Рішення № 136310694, 05.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25212/24

провадження № 2/753/11167/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Котенко Р. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бізнес-Гарант», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС», товариство з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

до Дарницького районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бізнес Гарант», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт Будсервіс», товариство з обмеженою відповідальністю «Столичний Комфорт», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.07.2021 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія з управління активами «Бізнес Гарант», укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

01.12.2021 у квартирі було помічено підтікання, внаслідок чого було демонтовано частину підлоги в коридорі та виявлено наявність тривалого протікання гарячої води у цементно-піщану стяжку підлоги.

03.12.2021 позивачем запрошено працівників обслуговуючої будинок компанії ТОВ «Столичний Комфорт» та представників Генерального підрядника «Моноліт Будсервіс», які прибули до вказаної вище квартири та склали Акт огляду місця події, у якому зазначили, що причиною протікання став демонтаж цементно-піщаної стяжки. Позивач, не погоджуючись з Актом, оскільки на його думку він був складений з порушенням чинного законодавства, не підписав його. Також, не погоджуючись із вказаною в Акті причиною протікання води, позивач, з метою встановлення причини протікання, замовив проведення судово-трасологічного експертного дослідження в Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бакаріуса» Міністерства юстиції України. За результатами висновку експерта було встановлено, що роботи по з`єднанню трійника з елементами мережі водопостачання були виконані з порушенням вимог ДБН, а негерметичне з`єднання утворене внаслідок недотримання технології робіт по розширенню труби перед з`єднанням, використанням неякісного інструмента та невідповідності розміру труби трійника, а дефект утворений одразу після монтажу труби на патрубок трійника, а не в ході експлуатації. Враховуючи, що протікання води сталося з вини відповідача, позивач просить стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду в розмірі 97 815 грн, що складається з витрат на відновлювально-косметичний ремонт у розмірі 80 380,00 грн, вартості фарби та пігменту у розмірі 5 618,57 грн та вартості господарських товарів для ремонту у розмірі 11 817,00 грн, а також судові витрати, що складаються з витрат на проведення експертизи у розмірі 7 619,00 грн та 1 211,20 грн судового збору.

Ухвалою від 21.01.2025 у справі відкрито провадження, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.03.2025 від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бізнес Гарант» надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та безпідставним, а, отже, таким, що не підлягає задоволенню.

Так, зокрема, відповідач, посилаючись на Договір купівлі-продажу квартири від 14.07.2021 та Акт прийому-передачі квартири від 14.07.2021, вказує, що квартира АДРЕСА_1 була передана покупцям у належному стані, без будь-яких дефектів. Претензій сторони договору одна до одної не мали, зобов`язання за договором купівлі-продажу квартири виконані сторонами повністю та належним чином. Крім того, відповідач до продажу квартири проводив гідростатичні та манометричні випробування на герметичність систем гарячого та холодного водопостачання у будинку, внаслідок чого жодних недоліків чи дефектів виявлено не було.

Також, відповідач вказує, що утримання внутрішніх мереж водопостачання є обов`язком власника квартири. Зауважив, що при будівництві будинку розведення систем водопостачання здійснюється з метою підключення квартири до систем водопостачання, у подальшому власник проводить у квартирі ремонтні роботи на власний розсуд, у т.ч. приймає рішення щодо розміщення сантехнічного обладнання, що є неможливим без втручання у здійснену забудовником систему водопостачання. Вказує, що ТОВ «КУА «Бізнес-Гарант» не несе відповідальності за якість ремонтних робіт, виконаних власником квартири, у т.ч. робіт щодо остаточного розведення системи водопостачання. Зауважує, що відповідно до Акту огляду місця події від 03.12.2021 встановлено, що в квартирі було здійснено частковий демонтаж труб ТМ «КАN» гарячого водопостачання та здійснені самовільні врізки труб невідомого виробника меншого діаметру. Відтак, відповідач вважає, що за наведених обставин відповідальність за несправність систем водопостачання в межах квартири несе її власник.

Крім того, відповідач вказує на відсутність підстав для прийняття судом висновку експерта, зробленого на замовлення позивача, оскільки під час виконання експертизи був частково знищений (розпилений) об`єкт експертизи, що призвело до неможливості проведення додаткової та повторної експертизи для встановлення об`єктивних причин залиття в межах спору. Також, відповідач вказує на ту обставину, що позивач, заявляючи про розмір завданої йому матеріальної шкоди, не надав висновків експерта або оцінки спеціаліста як на підтвердження самого факту завдання шкоди його майну, так і на підтвердження розмірів матеріальної шкоди.

03.04.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зауважив, що підписання сторонами акту приймання-передачі квартири не звільняє забудовника від відповідальності за приховані дефекти, які не могли бути виявлені під час огляду квартири на момент її приймання. Факт протікання води, спричинений дефектами, допущеними забудовником при облаштуванні інженерних комунікацій під бетонною стяжкою, є прихованим будівельним недоліком. Виявлення такого недоліку можливе лише після початку користування водопровідною системою. Отже, відповідальність за усунення такого дефекту несе сам забудовник.

Також, позивач вказав, що у зв`язку із тим, що представники ЖЕКу ТОВ «Столичний комфорт» та генерального підрядника ТОВ «Моноліт Будсервіс» неналежно склали Акт огляду місця події, оскільки достовірно знали, що причиною дефекту є дії забудовника, він був вимушений замовити проведення експертизи. Висновок експерта вважає належним доказом, оскільки він відповідає вимогам процесуального законодавства та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та судових досліджень, а експерт повідомлений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України. Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем доказів на підтвердження розміру понесеної матеріальної шкоди, позивач зауважив, що ним наданий договір побутового підряду, акт приймання-передачі виконаних робіт та товарні чеки на придбання товарів для ремонту, дата яких співпадає з датою проведення ремонтних робіт.

22.04.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідачем заявляється про пропуск позивачем строку для подання відповіді на відзив.

08.05.2025 від позивача до суду надійшли письмові пояснення, якими позивач зауважує, що відповідач не спростовує жодного з викладених у відповіді на відзив фактів. Також, позивач заперечив факт пропуску ним строку на подання відповіді на відзив, оскільки відповідач подав відзив у письмовому вигляді, який він не отримав поштою, а зміг ознайомитись із ним лише після завантаження сканованої копії цього відзиву працівником суду в підсистему «Електронний суд» та отримання цієї копії в своєму електронному кабінеті лише 28.03.2025.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При здійсненні правосуддя (ст. 5 ЦПК) суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 14.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бізнес Гарант», яке діяло від власного імені в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Юкон» (Продавець) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (Покупці) укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , що посвідчений 14.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пилипенко О. Ю. за реєстровим № 771.

Згідно з актом прийому-передачі квартири від 14.07.2021 продавець передав, а покупці прийняли квартиру АДРЕСА_1 та відповідно до п. 4 акту сторони підтверджують, що претензій та зауважень щодо виконань умов договору одна до одної не мають. Квартира передається у належному стані і відповідає умовам договору. Зобов`язання сторін за договором виконані повністю та належним чином.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності на вказану квартиру (по частці) зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 14.07.2021.

У позовній заяві позивачем вказано, що 01.12.2021 у квартирі було виявлено підтікання, внаслідок чого було демонтовано частину підлоги у коридорі та встановлено наявність тривалого протікання гарячої води у цементно-піщану стяжку підлоги.

Згідно з Актом огляду місця події від 03.12.2021, складеного представником замовника ТОВ «СПАР-ІНВЕСТ», генпідрядника ТОВ «Моноліт Будсервіс» та ЖЕКу - ТОВ «Столичний Комфорт», в ході огляду місця події (приміщення № Б-29 за адресою: вул.. Дніпровська набережна, 18-А у м. Києві) виявлено: демонтаж цементно-піщаної стяжки в місці протікання; частковий демонтаж труб ТМ «КАN» гарячого водопостачання, які були улаштовані згідно з проектною документацією; здійснення самовільної врізки труб невідомого виробника меншого діаметру. У висновках цього акту вказано, що він не є підставою для відшкодування шкоди (збитків), заподіяних внаслідок протікання системи гарячого водопостачання. Вина Замовника/Генпідрядника/ЖЕКу не встановлена у зв`язку із самовільним втручанням власника квартири у систему гарячого водопостачання, що заборонено згідно із законодавством та передбачено в Акті огляду (приймання) квартири від 12.10.2020.

Акт також містить напис позивача про те, що він відмовляється від підпису акта та має до нього зауваження, а саме позивач вказав, що такий акт не передбачений вимогами законодавства; акт складений без проведення досліджень, вимірювань, випробувань; відсутній опис причин протікання, а саме про факт витікання води з трійника, встановленого генеральним підрядником; особи, що склали акт діяли в умовах потенційного конфлікту інтересів та за відсутності повноважень для встановлення причинно-наслідкових зв`язків між причиною протікання та діями третіх осіб.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити стаття 264 ЦПК України.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що перед продажем квартири були проведені випробування на герметичність системи водопостачання, вина відповідача у протіканні системи водопостачання в квартирі позивача відсутня. Крім того, відповідач вказував на відсутність доказів на підтвердження завдання позивачу майнової шкоди та розмірів такої шкоди.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини.

Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з усталеною судовою практикою при розгляді позовів про відшкодування шкоди необхідно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними (діями і шкодою) є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до пункту 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт за встановленою формою, що є додатком №4 до цих же Правил.

Як вбачається зі змісту додатку № 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), крім іншого має містити дані про те, коли саме трапилось залиття, аварія, місце (з описанням що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено), причину залиття, аварії (чітке зазначення причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців квартир у роботу систем (заміна радіаторів, трубопроводів, вентелів, рушникосушарок тощо), незадовільне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.), висновки комісії (про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.) .

Крім того, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та мешканців квартир залитих та з яких відбулося залиття, котрі мають бути ознайомлені з актом та поставити свої підписи про це.

Отже, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 встановлено порядок та спосіб фіксування факту залиття квартир та його наслідків, встановлення причин залиття.

Позивачем Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) суду не наданий.

Позивач у позові лише згадує факт виявлення підтікання гарячої води, внаслідок чого був зроблений демонтаж частини підлоги в коридорі квартири.

Будь-які докази, з яких можна встановити яка саме матеріальна шкода спричинена позивачу, а саме яких ушкоджень зазнало майно позивача та у яких об`ємах внаслідок такого підтікання, позивачем суду не надані.

Наданий позивачем Акт огляду місця події від 03.12.2021 містить опис виявленого демонтажу стяжки, труб гарячого водопостачання тощо, проте не містить у собі відомостей, з яких можна встановити спричинену шкоду майну власника квартири.

Лист позивача від 14.12.2021 «Щодо приведення Акту про залиття квартири у відповідність до вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», адресований директору ТОВ «Столичний Комфорт», суд не бере до уваги як доказ неможливості складення Акту про залиття квартири, оскільки позивачем суду не надано доказів надсилання цього листа до ТОВ «Столичний Комфорт».

Як роз`яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов`язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Подібні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року у справі № 61/8496/15-ц, провадження № 14-154цс19.

На підтвердження вини відповідача у протіканні системи гарячого водопостачання в квартирі, позивачем наданий висновок експертів № 3010/145 за результатами проведення комплексного трасологічного та будівельно-технічного дослідження, складений 26.01.2022, відповідно до якого причиною негерметичного з`єднання кінця труби діаметром Ф-25 мм та товщиною стінки 4,2 мм з полімерного матеріалу білого кольору одним із трьох патрубків полімерного трійника марки KANLPPSU 25х3.5/25х3.5/25х3.5, утворена внаслідок одного з перелічених порушень або їх сукупності: недотримання технології робіт по розширенню труби перед з`єднанням; використанням неякісного (зношеного) інструмента по проведенню робіт з розширювання труб - дві з восьми складових розширюючої головки мали більший вихід від належного діаметра по розширенню труби; розмір труби на досліджуваному фітинговому з`єднанні Ф25х3.5 мм, не відповідає зазначеному розміру на досліджуваному трійнику KANLPPSU 25х3.5 (для труб Ф25х3.5 мм,). Також,експертами встановлено, що негерметичність (дефект) одного з патрубків фітингового з`єднання утворений одразу після монтажу труби на патрубок трійника, а не у ході експлуатації водопроводу, даний дефект міг бути визначений у ході випробувань під тиском, після проведення монтажних робіт по з`єднанню труб на трійнику до початку опоряджувальних робіт.

На підтвердження розміру понесених збитків внаслідок спричиненої шкоди, позивачем наданий договір побутового підряду № 02/06/2022 від 01.06.2022, укладений між ФОП ОСОБА_4 (Підрядник) та позивачем (Замовник).

Відповідно до п. 1.1. цього договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов`язується виконати за завданням замовника роботи з косметичного ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 3.1 цього договору, за домовленістю сторін ціна робіт, що виконуються підрядником відповідно до умов цього договору, становить 80 380,00 грн.

Додатком до договору є кошторис на ремонтно-будівельні роботи на вказану вище суму.

Відповідно до акту приймання-передавання виконаних робіт від 24.06.2022 підрядник передав, а замовник прийняв виконані ремонтні роботи, вартість яких складає 80 380,00 грн.

Крім того, на підтвердження понесених витрат на придбання товарів, пов`язаних з ремонтними роботами, позивачем надані товарні чеки ТОВ «Епіцентр К».

Проте суд не бере до уваги вказані докази з огляду на таке.

Суд зауважує, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

У цій справі відсутність доказів, які б підтверджували факт спричинення позивачу матеріальної шкоди, у тому числі доказів на підтвердження вартості відновлювальних робіт, необхідних для усунення такої шкоди, унеможливлює ані встановлення безпосереднього причинного зв`язку між діями та виною особи, яка спричинила шкоду, ані визначення, зокрема, чи був необхідний той об`єм ремонтних робіт, які були виконані у квартирі позивача відповідно до договору побутового підряду № 02/06/2022 від 01.06.2022, у тому числі необхідність придбання позивачем товарів у ТОВ «Епіцентр К» для виконання такого ремонту.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», № 4909/04, від 10.02.2010 р. § 58).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо заподіяння відповідачем шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями відповідача, протиправність його поведінки не доведено належними та допустимими доказами, а тому суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, то судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4, 12, 76-81, 141, 258-259, 264-265, 352, 353, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бізнес-Гарант», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС», товариство з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бізнес Гарант» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Прорізна 22, прим. 9, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38061832).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ БУДСЕРВІС» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Тимофія Шамрила 4-В, прим. 295, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39778632);

Товариство з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Нижній вал 17/8, оф. 6, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33833708).

Суддя Р. В. Котенко