Ухвала суду № 136335461, 07.05.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/1625/25

провадження № 2-з/362/47/26

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

07.05.2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі

за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Васильківської міської ради в особі виконавчого комітету Васильківської міської ради, про визначення місця проживання дітей із батьком,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування Васильківської міської ради в особі виконавчого комітету Васильківської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, про визначення місця проживання дітей.

Суд установив:

ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Органу опіки та піклування Володарської селищної ради, іншим органам опіки та піклування приймати рішення щодо встановлення способів участі у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ними ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 362/1625/25 забезпечити особисті побачення малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 без присутності матері з можливістю відвідування місця проживання батька, культурно-освітні заклади, кінотеатри, дитячі кафе та інші заклади харчування з передачею дітей батьку за місцем проживання ОСОБА_2 у перший та третій тиждень кожного місяця о 17 години 00 хвилин п`ятниці до 20 години 00 хвилин неділі за тією ж адресою. У разі неможливості спілкувань з дітьми у визначений час ОСОБА_1 має право перенести зустріч на наступні дні за домовленістю з ОСОБА_2 ;

- передавати дітей для спільного відпочинку та оздоровлення з батьком строком до 10 днів у літній період з виїздом за межі Київської області за попередньою домовленістю із матір`ю дітей.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на створення з боку ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з дітьми та зазначив, що 29 квітня 2026 року ОСОБА_2 подала заяву до органу опіки та піклування Володарської селищної ради, в якій просила встановити графік побачень дітей із батьком. Згідно з листом Служби у справах дітей та сім`ї Володарської селищної ради від 04 травня 2026 року № 123 засідання комісії з питань захисту прав дитини з розгляду заяви ОСОБА_2 попередньо заплановане на 12 травня 2026 року. Вважаючи, що запропонований ОСОБА_2 графік призведе до порушення ритму життя дітей, а також посилаючись на високу ймовірність того, що встановлення запропонованого ОСОБА_2 графіку призведе до подальших конфліктів між батьками дітей у разі формальних порушень встановленого жорсткого графіка побачень з ініціюванням ОСОБА_2 справ про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 убачає наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони органу опіки та піклування приймати рішення щодо встановлення способів участі у вихованні дітей батьком та зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити особисті побачення дітей у запропонований ним спосіб.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У частині першій статті 150 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, серед яких законодавець вирізняє заборону вчиняти певні дії та встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову ключовим є встановлення судом:

1) наявності спору між сторонами;

2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами;

4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За загальним принципом цивільного судочинства, який застосовується і при розгляді заяв про забезпечення позову, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12, 81 ЦПК України).

Оцінюючи доводи заявника, суд виходить з того, що з доданих до заяви матеріалів не вбачається обставин, які би свідчили про те, що ОСОБА_2 обмежує заявника у спілкуванні із дітьми. На противагу цьому заявник зазначає, що остання в позасудовому порядку намагається встановити графік побачень батька із дітьми.

Так, за наявності між батьками дитини спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, такий спір вирішується органом опіки та піклування (стаття 158 СК України) або судом (стаття 159 СК України).

Доводи заявника здебільшого зводяться до того, що запропонований ОСОБА_2 графік побачень дітей із батьком його не влаштовує. Разом із тим, заявник не позбавлений права висловити таку позиції на засіданні Служби у справах дітей та сім`ї Володарської селищної ради, яке станом на дату постановлення даної ухвали ще не відбулося.

Суд також наголошує на тому, що Служба у справах дітей та сім`ї Володарської селищної ради, як орган опіки та піклування, наділений повноваженнями брати активну участь у встановленні графіку (порядку) побачень батьків з дітьми з урахуванням відповідних пропозицій батьків.

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, визначає Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866.

Пунктом 73 названого Порядку передбачено, що у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один із батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (в разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини.

Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.

Суд у даному випадку не може підміняти дискрецію органу опіки, який має адміністративний розсуд при оцінці інтересів дітей та виборі оптимального графіку з урахуванням позиції обох батьків. Тоді як бездіяльність такого органу або незгода з його рішенням може бути оскаржена до суду.

Системний аналіз судової практики дає підстави вважати, що позивач, який на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а відповідач не має права перешкоджати позивачу спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Суд наголошує на тому, що заявником не надано доказів того, що ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми. Навпаки, вона самостійно ініціювала питання щодо встановлення графіку побачень батька з дітьми в установленому законом порядку.

Таким чином, визначення способу участі батька у спілкуванні з дітьми шляхом застосування інституту забезпечення позову наразі є передчасним і необґрунтованим.

Отже, наведені заявником доводи не свідчать на користь висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у запропонований спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист його прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для забезпечення позову.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд

постановив:

відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Київського апеляційного суду.

Суддя О.В. Попович