Рішення № 136341228, 13.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12597/24

Провадження № 2/522/2523/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 квітня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Коновал Д. І

представника позивача адвоката Землякова О. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3684211, за умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 10 900,00 грн, зі сплатою процентів за користування ним та інших платежів, що передбачені кредитним договором.

Позикодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит, проте відповідач умови кредитного договору не виконала, унаслідок чого у неї виникла заборгованість.

13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 13-01/2022-79, відповідно до якого останнє набуло право грошової вимоги, в тому числі і до відповідача за договором про споживчий кредит № 3684211 від 02.09.2021.

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 3684211 від 02.09.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення прав вимог, що укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», останнє набуло прав вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 3684211 від 02.09.2021 в сумі 39 235,05 грн, яка складається з: 9 037,34 грн заборгованості за кредитом, 30 197,71 заборгованості за нарахованими процентами.

Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит в загальному розмірі 39 235,05 грн та понесені позивачем судові витрати, а саме витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Представник ТОВ «Коллект Центр» - адвокат Земляков О. А. у судовому засіданні позов просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відзиву на позовну заяву від неї до суду не надходило.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не подала до суду відзив на позовну заяву, тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на викладене, суд, відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

02.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3684211.

Вказаний договір підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням її персональних даних та шляхом введення одноразового ідентифікатора R66765.

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору, надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно з п. 1.2, 1.3 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10 900,00 гривень. Кредит надається загальним строком на 30 днів з 02.09.2021 (строк кредитування).

Відповідно до п. 1.4 термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) : 02.10.2021.

За приписами п. 1.5.2, 1.6 договору проценти за користування кредитом: 1 242,60, які нараховуються за ставкою 0.38 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 10 900,00 грн на картку НОМЕР_1 підтверджується платіжним дорученням №55300900 від 02.09.2021.

Відповідно до листа АТ «УкрСибБанк» від 05.11.2025 № 31-4-01/07-4108-БТ на ухвалу суду від 14.05.2025, картка № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 . Крім того, з доданої до листа виписки за період з 02.09.2021 по 06.09.2021 слідує, що на банківський рахунок ОСОБА_1 02.09.2021 зараховано кошти в розмірі 10 900 грн.

13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 13-01/2022-79, відповідно умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про споживчий кредит №3684244 від 02.09.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 у загальному розмірі 20 256,64 грн, з яких тіло кредиту 9 037,34 грн, проценти 11 219,30 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022 з дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржника відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов договорів фінансових послуг.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Вердикт Капітал» загальна сума заборгованості становить 39 235,05 грн, з яких заборгованість за основною сумою 9 037,34 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 11 219,30 грн, нараховані відсотки згідно кредитного договору 18 978,41 грн.

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про споживчий кредит №3684244 від 02.09.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Згідно з реєстром боржників до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у загальному розмірі 39 235,05 грн, з яких заборгованість за основною сумою 9 037,34 грн, проценти 30 197,71 грн.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Як слідує з досліджених доказів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» виконало свої зобов`язання з надання відповідачу кредитних коштів, натомість умови кредитного договору відповідач належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість у сумі 20 256,64 грн, з яких тіло кредиту 9 037,34 грн, проценти 11 219,30 грн.

Також матеріалами справи підтверджується що до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про споживчий кредит №3684244 від 02.09.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Окрім того з матеріалів справи встановлено, що внаслідок укладення договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги позивач набув право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит у загальному розмірі 39 235,05 грн.

Оскільки відповідач допустила порушення строків повернення кредитних коштів та сплати процентів, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суми заборгованості за договором про споживчий кредит №3684244 від 02.09.2021 у розмірі 39 235,05 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом, судові витрати по сплаті судового збору відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача в сумі 3 028,00 грн.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із статтею 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму пропорційності. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги позивачем надано договір № 07-06/2024 від 07 червня 2024 року про надання правової допомоги укладений між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 331 від 01 липня 2024 року, прайс-лист, витяг з акта № 2 про надання юридичної допомоги від 05 липня 2024 року, платіжну інструкцію від 12 липня 2024 року № 0446770000 про оплату послуг за надання правової допомоги згідно договору № 07-06/2024 від 07 червня 2024 року про надання правової допомоги в сумі 100 000 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.

Верховний Суд у постановах від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 755/18750/20 сформував висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Разом з тим, враховуючи особливості предмета спору, а також характер виконаної адвокатом роботи з урахуванням складності справи та критерій розумності розміру витрат, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн є завищеними з огляду на складність справи та витрачений адвокатом час.

Суд ураховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні вартості його послуг за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

На підставі наведеного, суд вважає можливим зменшити розмір судових витрат та стягнути з відповідача витрати за надання правничої допомоги на користь позивача в сумі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3684211 від 02.09.2021 в загальній сумі 39 235 (тридцять дев`ять тисяч двісті тридцять п`ять) грн 05 коп., яка складається з: 9 037,34 грн заборгованості за тілом кредиту, 30 197,17 грн заборгованості за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору та 3 000 (три тисячі) грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ: 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова. 3, офіс 306;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 07.05.2026.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА