Рішення № 136328711, 07.05.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/1289/26

Провадження № 2/192/982/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 травня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Щербини Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Чернишкіної А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 23227 від 14 листопада 2024 року в розмірі 40 600 гривень 00 копійок.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 14 листопада 2024 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 23227 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача 321264 на суму 7 000 гривень 00 копійок на строк 730 днів зі стандартною процентною ставкою 1,00 % на день.

Позивач посилається на те, що виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору, а відповідач всупереч умов Кредитного договору, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором, а саме: заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 26 000 гривень 00 копійок та штраф за порушення умов кредитного договору в розмірі 14 000 гривень 00 копійок, в всього 40 600 гривень 00 копійок.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання згідно якого просить суд про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.110 зворот).

Відповідач у судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Про дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений за зареєстрованим місцем проживання, звідки повістка повернулася з відміткою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній». Відзив на позов не надав.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зм іст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» задекларовано термін «Електронний підпис одноразовим ідентифікатором», де Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Комбінацію літер та цифр, що розташовуються в нижньому правому кутку договору являє собою електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що 14 листопада 2024 року між ТОВ ««Фінансова компанія «Процент» та відповідачем за допомогою веб сайту https://procent.com..ua було укладено електронний Кредитний договір № 23227.

Відповідно до умов укладеного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 7 000 гривень 00 копійок строком на 730 днів зі сплатою за цей період 1,00 % за день користування грошовими коштами.

Суд вважає, що укладення Договору в електронній формі між сторонами підтверджується комбінацію літер та цифр, що розташовані на останній сторінці Договору та являють собою електронний підпис відповідача. Отже Договір був укладений в електронній формі, а кожен примірник електронного документа з накладеним на нього електронним підписом, є оригіналом такого документа.

Згідно довідки ТОВ «Пейтек» від 02 грудня 2025 року № 20251205-9 про перерахування суми кредиту за кредитним договором № 23227 від 14 листопада 2024 року, відповідач отримав кредит в розмірі 7 000 гривень 00 копійок. Вказані відомості також підтверджені листом АТ «Акцент-Банк» від 09 квітня 2026 року.

Пунктом 2.4 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний своєчасно повернути кредит, сплатити проценти за його користування та неустойку в разі її нарахування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1048 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що згідно наданого розрахунку станом на 29 листопада 2025 року у відповідача існує заборгованість, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 000 гривень 00 копійок, по відсоткам в розмірі 26 600 гривень 00 копійок, а також нарахований штраф в розмірі 14 000 гривень 00 копійок, від сплати яких відповідач ухиляється.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач не погасив своєчасно заборгованість за кредитом та відсотками відповідно до умов укладеного Кредитного договору, оскільки відповідач докази про погашення заборгованості суду не надав.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 26 600 гривень 00 копійок заборгованості за нарахованими відсотками, а тому суд розглядає спір в межах пред`явлених позовних вимог і вважає що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Однак вимоги про стягнення штрафних санкцій в розмірі 14 000 гривень 00 копійок задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що кредитний договір № 23227 був укладений 14 листопада 2024 року. Пунктами 3.1.-3.8 вказаного договору передбачено відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту у виді штрафу за неналежне виконання умов договору.

Станом на дату нарахування штрафних санкцій, як і на дату укладання кредитного договору, було введено воєнний стан на всій території України.

Отже, нарахування неустойки у виді штрафу в розмірі 14 000 гривень є не обґрунтованими, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Стосовно стягнення судових витрат на сплату судового збору та витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з підготовкою позовної заяви до суду, надано Договір про надання правової допомоги № 03/06/2024 від 03 червня 2024 року, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , Актом приймання-передачі наданих послуг № 73 від 30 вересня 2025 року о Договору № 03/06/2024 від 03 червня 2024 року.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Таким чином, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000 гривень 00 копійок, а позиція суду відповідає позиції ВС, яка викладена в постанові від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22, згідно якої Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок, сплачений ним під час звернення з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент»(03124, м. Київ, б-р. Вацлава Гавела, буд. 4, код в ЄДРЮОФОПГФ - 41466388) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент»(03124, м. Київ, б-р. Вацлава Гавела, буд. 4, код в ЄДРЮОФОПГФ - 41466388) заборгованість за Кредитним договором № 23227 від 14 листопада 2024 року по відсоткам в розмірі 26 600 (двадцять шість тисяч шістсот) гривень 00 копійок, відмовивши в задоволенні решти позову.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент»(03124, м. Київ, б-р. Вацлава Гавела, буд. 4, код в ЄДРЮОФОПГФ - 41466388) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент»(03124, м. Київ, б-р. Вацлава Гавела, буд. 4, код в ЄДРЮОФОПГФ - 41466388) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 07 травня 2026 року.

Суддя Н. О. Щербина