Ухвала суду № 136341278, 06.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/24343/25-Е

Провадження № 2/522/1203/26

УХВАЛА

06 травня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді - Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Гресько Б.Ю.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, питання про закриття підготовчого провадження та визнання явки позивачки у наступне судове засідання обов`язковою,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШОР ХАУС» та Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору відступлення права вимоги за кредитним договором.

Підготовче засідання по справі призначено на 06 травня 2026 року.

06 травня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, у якому заявник просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку із перебуванням позивачки на лікарняному.

У підготовче засідання, призначене на 06 травня 2026 року з`явився представник ТОВ «ШОР ХАУС». Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У підготовчому засіданні судом заслухано думку учасників справи щодо клопотання позивачки про відкладення розгляду справи. Представник відповідача заперечував проти його задоволення, зазначив, що такі дії позивачки мають ознаки зловживання процесуальними правами.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вже зазначалося, в якості підстав для відкладення розгляду справи позивачка посилається на те, що вона перебуває на лікарняному.

На підтвердження зазначеної обставини, позивачкою надано запис №282505236/1 від 01.05.2026, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 відвідувала лікаря, за наслідками чого було створено медичний висновок про тимчасову непрацездатність на період з 01 травня 2026 року по 08 травня 2026 року.

Згідно ч.2 ст.198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Так, у ч.2 ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Зазначена стаття передбачає вичерпний перелік підстав, у зв`язку з якими допускається відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Проте, будь-яких невирішених питань, визначені частиною другою статті 197 ЦПК України не залишилося.

Клопотань про залучення третьої особи, зміни відповідача або залучення співвідповідача не надходило.

Будь-які інші обставини, наявність яких би свідчив про неможливість проведення підготовчого засідання за відсутності позивачки відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Верховний Суд наголошує, що цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Більше того, суд звертає увагу на те, що сторона позивача під час розгляду справи неодноразового подавала клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, 17 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача адвоката Садовського Василя Євгеновича про відкладення розгляду справи задля підготовки правової позиції по справі.

04 лютого 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на лікарняному.

11 березня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на лікарняному.

Вказані клопотання були задоволені судом, а підготовче засідання по справі відкладено на іншу дату.

Суд також зауважує, що лікарняний позивачки викликаний не раптовою хворобою, а хворобою, що не має ознаки раптовості та згідно запису від 01.05.2026 №282505236/1 тримає у позивачки з 29 квітня 2024 року.

Тому, враховуючи зазначене, а також те, що позивачка неодноразово реалізуючи свої права, встановлені ЦПК України зверталася до суду із заявою про відкладення розгляду справи, суд вважає, що така процесуальна поведінка позивачки може призвести до затягування розгляду справи та містить ознаки зловживання процесуальними правами, та беручи до уваги те, що підстави, які б впливали на неможливість проведення підготовчого засідання за відсутності позивачки - відсутні, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні судом поставлено питання про можливість закриття підготовчого провадження у справі. Представник ТОВ «ШОР ХАУС» проти закриття підготовчого провадження не заперечував.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з п. 15 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Суд також виходить з того, що на момент вирішення питання про закриття підготовчого провадження питання про визначення предмету спору, характеру правовідносин, позовних вимог та складу учасників справи вирішено. Будь-які інші додаткові заяви з цього приводу від учасників справи не надходило.

Клопотання про витребування доказів, про виклик свідків, про залучення третьої особи, про долучення доказів, про проведення експертизи вирішено.

Тому, суд вважає, що під час підготовчого провадження було вчинено всі необхідні дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

З огляду на те, що будь-які заперечення з приводу закриття підготовчого провадження - відсутні, будь-яких інших заяв або клопотань учасники справи не подавали, всі наявні у справах заяви або клопотання вирішено, суд вважає, що завдання підготовчого провадження, передбачені ст.189 ЦПК України виконані, а відтак згідно з п. 3 ч. 2 ст.200 ЦПК України підготовче провадження слід закрити та призначити справу до судового розгляду.

Згідно приписів п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У ч.1 ст. 223 ЦПК України вказано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п.5 ч.1 ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Верховний Суд наголошує, що цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в пункті 35 рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобивнутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справі «Крупник проти України» (Krupnyk v. Ukraine) від 24.04.2025 ЄСПЛ підтвердив, що зацікавлені сторони зобов`язані проявляти особливуретельність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів для ознайомлення з розвитком провадження.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях ЄСПЛ, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовіснокористуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (п.53 рішення ЄСПЛ від 16.02.2017 у справі «Каракуцяпроти України» (Karakutsya v. Ukraine)).

На думку суду, неявка позивачки у судове засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки, у суду існує необхідність у тому, аби позивач надала особисті пояснення з приводу обставин справи, а тому, суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання її явки у наступне засідання по справі обов`язковою.

Керуючись ст.ст. 43, 128, 131, 210, 223, 247, 255-256, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИ:

Заяву ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи залишити без задоволення

Закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШОР ХАУС» та Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору відступлення права вимоги за кредитним договором.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 16 червня 2026 року о 14 годині 00 хвилин у приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33, зал № 224.

Визнати явку позивача ОСОБА_1 у наступне судове засідання обов`язковою.

Роз`яснити, що позивач може взяти участь у наступному судовому засіданні як особисто, так і через підсистему «ВКЗ» попередньо у встановленому ЦПК України порядку та строки звернувшись до суду із відповідним клопотанням.

Роз`яснити позивачеві, що у разі неявки у наступне засідання по справі, суд залишає за собою право застосувати заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

Роз`яснити позивачці, що остання має право на професійну правничу допомогу.

Роз`яснити позивачці, що однією з засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала є остаточною та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи.

Суддя Косіцина В.В.