Постанова № 13629837, 01.02.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № з2-а-58/11/1970

"01" лютого 2011 р.

м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Дерех Н.В.

при секретарі судового засідання Вальчук І.М.

за участю:

представника позивача Гураль Р.В.

представника відповідача Мартинюк Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засідані в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " СМП "Крок" до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМП «Крок »(надалі позивач, ТзОВ «СМП «Крок») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області (надалі відповідач, ДПІ в Чортківському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП «Крок»позов підтримав та просив його задовольнити, мотивуючи це тим, що податкове повідомлення-рішення №0000212300/0 від 22.07.2010 року по податку на прибуток суперечить законодавству, що є підставою для його скасування, оскільки жодного первинного документу, який би підтверджував факт продажу товарів (робіт, послуг), дохід від якого не був включений до складу валового доходу в акті перевірки не наведено, таким чином, висновки акту перевірки стосовно заниження валового доходу є суб'єктивними припущеннями перевіряючих, оскільки зроблені без встановлення дати виникнення валового доходу та без первинних документів, які б свідчили, що такий дохід в сумі заниження виникав взагалі. Щодо податкового повідомлення №0000222300/0 від 22.07.2010 року по податку на додану вартість, представник позивача пояснив, що вищевказане рішення суперечить законодавству і підлягає скасуванню, оскільки ТзОВ «СМП «Крок» правомірно, з урахуванням вимог пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», за правилом «першої події», по факту отримання податкових накладних, сформувало податковий кредит відповідних звітних періодів.

В судовому засіданні представник відповідача Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області проти позову заперечив, просив відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки перевіркою встановлено, порушення пп.4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.5.1 та пп. 5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334) та пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ), внаслідок зазначених порушень занижено суму податку на прибуток підприємств в розмірі - 38 184 грн. та податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 36 872 грн. Таким чином податкові повідомлення-рішення від 22.07.2010 року № 0000212300/0 та № 0000222300/0 прийняті на підставі та у спосіб, визначений законом.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Працівниками ДПІ у Підволочиському районі проведено планову виїзну перевірку ТзОВ „СМП „Крок" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2010р. За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 12.07.2010 року № 503/23/14046968 в якому зафіксовано порушення пп.4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.5.1 та пп. 5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість", внаслідок зазначених порушень занижено суму податку на прибуток підприємств в розмірі - 38184 грн. та податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 36872 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.07.2010 року № 0000212300/0 та № 0000222300/0 якими суб'єкту господарювання визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 57937грн., де 38184,00 грн. - основного платежу, 19753,00 грн. штрафних санкцій та податку на додану вартість на суму 59649 грн., де 36872,00 грн. основного платежу, 22777,00 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до пп. 11.3.1. п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів (оприбуткування готівки) від покупця (замовника) або дата відвантаження товарів (надання послуг). В той час, як відповідно до п.4 Інструкції із заповнення "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" за формою N ЗВР-1, затвердженої Наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614, у графі 4 записується загальна сума проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто сума коштів, яку отримано від покупців за реалізовані товари (надані послуги).

Як вбачається з матеріалів справи Форма №ЗВР-1 не містить відомостей стосовно дати відвантаження товару, яка в силу пп. 11.3.1. п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є однією з двох можливих дат збільшення валового доходу.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якої до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до п.3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 N 143, при заповнені рядка 04.1 декларації слід керуватися п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Оскільки відповідно до вказаного підпункту 5.2.1 до складу валових витрат включаються суми витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду, то висновок про завищення валових витрат саме в І кварталі 2008 року та II кварталі 2008 року внаслідок списання безнадійної заборгованості є помилковим. В підтвердження цього слід зазначити, що суми безнадійної заборгованості включалися до складу валових витрат по факту отримання товарів (робіт, послуг) поза межами строків позовної давності (понад три роки), а відповідно - і поза межами періоду охопленого перевіркою.

Відповідно до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.6 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою і включається до складу валового доходу. При цьому варто відзначити, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містить норми, котра б зобов'язувала платника податку - покупця на суму заборгованості перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності зменшувати валові витрати.

Таким чином, висновки акту перевірки стосовно заниження валового доходу суд вважає суб'єктивними припущеннями перевіряючих, оскільки зроблені без встановлення дати виникнення валового доходу та без первинних документів, які б свідчили, що такий дохід в сумі заниження виникав взагалі.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги).

Пункт 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону забороняє включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп.7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, жодної згадки про обов'язок включення податкової накладної до складу податкового кредиту в момент її виписки в Законі немає.

Пунктом 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. №1120-р "Деякі питання адміністрування податку на додану вартість" передбачено, що у разі виникнення у платника податку права на податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, платник самостійно в установлений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строк вносить у декларацію з податку на додану вартість відомості, зазначені у такій податковій накладній та реєстрі отриманих і виданих податкових накладних, відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином жодних порушень п.п 7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ при формуванні податкового кредиту в даному випадку позивач не допустив. Крім того, така ж правова позиція зазначена Верховним Судом України, який у своїй постанові від 06.12.2005 р. підтвердив, що недотримання позивачем порядку, встановленого пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, позаяк згідно з абз. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Таким чином, ТзОВ «СМП «Крок»правомірно, з урахуванням вимог пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», за правилом «першої події», в даному випадку по факту отримання податкових накладних, сформувала податковий кредит відповідних звітних періодів.

Отже, визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 36872 грн. та застосування штрафних санкцій, відповідно до вимог пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в сумі 22777 грн. є безпідставним, а тому податкове повідомлення - рішення №0000222300/0 від 22.07.10р. підлягає скасуванню.

За таких обставин суд приходить до переконання, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП «Крок»є підставним, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

керуючись керуючись Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства»,Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про порядок погашення зобов 'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП «Крок»до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області № 0000212300/0 від 22.07.2010 року та № 0000222300/0 від 22.07. 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 04.02.2011 р.

Головуючий суддяДерех Н.В.

копія вірна

СуддяДерех Н.В.