Рішення № 136305196, 06.05.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/118/26

2/290/389/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 травня 2026 рокуселище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Шакалова А.В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ТОВ "Споживчий центр", ЄДРПОУ: 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032 до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року представник ТОВ "Споживчий центр" звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з останнього на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за Кредитним договором №14.02.2024-010000275 у розмірі 8910 грн., з яких: 4500 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 4410 грн.- сума заборгованості за процентами.

Оскільки відповідач має непогашену кредитну заборгованість перед позивачем, представник звернувся до суду з даним позовом.

24.02.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Судом направлено сторонам ухвалу про відкриття провадження.

Конверт, що направлявся на адресу відповідача повернувся до суду з поштовою довідкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 22 квітня 2026 року ухвалено розмістити оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України по відкриття провадження у цій справі.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, судом здійснено всі заходи передбачені ЦПК для повідомлення відповідача про розгляд справи. З урахуванням вимог п. 3, ч. 8, ст. 128 та ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Позивач у позовній заяві зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 14.02.2024 укладено кредитний договір №14.02.2024-010000275 шляхом підписання Заявки, яка є невід`ємною частиною договору.

Водночас, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що додані до позовної заяви письмові докази не відповідають зазначеним у позові обставинам. Зокрема, до матеріалів справи долучено кредитний договір із іншим номером та датою, а також інші документи, що стосуються іншого правочину, ніж той, на який посилається позивач.

Таким чином, надані позивачем докази не підтверджують укладення між сторонами саме кредитного договору №14.02.2024-010000275 від 14.02.2024 та не підтверджують факту перерахування грошових коштів за цим договором.

Вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, дослідивши позовну заяву та додані до неї докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 8910 грн. та судових витрат пов`язаних з розглядом справи.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14.02.2024-010000275 від 14.02.2024 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ