Ухвала суду № 136319809, 06.05.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/296/26

Номер провадження 2-с/438/11/2026

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2026 року м. Борислав

Суддя Бориславського міського суду Львівської області Пантелєєв Д,Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

встановив:

05 березня 2026 року Бориславським міським судом Львівської області видано судовий наказ№ 462/296/26 за заявою малого приватного підприємства «Бескид», стягнуто з ОСОБА_1 на користь малого приватного підприємства «Бескид» 13 579 грн 08 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з листопада 2017 року до січня 2026 року.

01 травня 2026 року боржник ОСОБА_1 подав до суду заяву про скасування судового наказу. В заяві посилався на те, що про існування судового наказу йому стало відомо тільки 23.04.2026 року, оскільки його пенсійний рахунок було заблоковано, в цей же день він звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи. Просить скасувати вказаний судовий наказ, оскільки зазначена в ньому сума заборгованості є недостовірна і не відповідає реальній заборгованості. Послуги з утримання будинку не надаються належним чином, внаслідок чого систематично відбувається затоплення квартир через неперекритий дах управителем. У зв`язку з наведеним просить судовий наказ скасувати та стягнути з малого приватного підприємства «Бескид» на його користь судовий збір в сумі 166,40 грн.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

ОСОБА_1 отримав судовий наказ 23 квітня 2026 року, а відтак строк на звернення до суду у заявника не пропущений.

Згідно із ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику /стягувачу/ його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки у заяві про скасування судового наказу заперечується безспірність вимоги малого приватного підприємства «Бескид», що є обов`язковою умовою для видачі судового наказу, а процесуальний закон зобов`язує суд у разі надходження заяви про скасування судового наказу і відсутності підстав для її повернення постановити ухвалу про скасування судового наказу, тому зазначена заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо вимоги заявника про стягнення з малого приватного підприємства «Бескид» суми сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положення ст. 164 ЦПК України не передбачають порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Крім того, норми ст. 171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу слід відмовити, оскільки відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, передбачено лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника, чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

Керуючись ст. 170, 171 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Судовий наказ № 438/296/26 виданий Бориславським міським судом Львівської області 05 березня 2026 року про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь малого приватного підприємства «Бескид» 13 579 грн 08 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з листопада 2017 року до січня 2026 року скасувати.

У задоволені решти вимог відмовити.

Роз`яснити стягувачу його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ