Ухвала суду № 136335754, 06.05.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

6/381/85/26

381/1988/25

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2026 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куліковських А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 Цокало-Зливко Тетяни Михайлівни про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

У квітні 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Цокало-Зливко Т.М. звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із цією заявою.

В обґрунтування заяви зазначає, що Київський апеляційний суд постановою від 28.11.2025 скасував рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2025, задовольнив частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та стягнув із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 70206,27 грн.

Заявник повідомляє, що відповідач має намір виконати рішення суду та сплатити ці кошти, однак на теперішній час існують обставини, які істотно ускладнюють виконання цього рішення і вона не має можливості сплатити одним платежем всю суму відразу, а тому просить суд застосувати розстрочення його виконання з огляду на наступне.

Заявник зазначає, що відповідач спостерігається експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи з діагнозами Цереброваскулярна хвороба ІІ ст., після перенесеного 09.03.2022 р. гострого порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом в басейні правої СМА у вигляді лівобічного легкого геміпарезу. Дисциркуляторна енцефалопатія II ст. з періодичними цефалгіями, вестибулокоординаторними порушеннями, когнітивними розладами, астенічним синдромом, синкопальними станами в анамнезі. Церебральний атеросклероз. Артеріальна гіпертензія I ст. Вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія з больовим синдромом, статико-динамічними порушеннями. Ускладнений остеохондроз попереково-крижового відділу хребта., що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 01.10.2025 р., випискою із медичної карти амбулаторного(стаціонарного) хворого №5133/4960/915 та випискою із медичної карти стаціонарного хворого №7491/2205.

Для лікування та підтримання організму у задовільному стані для звичайного життя вона повинна щодня самостійно надавати собі необхідну медичну допомогу, для забезпечення чого вона потребує матеріальних ресурсів, на підтвердження чого надає квитанції про оплату ліків.

Крім того, повідомляє, що вона має можливість сплачувати кожного місяця суму в розмірі 6004,34 грн впродовж дванадцяти місяців.

Зазначає, що зазначені факти свідчать про те, що матеріальний стан відповідача є тією обставино, що істотно ускладнює виконання рішення суду, що є підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Вказане стало підставою для звернення до суду з цією заявою.

06.04.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» Козачок М.О. подала до суду заперечення на клопотання, у яких зазначає про те, що вважає подану представником відповідача заяву незаконною, необґрунтованою, поданою з порушенням обов`язкових вимог ЦПК України, та такою, що подана з метою затягування розгляду справи та відстрочення притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності за порушення умов Кредитного договору, що є зловживанням стороною відповідача своїми процесуальними правами.

Зазначає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки стороною відповідача в порушення обов`язкових вимог ЦПК України до заяви про розстрочення (відстрочення) виконання рішення суду не обґрунтувань обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з посиланням на відповідні належні, достатні, та достовірні докази. На підтвердження скрутного матеріального становища відповідача не надала суду жодних належних, достатніх та достовірних доказів, наприклад довідок про доходи за цей та попередні роки, витягів з реєстрів щодо відсутності у відповідача нерухомого та рухомого майна тощо.

На думку сторони позивача, звернення сторони відповідача із заявою про розстрочення (відстрочення) виконання рішення суду є зловживанням стороною відповідача своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи, а також з метою відстрочення притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності за порушення умов Кредитного договору.

Також підкреслює, що відповідачка ухилялась від виконання зобов`язань за кредитним договором та не вживала заходів для добровільного врегулювання заборгованості, що свідчить про відсутність наміру виконувати рішення навіть у разі розстрочення.

Просить відмовити у задоволенні заяви.

Заявниця у судове засідання не з`явилась, про місце, день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Представниця заявника адвокат Цокало-Зливко Т.М. у судове засідання не з`явилась, про місце, день та час розгляду справи повідомлена належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі заявника, заяву підтримала повністю та просила задовольнити.

Представниця Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика у судове засідання не з`явилась, про місце, день та час розгляду справи повідомлена належним чином. Подаючи до суду заперечення на клопотання висловила прохання розглядати справу без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд вжив усі необхідні передбачені процесуальним законодавством заходи щодо повідомлення учасників про розгляд цієї справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази та з`ясувавши обставини справа, суд встановив таке.

Фастівський міськрайонний суд Київської області рішенням від 02.07.2025 частково задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Постановою Київського апеляційного суду від 28.11.2025 рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2025 скасовано. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 70206,27 грн.

Згідно із витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 250/25/1374/В від 01.10.2025, ОСОБА_1 встановлено ІІІ (третю) групу інвалідності.

Відповідно до відомостей виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 7491/2205 КНП ФРР «Фастівська ЦРЛ», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлені певні діагнози та рекомендоване лікування.

На підтвердження проходження лікування та придбання ліків заявник надала копії чеків.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і за її межами.

Відповідно до статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно із статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України, обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається на осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали заяви, оцінивши подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд дійшов до таких висновків.

Адвокат Цокало-Зливко Т.М., яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, посилаючись на наявність обставин, які істотно ускладнюють його виконання, на підтвердження яких надано докази.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення цієї заяви суд бере до уваги таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно з приписами вказаної статті Основного Закону, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський Суд у свої рішеннях наголошує на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Статтею 18 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

Водночас, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).

Отже, питання про розстрочення виконання рішення суду суди повинні вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін.

Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

Такий правовий висновок виклав Верховний Суд у постанові від 15.03.2023 у справі № 920/167/22.

Вирішуючи порушене заявником питання, суд враховує, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення заявник посилається на те, що наразі існують певні об`єктивні обставини, які позбавляють її можливості вчасно виконати судове рішення та сплатити позивачу борг.

Заявник зазначає, що вона має намір сплатити кошти, однак на теперішній час існують обставини, які істотно ускладнюють виконання цього рішення, а тому просить суд застосувати розстрочення його виконання з огляду на наступне.

Представниця заявниці зазначає, що ОСОБА_1 спостерігається експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи з певними діагнозами. Для лікування та підтримання її організму у задовільному стані для звичайного життя відповідач повинна щодня самостійно надавати собі необхідну медичну допомогу, яка потребує матеріальних ресурсів, на підтвердження чого надає квитанції про оплату вартості ліків.

Вказує, що родичі чи близькі знайомі, які могли б допомогти з виконанням постанови, у відповідачки відсутні.

Крім того, зазначає, що відповідачка не ухиляється та не відмовляється від виконання постанови Київського апеляційного суду від 28 листопада 2025 року, навпаки має таке бажання, однак має можливість сплачувати кожного місяця суму у розмірі 6004,34 грн впродовж дванадцяти місяців.

За цих обставин заявник просить суд врахувати наявність у неї обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення та просить розстрочити його виконання на один рік.

На підтвердження викладених у заяві обставин заявник додала до заяви такі документи:

-копію витягу із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи виданого КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» № 250/25/1374/В від 01.10.2025.

-копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 7491/2205 КНП ФРР «Фастівська ЦРЛ» 18.10.2024.

-копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5133/4960/915, виданої КНП ФРР «Фастівська ЦРЛ».

-копії квитанцій на підтвердження витрат на оплату придбання медикаментів.

Дослідивши вказані докази, суд враховує, що розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора.

Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін (постанова Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16).

Суд вважає, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують те, що ОСОБА_1 перебуває у такому фінансовому становищі, яке істотно перешкоджає виконанню рішення. Примусове виконання рішення може покласти на неї додатковий фінансовий тягар, що може негативно вплинути на її здоров`я та матеріальний стан.

Також суд зауважує, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача.

Примусове виконання судового рішення та здійснення відрахувань із сум отримуваного ОСОБА_1 доходу у межах, визначених законодавством, не сприятиме виконанню судового рішення у коротший строк, ніж просить заявник у заяві про розстрочення судового рішення.

Суд також враховує, що заявниця не заперечує наявність у неї обов`язку виконати судове рішення та вказує про свій має намір погасити суму боргу.

Водночас представниця заявниці зазначає про наявність у ОСОБА_1 об`єктивних та непереборних підстав, які перешкоджають їй виконати рішення суду у строк, передбачений законодавством для його виконання, просить надати їй можливість виконати судове рішення шляхом сплати рівних платежів протягом одного року.

Тобто заявник, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед стягувачем саме на теперішній час.

При цьому суд вважає, що відстрочення рішення суду на 12 місяців не порушить права стягувача, та буде стимулом для відповідача для здійснення розрахунку.

З огляду на це суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що заявник має намір ухились від виконання взятих на себе зобов`язань.

Отже, розстрочення виконання рішення суду в межах 12 місяців для боржника, з урахуванням приписів Цивільного процесуального законодавства, не призведе до надмірної тривалості виконання судового рішення та порушення балансу інтересів сторін.

Суд вважає надані ОСОБА_1 документи на підтвердження своїх вимог належними доказами фінансового стану боржника, який впливає як на виникнення заборгованості, так і на виконання рішення суду. Такі фінансові показники матеріального стану заявника стали наслідком об`єктивних причин.

З огляду на це суд вважає, що розстрочення виконання судового рішення буде сприяти можливості стабільного (щомісячного) надходження для позивача/стягувача коштів згідно із графіком, наведеним у рішенні суду, не призведе при цьому до негативних наслідків у вигляді створення умов для скрутного матеріального становища боржника.

Отже, у цьому випадку розстрочення виконання рішення суду це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а навпаки створення умов для подальшого виконання рішення суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості доводів поданої до суду заяви суд враховує та застосовує принципи співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Також суд враховує те, що позивач/стягувач не спростовував надані відповідачем докази і пояснення, не надав доказів на підтвердження порушення балансу інтересів сторін.

Суд зазначає, що розстрочення виконання рішення є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють таке виконання боржником. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми заборгованості, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу рішення має бути виконано повністю.

Підставою для розстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Розглядаючи цю заяву суд виходить із міркувань доцільності та об`єктивної необхідності вжиття такого заходу у спірних правовідносинах.

Також суд враховує те, що боржник належно довів наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення і встановлення графіку виконання судового рішення шляхом його розстрочення на один рік не створить занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість буде базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Оцінюючи доводи заяви про розстрочення виконання судового рішення, суд враховує, що цей захід не створює боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення.

Також суд бере до уваги реальний майновий стан боржника, а також його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Оскільки вказані заявником обставини є особливими, винятковими, які не залежать від його волі, отже є достатньою підставою, що ускладнює виконання рішення суду, тому суд дійшов висновку про обгрунтованість цієї заяви та наявність правових підстав для її задоволення.

Згідно із ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Оскільки Київський апеляційний суд ухвалив постанову 28.11.2025, тому її виконання підлягає розстроченню судом на строк, що не перевищує одного року від цієї дати (на наступні сім місяців) зі сплатою щомісячно рівних платежів.

Учасники справи не надали суду доказів часткового виконання відповідачем/боржником цього рішення суду, тому щомісячні платежі обраховуються судом виходячи із загальної суми, присудженої судом до стягнення у справі № 381/1988/25 (70206,27 грн).

Керуючись ст. 260-261, 435 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити представника ОСОБА_1 адвоката Цокало-Зливко Тетяни Михайлівни.

Розстрочити боржнику ОСОБА_1 виконання постанови Київського апеляційного суду від 28 листопада 2025 у справі № 381/1988/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 506387-КС-001 від 01.08.2024 року у сумі 70206,27 грн на дванадцять місяців, тобто з 28 листопада 2025 року по 27 листопада 2026 року зі сплатою щомісячних платежів в розмірі 5850,52 гривень щомісячно.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.

Повна ухвала складена 06.05.2026 року.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК