Рішення № 136323309, 06.05.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року Справа№200/1661/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення від 03.07.2025 року №ФС-98101/09/01/2358 станом 01.01.2020 та станом на 01.01.2021 року, а також довідки про розмір грошового забезпечення від 25.02.2026 року №ФС-98101/09/01/426 станом на 18.06.2025 року, виготовлених ІНФОРМАЦІЯ_1 та обмеження пенсії максимальним розміром; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 01.02.2020 та з 01.02.2021 по 31.01.2022 на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення від 03.07.2025 року №ФС-98101/09/01/2358 станом на 01.01.2020 та станом на 01.01.2021 відповідно, без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 01.07.2025 на підставі оновленої довідки про розмір мого грошового забезпечення від 25.02.2026 року №ФС-98101/09/01/426, станом на 18.06.2025, виготовленої ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до суду.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що перебуває на обліку відповідача як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначив, що у березні 2026 року відповідач провів індексацію пенсії та обмежив пенсію максимальним розміром та застосував пониження згідно Постанови КМУ №1778 від 30.12.2025 року. Крім того, зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 підготував та надіслав до відповідача довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 18.06.2025 року для проведення перерахунку пенсії. Зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, проте відповідач не здійснив перерахунок пенсії та залишив розмір пенсії обмеженим. Вказану бездіяльність відповідача вважає протиправною, просив задовольнити позов.

Відповідач через канцелярію суду у встановлені судом строки надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що частиною четвертою статті 63 Закону України №2262 передбачено, що перерахунок пенсії проводиться у разі якщо змінюється розмір хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Інших умов щодо проведення перерахунку законодавством не передбачено. Зазначив, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Після визнання протиправним та скасування пунктів 1,2 Постанови № 103 інших рішень Кабінетом Міністрів України не приймалося. Таким чином, станом на момент розгляду даної справи, законодавчо не врегульовано питання проведення перерахунку, у зв`язку із скасуванням пунктів 1,2 постанови КМУ №103, відсутні. Стосовно виплати пенсії без обмеження максимальним розміром зазначив про передчасність вказаних позовних вимог, оскільки на даний час не вирішено питання щодо перерахунку та виплати пенсії. Крім того, зазначив про пропуск позивачем строку звернення до суду.

Окрім того, позивач подав до суду відповідь на відзив, зміст якої аналогічний викладеному у позовній заяві.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ), особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни (посвідчення серії НОМЕР_3 від 21 лютого 2011 року) та пенсіонером по інвалідності, що не є спірною обставиною між сторонами.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

ІНФОРМАЦІЯ_1 склав довідку від 03 липня 2025 року №ФС-98101/09/01/2358 про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії станом на 01 січня 2020 року згідно постанови КМУ від 30.08.2017 року №704.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 склав довідку від 03 липня 2025 року №ФС-98101/09/01/2358 про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії станом на 01 січня 2021 року згідно постанови КМУ від 30.08.2017 року №704.

Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 склав довідку від 25 лютого 2026 року №ФС-98101/09/01/426 про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії станом на 18 червня 2025 року згідно постанови КМУ від 30.08.2017 року №704.

Вказані довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 направив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області, що не є спірною обставиною між сторонами.

На звернення позивача з питань перерахунку пенсії на підставі вищезазначених довідок Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відповідь листом від 19.03.2026 року № 19988-15751/М-02/8-0500/26, якою повідомило про відсутність підстав для здійснення відповідного перерахунку.

Окрім того, на звернення позивача з питань перерахунку пенсії на підставі вищезазначених довідок Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відповідь листом від 24.03.2026 року № 21216-21451/М-02/8-0500/26 аналогічного змісту.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі №200/2104/25 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2024 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідно до витягу з електронного кабінету ОСОБА_1 на вебпорталі Пенсійного фонду України вказане рішення опрацьовано в ППВП.

Водночас, суд встановив на підставі розпорядження про перерахунок пенсії, наданого відповідачем, що ОСОБА_1 проведено з 01.03.2026 року перерахунок пенсії індексація базового ОСНП, внаслідок якого розмір пенсії з надбавками становить 42092 грн, з урахуванням максимального розміру 38684,45 грн, з урахуванням пониження суми 38684,45 згідно ПКМУ №1778 від 30.12.2025 30808,34 грн.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для прийняття відповідачем спірного рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивача відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_3 про розмір грошового забезпечення від 03 липня 2025 року №ФС-98101/09/01/2358 та від 25 лютого 2026 року №ФС-98101/09/01/426, а також обмеження пенсії максимальним розміром.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України №2262-ХІІ). Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону України №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу установлено Постановою № 704.

Пунктом 2 Постанови №704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття), розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Тобто, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін згідно із пунктом 6 Постанови №103, а саме:

«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, згідно із пунктом 4 Постанови №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, для складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за відповідною посадою, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, тоді як згідно з примітками до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено відсотковий показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Постановою Верховного Суду від 20.10.2022 у справі №826/6453/18 (провадження №К/9901/5921/20, №К/9901/6578/20) касаційні скарги Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України залишені без задоволення, а постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 без змін.

Отже, зміни до пункту 4 Постанови №704, внесені пунктом 6 Постанови №103, з 29.01.2020 не підлягають застосуванню, оскільки втратили чинність.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 103, та пунктом 2 постанови абзац перший викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Таким чином, з 20.05.2023 (дата набрання чинності Постановою №481) базова величина, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів (спеціальним) званням військовослужбовців є сталою та становить 1762,00 грн.

Водночас рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі № 320/29450/24, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі № 320/29450/24, залишено без змін.

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі №320/29450/24 набрало законної сили 18 червня 2025 року, а відтак положення п.2 постанови КМУ № 481 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з 18.06.2025.

Посилання відповідача на неможливість проведення перерахунку пенсії, з огляду на те, що судовими рішеннями визнано протиправними та нечинними пункти постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» є безпідставними, оскільки зазначений підзаконний нормативно-правовий акт не регулює порядок перерахунку та виплати пенсії позивачу, який у межах спірних правовідносин визначається Порядком №45, та не змінює алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

За наведених обставин, з 29.01.2020 дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 та з 18.06.2025 року дати набрання чинності судовим рішенням у справі № 320/29450/24, виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Тобто, з 30.01.2020 по 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Визнання Шостим апеляційним адміністративним судом протиправним та скасування пункту 6 Постанови №103 не впливає на застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

01.01.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Суд звертає увагу, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу належить віддати положенням закону, як акту права вищої юридичної сили.

Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд дійшов висновку, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу не проводиться із використанням величини мінімальної заробітної плати.

Таким чином, відповідно до пункту 4 Постанови №704, починаючи з 29.01.2020 по 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102,00 грн (стаття 7 Закону України від 14.11.2019 №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2 270,00 грн (стаття 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 3028,00 грн (стаття 7 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік»).

При цьому, суд також враховує, що Закон України 14.11.2019 №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Закон України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року та 2020, 2021, 2025 року не містять.

За таких обставин, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами України 14.11.2019 №294-IX, від 15.12.2020 № 1082-IX та від 19.11.2024 №4059-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 15.02.2023 у справі № 120/6288/21-а, від 27.02.2023 у справі № 640/11131/21.

Отже, право позивача на обрахунок пенсії з грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (у спірному випадку станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 18.06.2025), є беззаперечним, обумовлене підвищенням прожиткового мінімуму та, відповідно, збільшенням розміру грошового забезпечення підставі пункту 4 постанови КМУ №704.

Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку щодо перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться на умовах, в порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. При цьому на підставі списків, поданих головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Тобто, на вказані органи покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.

Поряд із цим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює також Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Отже, підставою для вчинення відповідним органом Пенсійного фонду України дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а, від 15 липня 2020 року у справі № 520/3360/19, від 21 вересня 2020 року у справі № 520/2990/19.

Згідно з частинами другою, третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Таким чином, з огляду на виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, та враховуючи те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 склав довідки від 03 липня 2025 року №ФС-98101/09/01/2358 та від 25 лютого 2026 року №ФС-98101/09/01/426, у відповідача, з урахуванням положень ст.ст. 51, 63 Закону №2262-ХІІ та Порядку №45, виникає обов`язок здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020, з 01.01.2021 та з 01.07.2025 року згідно грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та на 18.06.2025 року відповідно.

Відтак, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03 липня 2025 року №ФС-98101/09/01/2358, виданої станом на 01.01.2020 року, з 01.02.2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03 липня 2025 року №ФС-98101/09/01/2358, виданої станом на 01.01.2021 року, та з 01.07.2025 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 лютого 2026 року №ФС-98101/09/01/426, виданої станом на 18.06.2025 року, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є протиправною.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03 липня 2025 року №ФС-98101/09/01/2358, виданої станом на 01.01.2020 рік, з 01.02.2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03 липня 2025 року №ФС-98101/09/01/2358, виданої станом на 01.01.2021 рік, та з 01.07.2025 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 лютого 2026 року №ФС-98101/09/01/426, виданої станом на 18.06.2025 року, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії на підставі довідок з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.07.2025 року без обмеження максимальним розміром суд зазначає таке.

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що відповідачем взагалі не було здійснено перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03 липня 2025 року №ФС-98101/09/01/2358 та від 25 лютого 2026 року №ФС-98101/09/01/426 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Позивач зазначив у позовній заяві, що рішеннями Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2022 по справі №200/3511/22, від 29.09.2023 по справі №200/4028/23, від 18.04.2024 по справі №200/1376/24, від 17.03.2025 по справі №200/901/25, від 04.06.2025 по справі №200/2104/25 вже було зобов`язано відповідача здійснити перерахунок його пенсії без обмеження максимальним розміром.

Отже, право позивача на отримання пенсії в належному розмірі вже було захищене в судовому порядку, при цьому, суд встановив на підставі розпорядження територіального органу Пенсійного фонду, що чергове обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром відбулось з 01.03.2026 року.

Суд звертає увагу, що будь-якого рішення щодо обмеження пенсії максимальним розміром з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.07.2025 року після ухвалення вищезазначених судових рішень відповідач не приймав.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Враховуючи положення статті 2 КАС України, судовому захисту підлягають тільки порушені права.

Таким чином, права позивача в цій частині не порушені, отже вимоги позивача є передчасними, та задоволенню не підлягають.

Стосовно строку звернення до адміністративного суду з даним позов суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно положень частини 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частиною 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Судом враховано правову позицію Верховного суду в постановах від 19.03.2019 року у справі № 806/1952/18, від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19, від 16.06.2021 року у справі № 639/8782/16-а.

Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення з цим позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

У відповідності до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є звільненим від сплати судового збору як особа з інвалідністю 2 групи.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03 липня 2025 року №ФС-98101/09/01/2358, виданої станом на 01.01.2020 року, з 01.02.2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03 липня 2025 року №ФС-98101/09/01/2358, виданої станом на 01.01.2021 року, та з 01.07.2025 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 лютого 2026 року №ФС-98101/09/01/426, виданої станом на 18.06.2025 року, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 01.02.2020 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03 липня 2025 року №ФС-98101/09/01/2358, виданої станом на 01.01.2020 рік, з 01.02.2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03 липня 2025 року №ФС-98101/09/01/2358, виданої станом на 01.01.2021 рік, та з 01.07.2025 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 лютого 2026 року №ФС-98101/09/01/426, виданої станом на 18.06.2025 року, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення прийнято, складено у повному обсязі та підписано 6 травня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Троянова