Рішення № 136294134, 06.05.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/1530/26 провадження №2/489/1478/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 травня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У лютому 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернулось до суду про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 2152140 від 17.03.2020 в розмірі 26051,83 грн. та понесені судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 17.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та відповідачем укладений Договір про споживчий кредит № 2507876, згідно умов якого остання отримала кредит в розмірі 7950,00 грн. із сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачено договором.

30.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № ККАУ-30102020, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема по кредитному договору № 2152140 від 17.03.2020.

Через невиконання відповідачем грошових зобов`язань станом на дату подання позову заборгованість становить 26051,83 грн., яка складається із 7942,00 грн. заборгованістю за тілом кредиту та 18109,20 грн. по відсотках та 0,00 грн. за пенею.

Посилаючись на наведені обставини та те, що відповідачем в позасудовому порядку борг не погасив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 26.02.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи. Цією ухвалою витребувано у АТ «ПУМБ» відомості про власника платіжної картки № НОМЕР_1 та зарахування на картку коштів сумі 7950,00 грн.

Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 17.03.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений Договір № 2152140 про надання споживчого кредиту за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 7950,00 грн. строком на 30 днів.

За користування сумою кредиту споживач зобов`язався сплачувати проценти за зниженою процентною ставкою 1,33 % в день, яка застосовується в межах строку кредитування, та стандартною процентною. Ставкою 1,90% в день від суми кредиту, якщо споживач не виконав умови, передбачені для зниженої процентної ставки (пункт 1.5 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення простроченої заборгованості, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 або іншої платіжної карки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Договір підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «М136756» 17.03.2020 13:50:00.

Додатком № 1 до договору є Графік платежів.

До укладення договору відповідач ознайомилася і підписала електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «М136756» Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію основні умови кредитування з урахувань побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Ідентифікація відповідача в ІТС кредитора підтверджена довідкою про ідентифікацію.

Перерахування коштів кредиту відповідачу позивач підтвердив листом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Вей Фор Пей» від 16.12.2025 № 6518-ВП, згідно якого зарахування коштів відбулося 17.03.2020 на суму 7950,00 грн., номер транзакції в системі WayForPay-credstplus-6208162, маска картки НОМЕР_2 .

Факт зарахування кредиту в розмірі 7950,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка належить відповідачу, також підтверджується відповіддю АТ «ПУМБ2від 09.04.2026 № КНО-07.8.5/5874 БТ, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів.

30.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № ККАУ-30102020, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаними в реєстрах боржників.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № ККАУ-30102020 на момент набуття ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача заборгованість за кредитним договором № 2152140 від 17.03.2020 становила 26051,83 грн.

Вказаний розмір заборгованості відповідає розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «Авентус Україна» станом на 29.10.2020.

10.02.2026 позивач направив відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості в сумі 26051,83 грн., яка залишена без виконання.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами статті 11 зазначеного Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 14.06.2022 у справі №757/40395/20.

Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що договір про споживчий кредит укладено дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора шляхом його підписання відповідачем накладенням електронного підпису, відтвореним одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на її номер мобільного телефону, що відповідає статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та в договорі його сторони узгодили усі істотні умови, необхідні для такого правочину, які відповідали їх внутрішній волі.

Доведеними є обставини порушення відповідачем грошових зобов`язань та набуття права прав вимоги заборгованості до відповідача позивачем, як новим кредитором.

Разом з тим, суд не погоджується із нарахованими первісним кредитором процентами, розмір яких просить стягнути позивач.

Як встановлено з умов кредитного договору, кредит надано відповідачу на строк 30 днів, з пролонгацією на 90 календарних днів, у разі невиконання позичальником своїх зобов`язань у межах строку кредитування.

Таким чином, так як відповідач своїх зобов`язання у строк кредитування до 16.04.2020 не виконав, відповідно строк кредитування було продовжено до 15.07.2020, у межах якого має нараховуватися стандартна процентна ставка (1,90% в день).

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, нарахування процентів здійснено по 15.07.2020, що відповідає умова кредитного договору.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 26051,83 грн., яка підтверджена відповідним розрахунком, який відповідачем не спростований.

У зв1язку із задоволенням позову, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, яка понесена позивачем в розмірі 8000,00 грн., суд враховує вимоги статей 137, 141 ЦПК України та бере до уваги складність справи, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви, а також критерії розумності і співмірності.

При цьому, суд враховує висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, невеликий обсяг наданих доказів у справі, її розгляд в порядку спрощеного провадження, а також необхідність врахування дотримання критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи в суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 2152140 про надання споживчого кредиту від 17.03.2020 в загальному розмірі 26051,83 грн. (двадцять шість тисяч п`ятдесят одна гривня 83 коп.), а також судовий збір в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.).

У іншій частині стягнення витрат на правничу допомогу вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, коп.28;.

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

Повний текст судового рішення складено 06.05.2026.

Суддя І.В.Коваленко