Ухвала суду № 136320423, 07.05.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/2237/26

2-о/465/184/26

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

07.05.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ),

заінтересовані особи:

Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10),

про: встановлення фактів, що мають юридичне значення,

в с т а н о в и в :

Заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить суд про встановлення двох фактів, що мають юридичне значення:

1. дошлюбного (дівочого) прізвища, а саме: «що ОСОБА_1 до одруження мала прізвище « ОСОБА_2 » у відповідності до Свідоцтва про шлюб від 21.09.1989 року, актовий запис №53, зареєстроване с.Кокуй Сретинського району Читинської області»;

2. належності правовстановлюючого документа - диплому, а саме: «належності документу ОСОБА_1 Диплому НОМЕР_2 , про навчання ОСОБА_3 в період з 01 вересня 1983 по 18 липня 1985 року у професійно-технічному училищі №4 м.Львова, реєстраційний №287 та виписка до диплому»

6 травня 2026 року на адресу суду надійшли відомості про зареєстроване місце проживання заявника.

Перевіривши матеріали заяви та додані до неї документи, суддя дійшов таких висновків, щодо форми та змісту заяви.

Щодо форми заяви, слід звернути увагу на те, що заявником додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 666,00 грн за одну вимогу, проте до суду звернено дві вимоги.

На час звернення до суду, розмір судового збору за одну вимогу становив 665,60 грн.

Відтак, у разі підтримання двох указаних вимог, заявнику слід доплатити судовий збір у розмірі 665,20 грн (1 331,20 грн - 666,00 грн) за тими ж реквізитами.

Разом із цим, при вирішення питання щодо доцільності звернення із двома вимогами, суддя вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Заявником додано Рішення про відмову у призначенні пенсії № 134550034206 від 28.01.2026, відповідно до якого заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058).

У рішенні зазначено про те, що:

«Необхідний страховий стаж, визначений ст.26 Закону №1058 - 33 роки.

Відповідно до наданих документів страховий стаж особи 27 років 3 місяці 0 днів.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону №1058, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 року від 25 до 35 років.

Відповідно наданих документів до страхового стажу згідно диплому НОМЕР_2 не зарахований період навчання з 01.09.1983р. по 18.07.1985р., оскільки відсутній документ підтверджуючий зміну прізвища ОСОБА_4 .

Відповідно наданих документів до страхового стажу згідно записів дубліката трудової книжки НОМЕР_3 не зараховані періоди роботи, оскільки у записі щодо зміни прізвища не зазначено дату видачі свідоцтва про шлюб. Документ підтверджуючий зміну прізвища ОСОБА_4 заявницею не надано. Період з 12.07.1992р. по 11.07.1995p. зарахований до страхового стажу доглядом за дитиною до досягнення 3-річного віку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво НОМЕР_4 ). Періоди роботи починаючи 01.01.1998р. зараховані до страхового стажу на підставі даних реєстру індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Одночасно повідомляємо, до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно довідки №9-42 від 20.01.2026р., оскільки згідно записів дубліката трудової книжки НОМЕР_5 . заповненої 31.01.1994р. заявниця мала прізвище ОСОБА_2 . Документ підтверджуючий зміну прізвища ОСОБА_6 заявницею не надано».

Відтак, заявнику слід звернути увагу на те, що у відмові також звернено увагу на те, що у записі щодо зміни прізвища не зазначено дату видачі свідоцтва про шлюб, відтак чітке визначення змісту вимоги може мати вплив на подальшу реалізацію рішення суду.

Крім цього, суддя звертає увагу на те, що підтвердження заявленої вимоги щодо належності ОСОБА_1 дошлюбного (дівочого) прізвища « ОСОБА_2 » виключає необхідність у встановленні другого факту. Крім цього, із рішення про відмову випливає необхідність встановлення саме першого факту, яке веде до відновлення порушених прав.

Крім цього, при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження в ній.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо:

трудового стажу (для призначення пенсій та допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахування надбавок та інших пільг);

причин та ступеня втрати працездатності;

групи інвалідності та часу її настання;

проходження дійсної військової служби;

участі у бойових діях, перебування на фронті, у партизанських загонах;

одержання поранення, контузії в боях при захисті України, СРСР чи при виконанні інших обов`язків військової служби;

визнання ветераном чи інвалідом Великої Вітчизняної війни;

віку фізичної особи;

закінчення учбового закладу й одержання відповідної освіти;

усиновлення після смерті усиновленого чи усиновителя, якщо за життя після 1926 року воно не було належним чином оформлене;

належності до певної національності;

належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, які видаються органами реєстрації актів цивільного стану;

тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах;

одержання урядових нагород;

розкуркулювання та адміністративного виселення громадян;

про встановлення належності до ветеранів та інвалідів війни; про встановлення факту винесення вироку або постановлення рішення суду щодо відповідної особи;

набуття громадянства України громадянином іншої держави.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях, визначає Закон України «Про вищу освіту».

Відповідно до статті 7 Закону України «Про вищу освіту» встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва (ч. 2 ст. 7 указаного Закону).

Порядком замовлення, виготовлення, видачі, обліку документів про вищу освіту та додатків до дипломів європейського зразка, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 06.03.2015 № 249, у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.11.2020 №1351, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2015 за № 494/26939, встановлено механізм замовлення, виготовлення, видачі та обліку документів про вищу освіту за акредитованою освітньою програмою (спеціальністю, напрямом підготовки) (далі - документи про вищу освіту) та додатків до дипломів європейського зразка (далі - додатки до документів про вищу освіту).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 13.11.2023 у справі № 761/21818/22, за касаційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення: факту належності правовстановлюючого документа - диплома кваліфікованого робітника ГЗ №[…] та додатка до нього, які видані СПТУ № 46 в місті Євпаторія від 14.07.1993.

У зазначеній справі Верховний Суд, проаналізувавши ті ж самі норми права, дійшов висновку про те, що за таких обставин у зв`язку з неможливістю встановлення в судовому порядку факту, про який просив заявник, його заява не підлягає розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, а й у судовому порядку взагалі.

Відтак, при вирішенні питання про саму доцільність сплати судового збору за другу вимогу, суддя рекомендує звернути увагу на зазначену позицію щодо застосування норми права щодо доцільності у її заявленні.

Також заявнику слід вказати дані про попередні документи, якими заявник була документована до зміни прізвища, що уможливить також судом вжиття заходів щодо витребування у Головного управління Міграційної служби України у Львівській області (вул. С. Стрільців, 11, м. Львів) інформації та її документального підтвердження про документування заявника паспортом громадянина України та паспортом громадянина УРСР (СРСР), а також зазначити дані про місце зберігання архівних документів Профісійно-технічного училища №4 м. Львова, які стосуються часу навчання заявника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 293, 294, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Баран О.І.