутньогодоговору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Частинами 1, 2 ст. 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

В зв`язку із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, ст.3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).

За змістомст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 12.08.2020 року між сторонами було укладено договір про надання кредиту №200812-002, відповідно до умов якого було передбачено надання позичальнику кредиту в сумі 21000 грн., строком дії договору до 12.08.2021, зі сплатою одноразової комісії в розмірі 5,9% (1239,00 грн.) від початкової суми кредиту, що утримується при перерахуванні суми кредиту.

Вказаний договір було укладено в електронній формі та підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Також електронний підписом одноразовим ідентифікатором відповідачкою було підписано графік та орієнтовний графік платежів за договором та Паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору та платіжного доручення № 667 від 13.08.2020 року відповідачці на картковий рахунок було перераховано кошти в сумі 19761,00 грн., за виключенням утриманої комісії в сумі 1239,00 грн.

Як зазначив позивач, не спростовано відповідачкою та вбачається з долучених до позову розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, остання в подальшому свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 19.05.2025 року виникла заборгованість в сумі 25055 грн. 00 коп., що складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 17143 грн. 00 коп., простроченої заборгованості по процентам в сумі 7912 грн. 00 коп.

З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між сторонами кредитного договору, невиконання відповідачкою своїх зобов`язань за останнім, суд приходить до висновку про обгрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, стягнувши з відповідачки на користь позивача зазначену вище заборгованість.

В частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 7000 грн., суд враховує наступне.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, до позовної заяви було долучено договір №25-01/2023 від 25.01.2023 року між ТОВ «Кредитсервіс» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ», акт приймання-передачі наданої правової допомоги за цим договором; додаткова угода №1 до Договору №25-01/2023 від 25.01.2023 року про надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

Керуючись ст.ст.6, 207, 526, 625, 626, 627, 628, 638, 641, 642, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.2, 4, 5, 10-13, 76-81, 133, 137, 141, 211, 223, 247 ,258, 259, 263-268, 280, 281, 454 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальця, буд.36-Д, приміщення 65-з, код ЄДРПОУ 41125531) заборгованість за договором про надання кредиту №200812-002 від 12.08.2020 року, що утворилась станом на 19.05.2025 року в сумі 25055 грн. 00 коп., що складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 17143 грн. 00 коп., простроченої заборгованості по процентам в сумі 7912 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальця, буд.36-Д, приміщення 65-з, код ЄДРПОУ 41125531) судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

СУДДЯ