Ухвала суду № 136336026, 04.05.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1456/26

Провадження № 1-кс/539/239/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року місто Лубни

Слідча суддя Лубенського міськрайонного суду ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участі скаржників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області скаргу працівників підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Фактор» ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 на постанову про відмову у визнанні потерпілими у кримінальному провадженні,-

УСТАНОВИЛА:

Працівники підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Фактор» ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 звернулися до слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області зі скаргою на постанову про відмову у визнанні потерпілими у кримінальному провадженні №12026175570000076 від 14 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статею 356 Кримінального кодексу України (далі КК України).

У поданій скарзі зазначають, що у провадженні Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали вищевказаного кримінального провадження. 16 квітня 2026 року заявниками було подано спільну заяву про визнання потерпілими у даному кримінальному провадженні, однак постановою дізнавача ОСОБА_24 від 18 квітня 2026 року у її задоволенні було відмовлено.

З даною постановою скаржники не погоджуються, вважають її немотивованою та складеною всупереч вимогам статті 110 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а тому просять слідчого суддю скасувати постанову дізнавача від 18 квітня 2026 року про відмову у визнанні їх потерпілими та зобов`язати уповноважену службову особу Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області повторно, в строк не більше трьох днів з моменту подання, розглянути їх клопотання про визнання потерпілими у кримінальному провадженні №12026175570000076 від 14 квітня 2026 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України та винести постанову про визнання потерпілими ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 у кримінальному провадженні №12026175570000076 від 14 квітня 2026 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України.

У судовому засіданні скаржники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вимоги скарги підтримали на їх задоволенні наполягали.

Дізнавач СД Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області у судове засідання не з`явився, надавши слідчому судді клопотання про розгляд скарги без його участі, проти задоволення вимог скаржника заперечує.

Слідча суддя, заслухавши пояснення скаржників, дослідивши матеріали скарги, дійшла наступного висновку.

Пунктом 5 частини першої статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

При цьому, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про злочин або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (частина друга статті 55 КПК України).

Згідно з частиною третьою статті 55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Нормами частини п`ятої статті 55 КПК України визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до кримінального провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

У судовому засіданні встановлено, що 14 квітня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026175570000076 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України та проводиться досудове розслідування. Дані відомості було внесено за фактом надходження до Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ухвали Лубенського міськрайонного суду №539/1456/25 від 02 квітня 2026 року про те, що працівники підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Фактор» ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 звернулися до слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з приводу вчинення 18 березня 2026 року з 07 годин 30 хвилин протягом робочого дня ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_1 , злочину, передбаченого частиною першою статті 206 КК України - протидію законній господарській діяльності підприємства, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил України - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Фактор», Код ЄДРПОУ 41255332, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю та обмежити її, поєднана з погрозою захоплення єдиного майнового комплексу ТОВ «Дом Фактор», його частини та незаконне припинення, обмеження діяльності на цих об`єктах ТОВ «Дом Фактор» та обмеження доступу до них.

Як вбачається з матеріалів наданого слідчій судді вищевказаного кримінального провадження №12026175570000076, 18 квітня 2026 року, постановою дізнавача СД Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_24 було відмовлено у задоволенні заяви працівників підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Фактор» від 16 квітня 2026 року про визнання їх потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Постанова мотивована тим, що в ході розгляду матеріалів встановлено, що обставини, викладені у клопотанні, стосуються здійснення господарської діяльності юридичної особи - ТОВ «Дом Фактор», а можливі негативні наслідки від вказаних дій мають опосередкований характер щодо заявників як працівників підприємства.

На час винесення постанови були відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про заподіяння кожному із заявників безпосередньої, індивідуалізованої моральної, фізичної або майнової шкоди, яка є обов`язковою умовою для визнання особи потерпілою у розумінні статті 55 КПК України.

Сам факт виконання трудових обов`язків та можливі труднощі у доступі до робочих місць не є достатнім та беззаперечним підтвердженням заподіяної шкоди кожному працівнику особисто.

Крім того, питання про наявність чи відсутність шкоди та її характер підлягає встановленню під час подальшого досудового розслідування з урахуванням зібраних доказів.

З даною постановою скаржники не погоджуються та оскаржили її до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності відмови дізнавача у визнанні працівників підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Фактор» потерпілими у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України, слідча суддя виходить з наступного.

Згідно правової позиції Великої палати Верховного Суду від 16.01.2019 року, справа № 439/397/17, поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода.

Поняття «потерпілий» в кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий з`являється об`єктивно, в результаті вчинення саме проти нього кримінального правопорушення.

Таким чином, потерпілий у кримінально - правовому розумінні як жертва посягання з`являється вже з моменту вчинення такого посягання, незалежно від того, чи закріплений такий статус процесуально.

При цьому, об`єктом посягання, в розумінні статті 356 КК України, за ознаками якої здійснюється кримінальне провадження, є встановлений законодавством порядок реалізації фізичними та юридичними особами своїх прав та виконання обов`язків.

Законодавцем віднесено злочини, передбачені статею 356 КК України до Розділу ХV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян та злочини проти журналістів» КК України, а отже дізнавачем обґрунтовано відмовлено у залученні в якості потерпілих працівників підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Фактор», оскільки кримінальне правопорушення, передбачене статею 356 КК України належить до злочинів з формальним складом для наявності об`єктивної сторони якого не є обов`язковим настання суспільно-небезпечних наслідків, зокрема спричинення шкоди.

Посилання скаржників на спричинення їм значної моральної шкоди (психологічний тиск, дестабілізація умов праці), порушення гарантованих Конституцією України прав та законних інтересів, не є об`єктом посягання кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 356 КК України.

Норма статті 356 КК України передбачає покарання за самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Крім того, до матеріалів скарги не було надано документів, які б на даний час переконливо свідчили про те, що кримінальним правопорушенням, за ознаками статті 356 КК України скаржникам працівникам підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Фактор» було завдано моральну шкоду.

В судовому засіданні судом з`ясовано, що фактично скаржники не погоджуються з попередньою кваліфікацією, визначеною дізнавачем за статею 356 КК України.

З цього приводу слідча суддя зазначає наступне.

Пункт 5 частини п`ятої статті 214 КПК України містить поняття «попередня правова кваліфікація».

Це свідчить про те, що правова кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння.

Точність правової кваліфікації кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо.

Необхідність зміни правової кваліфікації не завжди обумовлена встановленням нових фактичних даних, які на неї впливають. Іноді вона викликана необхідністю виправити допущену помилку при встановленні попередньої кваліфікації злочину.

Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (частини перша, третя статті 110 КПК України).

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та здійснення функції обвинувачення покладено на прокурора (стаття 36 КПК України). Зокрема, прокурор уповноважений скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих (пункт 7 частини другої статті 36 КПК України).

Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України).

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина п`ята статті 9 КПК України). Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Кожен має право на справедливий розгляд його справи, зокрема, безстороннім судом (пункт 1 статті 6 Конвенції). В ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення у справі Ashingdanev, the United Kingdom від 28 травня 1985 року, заява №8225/78, § 57).

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частини перша, третя, п`ята статті 22 КПК України). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК (частини перша, третя статті 26 КПК України).

Кримінальне провадження не є закритим в порядку статті 284 КПК України, що свідчить про можливість (та обов`язок сторони обвинувачення) подальшого збирання доказів у цьому провадженні, що, у свою чергу, не виключає можливості подальшого уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення.

На процес збирання доказів можуть впливати й інші учасники кримінального провадження, зокрема, і заявник, шляхом подання на підтвердження своєї заяви речей і документів (пункт 2 частини другої статті 60 КПК України).

У той же час ні заявник, ні потерпілий, ні слідчий суддя не уповноважені спрямовувати хід досудового розслідування, зокрема, шляхом нав`язування слідчому та прокурору саме тієї кваліфікації кримінального правопорушення, яка є бажаною для них, чи яку вони вважають правильною.

Показовим у цьому світлі є такі норми права: (1) заявник та потерпілий, їх представники відповідно до пункту 10 частини першої статті 303 КПК України позбавлені права оскаржувати слідчому судді повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру, зокрема, з мотивів незгоди із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, та позбавлені можливості впливати на зміст обвинувального акту в частині кваліфікації кримінального правопорушення (стаття 291 КПК України) інакше, ніж шляхом висловлення своєї позиції слідчому чи прокурору в рамках відповідних звернень, клопотань тощо; (2) можливість здійснення потерпілим функції обвинувачення передбачена КПК лише на етапі судового розгляду обвинувального акту (стаття 340 КПК України), тобто після затвердження прокурором обвинувального акту та спрямування його до суду.

Таким чином, здійснення судового контролю з боку слідчого судді за рішеннями слідчого про зміну правової кваліфікації на етапі досудового розслідування до повідомлення особи про підозру КПК не передбачено. Скасування незаконних постанов слідчого на цьому етапі можливе прокурором в рамках процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

З огляду на наведене слідча суддя дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки дізнавач в оскаржуваній постанові правомірно, обґрунтовано, вмотивовано прийшов до переконання про відсутність в матеріалах кримінального провадження №12026175570000076 від 14 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статею 356 КК України достатніх даних вважати, що вказаним кримінальним правопорушенням працівникам підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Фактор» ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 була заподіяна шкода.

Керуючись статтями 55, 303, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя,-

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні скарги працівників підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Фактор» ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 на постанову про відмову у визнанні потерпілими у кримінальному провадженні №12026175570000076 від 14 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду проголошений 07 травня 2026 року о 09 год. 50 хв. в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.

Слідча суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області ОСОБА_1