Рішення № 136355501, 05.05.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/164/26

Номер провадження №2/351/598/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

за участі секретаря - Равлюк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Свеа Фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 04.10.2024 р. між ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1812844, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ "Про електронну комерцію".

Відповідачем після замовлення відповідної електронної заявки на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що станом на момент укладення договору перебував за адресою https://www.selfiecredit.com.ua/, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 04.10.2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання фінансового кредиту № 1812844 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту). Після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, натиснув кнопку «З умовами договору (оферти) згоден. Зі своєї сторони ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» направило ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор В829 на номер телефону НОМЕР_1 ( що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий в свою чергу Боржником було введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі сайту, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору про надання фінансового кредиту № 1812844, на умовах визначених цією офертою.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 15 000,00 грн, на особисту банківську картку НОМЕР_2 , яку останній вказав в ІТС при оформленні договору, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, базова процентна ставка становить 1,5 % на день.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед Первісним Кредитором, Відповідач здійснював часткові (-у) оплати (-у) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 1812844 від 04.10.2024 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви (24.10.2024 у сумі 3 150,00 грн; 25.10.2024 у сумі 149,99 грн; 24.11.2024 у сумі 4 499,71 грн.).

Сплачуючи кредит, Відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

28 травня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» , (надалі - Новий кредитор) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02.-11/25, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт (Первісний кредитор) передав Фактору (Новому кредитору) , а Фактор прийняв права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у Клієнта за кредитними договорами, укладеними між боржниками та Клієнтом.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02.-11/25 від 28.05.2025 року, в тому числі було відступлено і заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1812844.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 1812844 від 04.10.2024 року загальна заборгованість становить - 50 247,12 грн. із яких: заборгованість по тілу кредиту - 14 998,97 грн., заборгованість по відсотках - 27 748,15 грн., заборгованість за пенею - 7 500,00 грн.

На підставі наведених обставин, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 50 247,12 грн., а також судові витрати в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позову просив розгляд справи провести без її участі, та участі позивача, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник відповідача, подала до суду відзив на позовну заяву з якого вбачається, що позовні вимоги визнають частково, в частині стягнення тіла кредиту. Заперечує щодо задоволення позову в частині стягнення відсотків та пені мотивуючи тим, що в день укладення кредитного Договору перебував у статусі військовослужбовця Збройних сил України. На підставі п.15 ст.14 Закону України « про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» просить суд відмовити в частині стягнення з відповідача відсотків та пені.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку до часткового задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.1.2 ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ч. ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана)та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Судом встановлено, що 1812844, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ "Про електронну комерцію".

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит в розмірі 15 000,00 грн, строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 15 000,00 грн, на особисту банківську картку НОМЕР_2 . Вказане підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» вих.№ 202505283709 від 28.05.2025, Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 387d4f77-fb11-48ec-8027-1ef7e592ff41.

28 травня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» , (надалі - Новий кредитор) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02.-11/25, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт (Первісний кредитор) передав Фактору, а Фактор прийняв права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у Клієнта за кредитними договорами, укладеними між боржниками та Клієнтом.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02.-11/25 від 28.05.2025 року, в тому числі було відступлено і заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1812844.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором у відповідача наявна заборгованість у загальному розмірі 50 247,12 грн. із яких: заборгованість по тілу кредиту - 14 998,97 грн., заборгованість по відсотках - 27 748,15 грн., заборгованість за пенею - 7 500,00 грн.

Отже, судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме у встановлений договором термін не повернув тіло кредиту, відсотки за його користування та пеню.

Щодо вимог позивача, про стягнення відсотків та пені, суд зазначає наступне.

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить військову службу у Збройних силах України, має посвідчення учасника бойових дій, що підтверджується наданими суду документами, є підставою для звільнення боржника від сплати процентів за кредитним договором та пені, що узгоджується з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтями 1, 2 вказаного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Пунктом 15 статті 14 цього Закону визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Аналогічні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19.

Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) вказав на перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати документи, встановлені листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

На підтвердження обставин поширення на ОСОБА_1 положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» представник відповідача додає копію військового квитка серії НОМЕР_3 , згідно якого ОСОБА_1 призваний на військову службу 10.05.2022 на підставі Указу Президента України № 69/22 по мобілізації, копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 , виданого 25.03.2025, копію довідки Ф5 від 17.04.2026 року № 4356 сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_5 .

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що у період укладення та виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 мав статус військовослужбовця Збройних Сил України, у зв`язку з чим на нього поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За таких обставин до відповідача не могли застосовуватися штрафні санкції та пеня, а також був відсутній обов`язок зі сплати процентів за користування кредитом, нарахованих за вказаним кредитним договором.

З наявної в матеріалах справи копії розрахунку заборгованості за Договором № 1812844 від 04.10.2024 про надання споживчого кредиту вбачається, що у період з 24.10.2024 по 24.11.2024 ОСОБА_1 здійснив оплату на рахунок ТОВ «Селфі Кредит» в загальному розмірі на суму 7 799,69 грн.

Враховуючи наведені вище положення закону, сплачена ОСОБА_1 сума коштів у розмірі 7 799,69 грн має бути врахована, як погашення частини тіла кредиту.

Із врахуванням указаних обставин справи, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, а також сталу судову практику із розгляду однотипних правовідносин, вважає, що поданий ТзОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 , позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 1812844 від 04.10.2024 у сумі 7 200,31 грн, в тому числі залишок тіла кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційну розміру задоволених позовних вимог

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «СВЕА ФІНАНС» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 606 від 30.01.2026.

Оскільки позов ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до відповідача задоволено частково, з останнього на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 381,51 грн. Із розрахунку 7 201,31*2 662,40/50247,12

На підставі викладеного, ст. ст. 207, 509, 512, 514, 526, 610, 626, 628, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, та керуючись статтями 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 356 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела,6) заборгованість за кредитним договором № 1812844 від 04.10.2024 у сумі 7 200,31 грн, в тому числі залишок тіла кредиту.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела,6) 381,51 грн, судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ