Постанова № 136340250, 07.05.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/828/26

Провадження №: 3/343/192/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі судді Монташевич С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП України в Івано - Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українки, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , востаннє притягувалась до адміністративної відповідальності 04.03.2026 за ч. 4 ст. 126 КУпАП,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, які встановив суд під час розгляду справи:

ОСОБА_1 повторно протягом року вчинила порушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме керувала транспортним засобом, будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами.

Правопорушення вчинила за таких обставин.

14 квітня 2026 року о 00:15 год у м. Долина по вул. А.Міцкевича Калуського району Івано Франківської області ОСОБА_1 , будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами, повторно протягом року керувала транспортним засобом "Mitsubishi Outlander", реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушила вимоги п. 2.1а ПДР України.

ІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:

у судове засідання ОСОБА_1 повторно на виклики не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Повідомлення про виклики до суду були направлені ОСОБА_1 за вказаною у протоколі адресою, одне з яких (останнє) повернулося з відміткою про його отримання, на що вказує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а також шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному сайті "Судова влада України". Крім того, на вказаний нею у протоколі номер телефону здійснювалися дзвінки з метою повідомлення про розгляд справи.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України", в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (пункт 69).

Отже, ОСОБА_1 , будучи обізнаною про складений відносно неї протокол та подальший розгляд в Долинському районному суді Івано-Франківської області справи про адміністративне правопорушення, отримавши повідомлення про дату, час та мсце розгляду справи, до суду не з`явилася.

Враховуючи зазначені обставини та вимоги ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та оптичні диски із відеозаписами:

винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена такими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640257 від 14.04.2026, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке ставиться у вину ОСОБА_2 . Від надання поясненнь та отримання копії протоколу остання відмовилась, про що свідчать відповідні відмітки (а.с. 1). Копію протоколу направлено ОСОБА_2 поштовим відправленням, на що вказує супровідний лист (а.с. 17);

- поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 14.04.2026, в яких останні вказали, що 14.04.2026 ОСОБА_5 , перебуваючи за кермом автомобіля "Mitsubishi Outlander", реєстраційний номер НОМЕР_2 , вчинила наїзд на ОСОБА_3 , після чого від`їхала на кілька метрів вперед (а.с. 3-4, 5);

- даними проведеного огляду на факт вживання алкоголю за допомогою приладу Драгер, який пройшла ОСОБА_2 , як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі (а.с. 2, 6, 7, 13), а також схеми місця ДТП, в якій відображено обставину наїзду на пішохода (а.с. 10);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі по адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6766951 від 04.03.2026, якою ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с. 18), яку направлено до ВДВС для примусового виконання (а.с. 17);

- копією постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17.10.2025, згідно із якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік (а.с. 18-20)

- оптичними дисками із відеозаписами (а.с. 14), оглянувши які, суд установив, що ОСОБА_2 під час спілкування із поліцейськими не заперечила факт керування транспортним засобом, її ж незгода із діями працівників поліції зводилася до того, що наїзд на пішохода вона не здійснювала. Остання також вказала, що знає, що позбавлена права керування транспортними засобами, посвідчення водія в неї вилучили. ОСОБА_2 як водійка транспортного засобу пройшла огляд на факт вживання алкоголю як на місці події, так і в лікувальному закладі. Після чого під час складення адмінматеріалів їй були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ознайомлено зі змістом протоколу та суттю правопорушення, а також запропоновано надати пояснення та отримати копію протоколу, від чого вона відмовилася.

Таким чином, надані докази є належними та допустимими, у своїй сукупності дозволяють встановити дійсні обставини вчинення адміністративного правопорушення та процедуру його фіксування, повністю узгоджуються між собою.

Незважаючи на розбіжності у зазначенні прізвища особи ( ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) у наданих доказах, суд уважає, що вони стосуються однієї і тієї ж особи. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що інші ідентифікуючі дані (зокрема, дата народження, місце проживання), зазначені в документах на прізвище ОСОБА_7 та на прізвище ОСОБА_8 , є ідентичними. Більше того, використання в частині матеріалів подвійного запису "Черкас (Титиш)" усуває будь-які сумніви щодо особистості та підтверджує взаємозв`язок між цими прізвищами. Тобто зазначені розбіжності мають технічний характер і не є перешкодою для розгляду справи по суті стосовно вказаної особи.

Також суд зазначає, що до адмінматеріалів долучено рапорт, у якому зафіксовано, що 14.04.2026 о 00:19 год на дійшло повідомлення зі служби 102 про те, що біля лікарні б`ються дівчата. Виїздом ГРПП встановлено, що автомобіль "Mitsubishi Outlander", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 (а.с. 11).

Рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, а тому не є доказом винуватості особи. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що дані описаного рапорту повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи в частині фіксування подій, які послужили підставою для виклику. Письмові ж пояснення очевидців події узгоджуються з іншими матеріалами справи.

ІV. Оцінка суду:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить такого висновку.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно зі протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640257 від 14.04.2026, ОСОБА_2 14 квітня 2026 року о 00:15 год у м. Долина по вул. А.Міцкевича, будучи за постановою суду від 17.10.2025 позбавленою права керування транспортними засобами на один рік, повторно протягом року (04.03.2026 притягнута до адміністратвиної відпоідальності за ч. 4 ст. 126 КУАП) керувала транспортним засобом "Mitsubishi Outlander", реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушила вимоги п. 2.1а ПДР України.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським ВП №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Кульпою М.М. з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.

Суть правопорушення ОСОБА_1 поліцейський повідомив, як і забезпечив можливість надати пояснення з приводу нього, роз`яснивши зміст ст. 63 Конституції України, від чого вона відмовилась (як від надання пояснень, так від підписання та отримання протоколу), що зафіксовано на відеозаписах, на які безсторонньо зафіксовано обставини події. Будь-яких заперечень щодо факту керування автомобілем ОСОБА_1 не висловлювала, вказала, про те, що їй відомо, що вона позбавлена права керування транспортними засобами, не заперечувала і що вона вже була притягнута до відповідальності за керування транспортним засобом, будучи позбавленою права керування.

Відповідно до вимог п. 2.1а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною другою четвертою цієї статі.

Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами, повторно протягом року керувала транспортним засобом, тому її дії правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд ураховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею адміністративного правопорушення та її особу.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

З урахуванням викладеного, суддя вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому нею правопорушенню та її особі, в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Водночас суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про належність транспортного засобу "Mitsubishi Outlander", реєстраційний номер НОМЕР_2 , на праві власності саме ОСОБА_1 , тому суд уважає за необхідне не застосовувати до правопорушниці додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

Також суд ураховує, що, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

З матеріалів справи суд установив, що постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17.10.2025, яка набрала законної сили 03.11.2025, ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права (ч. 2 ст. 317-1 КУпАП).

Таким чином, в силу вимог ч. 3 ст. 30 КУпАП, до стягнення за вчинення нового правопорушення необхідно приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а саме 5 місяців 28 днів.

V. Вирішення питання судового збору:

відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення з неї слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 30, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначити ОСОБА_1 строк дії додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років 5 (п`ять) місяців 28 (двадцять вісім) днів.

Остаточно визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у видi штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років 5 (п`ять) місяців 28 (двадцять вісім) днів без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днiв до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області.

Суддя: С.М.Монташевич