Рішення № 136305028, 05.05.2026, Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________

Справа № 281/675/25

Провадження по справі 2/281/71/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Свинченко Г.Д.,

за участі:

секретаря судових засідань - Островської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в селищі Лугини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2025 року в провадження Лугинського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно. В подальшому позивачка уточнила позовні вимоги та просить визнати за нею право власності за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельні ділянки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина ОСОБА_4 , фактично вступивши у володіння спадковим нерухомим майном, однак за життя не оформила своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Спадщину після її смерті прийняв її син ОСОБА_2 , фактично вступивши у володіння спадковим нерухомим майном, однак за життя не оформив своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 . На день смерті з ним проживала та була зареєстрована його дочка ОСОБА_1 . За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів все належне йому майно своїй дочці ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за заповітом на земельні ділянки, які належали його батькам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , спадщину після смерті яких він прийняв, але за життя не оформив своїх спадкових прав.

11.11.2025 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Однак, приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Можарівська Н.В. відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, оскільки не надано правовстановлюючих документів на зазначене майно. Рекомендовано звернутись до суду з позовом визнання права власності на нерухоме майно.

Оригінали державних актів на право власності на земельні ділянки були втрачені. Враховуючи, що нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, позивач звернулась з даним позовом.

Ухвалою суду від 11.12.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

21.01.2026 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача подала заяву в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідач участь в судовому засіданні свого представника не забезпечив, однак надіслав заяву про розгляд справи без участі його представника, не заперечує проти позову, рішення просить прийняти на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00050221250 від 24.03.2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00050221432 від 24.03.2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 23.09.2010 року.

Відповідно до копії запису акта про народження № 40 від 15.09.1938 року та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00050219921 від 24.03.2025 року, батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00050219458 від 24.03.2025 року та копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 01.11.1966 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , разом з нею на день смерті проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 - чоловік та ОСОБА_1 - дочка, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 14.04.2007 року та довідкою № 380 від 28.02.2025 року.

ОСОБА_2 на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним зареєстрована та проживала ОСОБА_1 - дочка, що підтверджується довідкою № 379 від 28.02.2025 року.

24.05.2002 року ОСОБА_2 склав заповіт № 31 відповідно до якого заповів усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось заповів своїй дочці ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 на день смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_2 , разом з ним проживала та була зареєстрована ОСОБА_4 - дружина, що підтверджується довідкою № 381 від 28.02.2025 року.

ОСОБА_4 на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 , спадщину після її смерті прийняв її син ОСОБА_2 , фактично вступивши у володіння спадковим нерухомим майном, що підтверджується довідкою № 785 від 21.11.2025 року.

З матеріалів спадкової справи встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за заповітом у виді земельних ділянок: - площею 2,0470 га, кадастровий номер 1822882700000009005, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - площею 0,4980 га, кадастровий номер 1822882700050000005, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - площею 0,7393 га, кадастровий номер 1822882700040009001, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - площею 2,4334 га, кадастровий номер 1822882700000009004, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - площею 0,1464 га, кадастровий номер 1822882700040009002, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані: Житомирська область, Коростенський (до ліквідації - Лугинський) район, на території Кремненської сільської ради, що підтверджується копіями державних актів на право власності на земельні ділянки. Однак, при невідомих обставинах оригінали вказаних державних актів на право власності на земельні ділянки було втрачені.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернулася до нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , однак нотаріусом було надано роз`яснення № 701/02-14 від 11.11.2025 року щодо неможливості видачі їй свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, оскільки не надано правовстановлюючих документів на вказане майно у зв`язку з їх відсутністю.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 83212412 від 11.11.2025 року, спадкова справа № 208/2025 до майна померлого ОСОБА_2 була заведена 11.11.2025 року. Зазначені обставини також підтверджуються матеріалами зазначеної спадкової справи.

ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом, що прийняла спадщину після смерті батька, що підтверджується роз`ясненням № 701/02-14 від 11.11.2025 року.

Згідно ст. 55 Конституції України та ст. 16 ЦК України, кожен має право на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав. У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право не визнається іншою особою.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику в справах про спадкування" відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004.

Відповідно до вимог ст.ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За приписами частини першої та частини другої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Згідно із ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Отож, право позивача, яке перейшло в порядку спадкування від спадкодавця, не може бути звужено чи обмежено.

Відповідно до п. 6 Перехідних положень ЗК України, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, не може бути позбавлений права переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, в даному випадку позивач, успадкувавши право власності на земельну ділянку, відповідно до Перехідних положень ЗК України, повинен переоформити у встановленому порядку право власності на земельну ділянку.

Громадяни та юридичні особи, відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України, набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Згідно з частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця, спадкоємець має право, згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127, подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця. Перелік документів передбачений в статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. До них належать: документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Підставою для державної реєстрації права власності, відповідно до статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, проводиться нотаріусом після подачі документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Статті 81, 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутність державної реєстрації права власності на нього позбавляє права позивача оформити спадщину за заповітом у нотаріуса після смерті спадкодавця, відтак звернення позивача до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Суд, враховує, що позивач є єдиним спадкоємцем, що прийняла спадщину, а відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує, визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не звернулись. У позивача відсутня можливість у нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно, тому враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 81, 211, 247, 263-265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, ст. 1216, 1217, 1222, 1223, 1258, 1268 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , в порядку спадкування за заповітом право власності на земельні ділянки:

- площею 2,0470 га, кадастровий номер 1822882700:00:000:9005, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- площею 0,4980 га, кадастровий номер 1822882700:05:000:0005, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- площею 0,7393 га, кадастровий номер 1822882700:04:000:9001, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- площею 2,4334 га, кадастровий номер 1822882700:00:000:9004, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- площею 0,1464 га, кадастровий номер 1822882700:04:000:9002, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані: Житомирська область, Коростенський (до ліквідації - Лугинський) район, на території Кремненської сільської ради, які успадкував ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не оформив своїх спадкових прав.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Галина Свинченко