Рішення № 136294077, 06.05.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2266/26

Номер провадження 2-о/489/91/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 травня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участю секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (далі заявник), заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про встановлення факту проживання та перебування на утриманні

встановив

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання та перебування на утриманні. В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мешкали разом однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з січня 1998 року у квартирі заявниці по адресу АДРЕСА_1 , де заявниця була прописана. ОСОБА_2 був прописаний за іншою адресою у квартирі, яка належала йому на праві власності і яку він подарував своєї доньці, а саме за адресою АДРЕСА_2 . 05 січня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. Отже, тривалий час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мешкали разом, були пов`язані спільним побутом,мали спільний сімейний бюджет,мали взаємні права та обов`язки подружжя. ОСОБА_1 отримує пенсію у розмірі 4900,00 грн. Пенсія ОСОБА_2 була 14100,00 грн. Кошти витрачалися на спільні потреби: організацію побуту, придбання продуктів харчування, поточний ремонт у квартирі, придбання одягу, ліків, сплату комунальних платежів та інше. ОСОБА_1 постійно хворіє, потребує значних витрат на медичний огляд та лікування. Оскільки пенсія ОСОБА_2 була значно більшою за пенсійну виплату дружини, то ОСОБА_1 фактично постійно перебувала на утриманні свого чоловіка. Матеріальна (грошова) допомога,яку надавав ОСОБА_2 дружині,була постійним і основним джерелом засобів для існування заявниці. 27 січня 2026 року, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника. 04 лютого 2026 року Головне управління пенсійного фонду в Запорізькій області розглянуло заяву ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності та прийняло рішення про відмову у переході з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника. Рішення вмотивовано тим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали різне місце реєстрації у зв`язку з чим, факт перебування на утриманні померлого годувальника не доведений документально.

З цих підстав просив суд встановити факт постійного спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з січня 1998 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до його смерті.

Заявник та його представник в судовому засідання заяву підтримали та просили її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі, подав до суду пояснення. В поясненнях зазначено, що члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до п. 2.11 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що:

- за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були а його утриманні (ст.37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ));

- для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, що утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним (ст.531 Цивільного Кодексу України (ЦК) ( 1540-06 )) не менше одного року.

- для встановлення факту перебування на утриманні при відшкодуванні шкоди в разі втрати годувальника не має значення чи знаходився непрацездатний утриманець в родинних чи шлюбних відносинах з годувальником (статті 456, 457, 461 ЦК).

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано 23.03.1990.

Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано 30.03.1982.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , 05.01.2018 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 .

Згідно з свідоцтвом на право особистої власності на квартиру від 09.06.1997, квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 .

Відповідно до наданої заявником медичної документації на ім`я ОСОБА_2 слідує, що адресою місця проживання останнього зазначено: АДРЕСА_1 .

Згідно з випискою по картковому рахунку на ім`я ОСОБА_1 слідує, що адресою її проживання є адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки від 25.02.2026 ОСОБА_1 проживала разом з своїм чоловіком ОСОБА_2 вдвох мешкали у квартирі АДРЕСА_3 з січня 1998 по 04.12.2025. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після його смерті ОСОБА_1 залишилася проживати в квартирі самостійно.

Згідно з рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 04.02.2026 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки сумісне проживання ОСОБА_1 з померлим годувальником ОСОБА_2 на дату його смерті не підтверджено довідкою з місця проживання (реєстрації). Факт перебування на утриманні встановлюється в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26цього Закону.

З ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1996"Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка проте, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні. Така довідка оцінюється судом за правилами ст. 62 ЦПК. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні (ст.37 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №520/6518/17 від 22.05.2019 зазначено, що повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Згідно з постановою Верховного Суду у справі № 592/17552/18 від 13.01.2021 у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до ст. 75 Сімейного кодексу України (далі-СК України) дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Статтею 77 СК України встановлено, що утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою.

Факт постійного перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтверджується показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також письмовими доказами, які підтверджують, що розмір пенсійної виплати померлого перевищував розмір пенсії заявника та Довідкою ОСББ "Восход 2".

Судом встановлено, що матеріальна (грошова) допомога, яку надавав ОСОБА_2 заявнику, була постійним і основним джерелом засобів для існування заявника, тобто вона була не одноразовою, а надавалась систематично, протягом певного періоду часу (періоду перебування сторін у шлюбі та спільного проживання). Крім того, ОСОБА_1 отримує (отримувала) пенсію за віком, яка є значно меншою, ніж пенсія за віком, яку отримував ОСОБА_2 .

Суд враховує, що встановлення факту перебування заявника на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , необхідно заявнику для можливості реалізації права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що необхідно встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 та факт їх постійного спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд

вирішив

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт постійного спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у в період з січня 1998 року та до його смерті та перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 13844159, адреса: 54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06.05.2026.

Суддя В. В. Кокорєв