Ухвала суду № 136347230, 08.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/9662/26

Провадження № 2-с/947/152/26

УХВАЛА

про повернення заяви про скасування судового наказу

08.05.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі №947/9662/26 від 15.04.2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі №947/9662/26 від 15.04.2026 року.

Дослідивши матеріли заяви, суд дійшов до наступного.

Наказне провадження це особливий вид цивільного судочинства, спрямований на вирішення безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу.

Статтею 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із вимогами частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1)найменування суду,до якого подається заява; 2)повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб-громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3)ім`я (прізвище,ім`я та по батькові) представника боржника,якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4)наказ,що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Як зазначено в пункті 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви про скасування судового наказу 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на період 2026 року, 166,4 грн, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2026 рік 3328 грн.

При цьому, заява містить обґрунтування звільнення заявника від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки він є учасником бойових дій, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 10 червня 2025року, а тому звільнена від сплати судового збору у цій справі при поданні заяви про скасування судового наказу. Утім, суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Отже, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Таким чином, слід відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Частиною шостою статті 170 ЦПК України визначено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За таких обставин, враховуючи, що до заяви про скасування судового наказу не було додано документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, наявні підстави для повернення заяви без розгляду.

Враховуючи, що заява про скасування судового наказу є неналежно оформленою та не сплачено судовий збір, вказану заяву необхідно повернути без розгляду.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 170 171, 258 261, 353 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі №947/9662/26 від 15.04.2026 року - повернути без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою у разі якщо перестануть існувати обставини, які були підставою її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Бескровний Я. В.