Ухвала суду № 136328351, 07.05.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/320/25

Провадження № 2/0182/4863/2026

У Х В А Л А

Іменем України

07.05.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Керівника Нікопольської окружної прокуратури Пашаєва Руслана Шахіновича, який діє в інтересах держави в особі: Нікопольської міської ради, до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне підприємство «Нікопольська міська лікарня №4» Нікопольської міської ради» про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, -

В С Т А Н О В И В:

21.01.2025 року Нікопольська окружна прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Нікопольської міської ради, звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із даним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачеві роз`яснено його право на подання відзиву на позовну заяву.

22.04.2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення, в яких вважає необґрунтованим звернення прокурора з даним позовом до суду, оскільки Нікопольська окружна прокуратура не наділена цим правом в даному випадку, а тому позов просить залишити без розгляду.

Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню суд приходить до наступного.

Відповідно ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Позивачем в даній справи виступає Нікопольська окружна прокуратура, яка діє в інтересах держави, в особі Нікопольської міської ради.

В силу ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так, Верховний Суд у справі № 804/4585/18 (постанова від 05.11.2019) сформулював правову позицію, відповідно до якої «інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом; надмірна формалізація поняття «інтереси держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №804/4585/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17).

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі №910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, №924/1256/17).

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема: повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Велика палата Верховного Суду у постанові по справі № 12/2385/18 від 26.05.2020 прийшла до наступного висновку (п.п.77-81): бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

В умовах воєнного стану, забезпечення належного фінансування системи охорони здоров`я, її матеріальне забезпечення набуває першочергового значення для належного виконання закладами охорони здоров`я своїх функцій. Водночас, невідшкодування витрат на лікування потерпілих від злочинів суперечить зазначеній меті.

Невідшкодування витрат, здійснених за рахунок місцевого бюджету на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , негативно впливає на фінансування лікування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист інтересів територіальної громади.

Оскільки лікування потерпілого ОСОБА_2 здійснювалося за кошти місцевого бюджету м. Нікополь, відповідно, контролювати питання ефективності їх використання та повернення є органи, що є розпорядниками вказаних коштів. Враховуючи викладене, окружною прокуратурою проводилося листування з метою з`ясування повноти вжитих заходів, спрямованих на відшкодування коштів до місцевого бюджету м. Нікополь.

Так, згідно листа Комунального підприємства «Нікопольська міська лікарня № 4» Нікопольської міської ради» № 2173 від 08.11.2024, наданого у відповідь на запит Нікопольської окружної прокуратури, вбачається, що вказаним органом заходи претензійно-позовного характеру не вживалися, окрім того надано інформацію щодо розрахунків на стаціонарне лікування ОСОБА_2 . Окрім того, про виявлені порушення інтересів територіальної громади, щодо невідшкодування коштів місцевого бюджету, повідомлено Нікопольську міську раду та запитано про вжиті заходи, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою. Листом від 05.12.2024 №2772/24, виконавчий комітет Нікопольської міської ради повідомив Нікопольську окружну прокуратур про те, що Нікопольська міська рада не заперечує проти подачі прокуратурою цивільного позову до суду про стягнення витрачених з місцевого бюджету коштів на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 .

Норма ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не встановлення причин нездійснення уповноваженими органами своїх функцій щодо захисту інтересів держави. Більше того, встановлення будь-яких причин нездійснення уповноваженим органом своїх функцій не може обмежувати державу в праві на судовий захист.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що цивільна процесуальна дієздатність Нікопольської окружної прокуратури в даній справі є доведеною, а тому клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

На підставі ст.ст.257, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, ухвалене за наслідками справи.

Суддя: О. В. Рунчева