Рішення № 136336111, 06.05.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 06.05.2026Справа № 554/13262/24 Провадження № 2/554/458/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтава в складі:

Головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

при секретарі судових засідань - Станкевич Н.О.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Сергієнко Т.Г.,

представника відповідача адвоката Ємільянової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Полтава в особі Полтавської міської ради, Головного сервісного центру МВС про визнання права власності на транспортний засіб в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2024 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на транспортний засіб в порядку спадкування.

В обґрунтування позову, позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , чоловік позивачки, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 та свідоцтвом про шлюб, що наявні в матеріалах справи.

Після його смерті відкрилась спадкова справа № 88/2024 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Носовою Жанною Борисівною.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 є дружина ( позивачка по справі) та дочка - ОСОБА_3 .

Відповідно до Постанови про відмову від вчинення нотаріальної дії від 13.11.2024 року вбачається, що спадкова справа № 88/2024 відкрита за заявою дружини позивачки по справі. Дочка померлого ОСОБА_2 ОСОБА_4 подала заяву про відмову від спадщини на користь матері. Інших заяв про прийняття спадщини до нотаріуса не надходило.

Підставою для відмови у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом, була відсутність реєстрації права власності на транспортний засіб за спадкодавцем.

Зокрема, ОСОБА_2 за життя перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_1 придбали у власність легковий автомобіль Infiniti QX, 01.01.2022 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який був придбаний спадкодавцем на онлайн аукціоні в США, що підтверджується товарним чеком від 08.22.2023 року, що виданий продавцем «Ліберіті Мьючел Еншуранс Ко».

На виконання умов договору продавець передав разом з авто оригінал свідоцтва про право власності на легковий автомобіль, який пройшов митний кордон України, однак, за життя не встиг зареєструвати право власності на транспортний засіб відповідно до Порядку державної реєстрації ( перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 року № 1388.

Таким чином, ОСОБА_1 є співвласницею майна, щодо якого існує спір про його право власності, зокрема, автомобіль Infiniti QX, 01.01.2022 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

У зв`язку з цим, вона звернулась до Територіального сервісного центру МВС № 5341 з заявою про проведення держаної реєстрації на спірний автомобіль.

Однак, листом віл 03.04.2025 року «Про надання роз`яснень» ТСЦ МВС № 5341 Головного сервісного центру МВС повідомили їй про те, що зареєструвати за нею автомобіль не має можливості, так як митне оформлення ( правомірність придбання) здійснювалось не нею.

Таким чином, у позивачки виник спір щодо набуття права власності на автомобіль Infiniti QX, 01.01.2022 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , так як її право як співвласника автомобіля не визнається органом державної реєстрації, та так само нотаріус відмовив у видачі права на спадщину на автомобіль, що не був зареєстрований спадкодавцем ОСОБА_2 .

Відповідач Полтавська міська рада відзив до суду не надала, будь-якого міркування чи заперечень проти позову не висловила.

У відзиві на позовну заяву відповідач Головний сервісний центр МВС повністю заперечив проти позову, посилаючись на його безпідставність.

Вказує на те, що РСЦ складається із структурних підрозділів, до яких, у тому числі входять територіальні підрозділи -територіальні сервісні центри МВС.

Відповідно до розділу ІІ Положення про ГСЦ МВС одних з основних завдань ГСЦ МВС є забезпечення державного обліку зареєстрованих транспортних засобів, видача ( обмін) посвідчень водіїв.

При цьому, відповідач наголошує, що територіальні сервісні центри МВС здійснюють реєстрацію транспортних засобів, а не прав власності на них.

Крім того, посилається у відзиві на те, що Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого ПКМУ № 1388 від 07.09.1998 року передбачена єдина процедура державної реєстрації, зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх марок і моделей.

Пункт 8 зазначеного Порядку № 1388 визначає вичерпний перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, серед яких є свідоцтва про право на спадщину, що видані нотаріусом або консульською установою,чи їх дублікати, копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

Вказує на те, що з огляду на зазначене, державна реєстрація транспортного засобу не є підставою для набуття права власності, а видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує факт проведення процедури державної реєстрації та внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте, як самостійний документ право власності у особи не породжує.

За твердженнями відповідача, ОСОБА_2 в порушення статті 7 Порядку №1388, не зареєстрував ввезений транспортний засіб протягом дев`яноста днів.

Згідно з даними ЄДРТЗ, станом на 13.02.2025 року, транспортний засіб Infiniti QX, 01.01.2022 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 01 січня 2022 року на території України не зареєстрований та ніколи не реєструвався.

Крім того, посилається на те, що не є належним відповідачем, адже не є особою, яка не визнає, порушує або оспорює право позивачки на вказаний транспортний засіб.

Відповіді на відзив від позивача не надходив.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтава від 02.12.2024 року судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтава від 30.01.2025 року залучено до участі у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади м.Полтави в особі Полтавської міської ради, про визнання права власності на транспортний засіб в порядку спадкування в якості другого відповідача Головний сервісний центр МВС (вул. Лук`янівська, 62, м. Київ, 04085, код ЄДРПОУ40109173), направлено йому копію позовної заяви та додатки до нього.

Розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтава від 14.08.2025 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

Витребувано у приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Нової Жанни Борисівни (м. Полтава, вул.Європейська, 42а, тел.050696-81-11) матеріали спадкової справи №88/2024, що заведена після померлого ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачем по справі подано уточнену редакцію позовної заяви, з врахуванням позиції, що висловлена у листі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 03.04.2025 року № 31/32/5341/С-1603-1500-2025, відповідно до якого ТСЦ МВС № 5341 відмовило позивачці у реєстрації права власності на спірний автомобіль з посиланням на п. 8 Порядку державної реєстрації ( перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого ПКМУ № 1388 від 07.09.1998 року, так як митне оформлення здійснювалось не позивачкою.

Судом прийнята уточнена редакція позовної заяви та долучена до матеріалів справи.

Від приватного нотаріуса Носової Ж.Б. надійшли матеріали спадкової справи після померлого ОСОБА_2 , що також долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтава від 18.11.2025 року закрито підготовче судове засідання справу призначено до судового розгляду по суті.

Суд, з`ясувавши думку сторін, дослідивши та оцінивши всі наявні докази в справі в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Згідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 77, 79, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , чоловік позивачки, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 та свідоцтвом про шлюб, що наявні в матеріалах справи.

Після його смерті відкрилась спадкова справа № 88/2024 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Носовою Жанною Борисівною.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 є дружина - позивачка по справі та дочка ОСОБА_3 .

Відповідно до Постанови про відмову від вчинення нотаріальної дії від 13.11.2024 року вбачається, що спадкова справа № 88/2024 відкрита за заявою дружини позивачки по справі. Дочка померлого ОСОБА_2 ОСОБА_4 подала заяву про відмову від спадщини на користь матері. Інших заяв про прийняття спадщини до нотаріуса не надходило.

Підставою для відмови у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом, була відсутність реєстрації права власності на транспортний засіб за спадкодавцем.

Позивачка за життя перебуваючи в шлюбі з спадкодавцем придбали у власність легковий автомобіль Infiniti QX, 01.01.2022 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який був придбаний спадкодавцем на онлайн аукціоні в США, що підтверджується товарним чеком від 08.22.2023 року, що виданий продавцем «Ліберіті Мьючел Еншуранс Ко».

На виконання умов договору продавець передав разом з авто оригінал свідоцтва про право власності на легковий автомобіль, який пройшов митний кордон України, однак, за життя не встиг зареєструвати право власності на транспортний засіб відповідно до Порядку державної реєстрації ( перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 року № 1388.

У зв`язку з цим, вона звернулась до Територіального сервісного центру МВС № 5341 з заявою про проведення держаної реєстрації на спірний автомобіль.

Однак, листом від 03.04.2025 року «Про надання роз`яснень» ТСЦ МВС № 5341 Головного сервісного центру МВС повідомили їй про те, що зареєструвати за нею автомобіль не має можливості, так як митне оформлення ( правомірність придбання) здійснювалось не нею.

Таким чином, у позивачки виник спір щодо набуття права власності на автомобіль Infiniti QX, 01.01.2022 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Так, у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року в справі № 210/1609/15-ц (провадження №61-40313св18) вказано, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.»

У судовому порядку право власності на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України) та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що цілком узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22.09.2021 року у справі справа № 227/3750/19 (провадження № 61-16069св20).

Таким чином, право позивача на спадщину за законом на транспортний засіб після смерті її чоловіка підлягає захисту в судовому порядку в межах даного позову.

Згідно зі статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Нормами статті 334 ЦК України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Критерієм віднесення речей до рухомих визначається можливість їх вільного переміщення у просторі. Автомобіль є рухомою річчю. За загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть в договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ. Правила частини четвертої статті 334 ЦК України застосовуються до нерухомих речей. (постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд від 26 квітня 2023 року у справі 569/20334/21 (провадження № 61-474св23).

Відповідно до п. 7 Порядку № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев`яноста днів.

Згідно п. 8 Порядку № 1388, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, с оформлені в установленому порядку, серед іншого, митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Нормами ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

У статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та наявність у позивача спадкових прав на транспортний засіб, оскільки за життя спадкодавець не встиг здійснити реєстрацію автомобіля у встановленому законом порядку, що позбавляє спадкоємця можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке не було належним чином оформлене спадкодавцем.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, витрати щодо сплати судового збору у даній справі слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на легковий автомобіль Infiniti QX, 01.01.2022 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.ВТімошенко