Рішення № 136276310, 05.05.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №644/11020/25

Провадження №2/639/43/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

секретар судового засідання Чубенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» подана його представником, до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договром.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 010/0462/82/0057069 від 20.09.2012 в сумі 53061,91 грн. а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 1400,00 грн..

В обґрунтування позову вказує, що 20.09.2012 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк/Кредитодавець) та Клієнтом, яким є, ОСОБА_2 (далі по тексту - Клієнт/Відповідач/Позичальник) було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0462/82/0057069 (далі

Кредитний договір), відповідно до якого Кредитодавець встановив Поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 3 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.)., в подальшому який встановлюється та визначається відповідно до статті 10 Договору. (п.п. 1.1. Договору). Максимальний розмір Кредиту за Договором складає 200 000 (двісті тисяч) гривень. В межах Максимального ліміту встановлюється поточний ліміт Кредиту. Поточний ліміт діє в межах календарного місяця в якому він встановлений. Перший Період починається з Дати початку кредитування та закінчується в останній календарний день цього ж місяця. Всі інші Періоди щомісячно починаються з 1 числа календарного місяця та завершуються в останній календарний день місяця. (п.п. 10.1., 10.2. Договору).

Відповідно до умов Кредитного договору, з дати початку кредитування Клієнт має право отримати, а Банк зобов?язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на КР надати клієнту в межах Поточного ліміту грошові кошти (надалі - Кредит) у розмірі та на умовах, встановлених у розділі 1 та 3 Договору.

Кредит надається шляхом зарахування грошових коштів на КР одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних операцій з КР (п. 9.1., 9.2. Договору). Строк, протягом якого Клієнт користується та здійснює погашення Кредиту - 48 місяців, що

починається з 20 вересня 2012 р. та закінчується 20 вересня 2016р. (п.п. 1.2. Договору).

Без укладання додаткових угод до Договору, Банк має право подовжити Строк користування Кредитом на на той самий строк, за умови, що на останній робочий день Строку користування Кредитом банк не отримав листа Клієнта про відмову від продовження Строку користування кредитом. Використання Клієнтом за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів після подовження Строку користування Кредитом розглядається

Сторонами як згода Клієнта на подовження Строку користування Кредитом. Строк користування Кредитом може бути подовжений, в тому числі без перевипуску ПК в разі настання обставин згідно п. 3.14 або 10.5 Договору, з метою виконання обов?язку Клієнта щодо погашення Кредиту без права його отримання. (п.п. 9.3.

Договору). Відповідно до вищевикладеного Датою початку кредитування є 20 вересня 2012 року, з кінцевим терміном повного погашення кредиту (з урахуванням пролонгації договору) до 20 вересня 2024 року. Процентна ставка за користування Кредитом - фіксована 30% річних. (п.п. 1.3., 1.4. Договору). Факт надання Банком Позичальнику кредитних грошових коштів відповідно умов Кредитного договору № 010/0462/82/0057069 від 20.09.2012 року підтверджується копією Виписки по рахунку, що підтверджує початок користування Кредитом.

Таким чином, Банк виконав свої зобов?язання перед Позичальником за кредитним договором,надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених Кредитним Договором.

Проте, всупереч умовам Кредитного договору, Позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов?язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору, внаслідок чого станом на 19.07.2024 виникла заборгованість в розмірі 53061,91 грн., з якої 45 224, 00 сума заборгованості за дозволеним оведрафтом та 7837,91 грн. сума заборгованості за недозволеним оведрафтом.

20.02.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладено Договір про відступлення права вимоги № 114/2-67-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» набуло право грошової вимоги за низкою кредитних договорів, в тому числі і за кредитним договором № 010/0462/82/0057069 від 20.09.2012, укладеним між позичальником та АТ «Райффайзен Банк», сума заборгованості за яким становить 53061,91 грн..

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості, ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок нового кредитора. Позивач направив відповідачу досудову вимогу про виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, яка відповідачем станом на дату звернення з позовом до суду, відповідачем не виконана, в зв`язку з чим позивач звертається до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 21 листопада 2025 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова.

Згідно супровідного листа Індустріального районного суду міста Харкова від 19.12.2025 справа надійшла до Новобаварського районного суду міста Харкова 24.12.2025 року.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 року для розгляду вказаної справи було визначено головуючого суддю Рубіжного С.О.

Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідачка, згідно вимог ст. 128 ЦПК України у судове засідання не з`явилась в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, у зв`язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 05.05.2026 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.09.2012 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0462/82/0057069, відповідно до якого Кредитодавець встановив Поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 5 000,00 грн., в подальшому який встановлюється та визначається відповідно до статті 10 Договору. (п.п. 1.1. Договору). Максимальний розмір Кредиту за Договором складає 200 000 (двісті тисяч) гривень. В межах Максимального ліміту встановлюється поточний ліміт Кредиту. Поточний ліміт діє в межах календарного місяця в якому він встановлений. Перший Період починається з Дати початку кредитування та закінчується в останній календарний день цього ж місяця. Всі інші Періоди щомісячно починаються з 1 числа календарного місяця та завершуються в останній календарний день місяця. (п.п. 10.1., 10.2. Договору).

Відповідно до умов Кредитного договору, з дати початку кредитування Клієнт має право отримати, а Банк зобов?язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на КР надати клієнту в межах Поточного ліміту грошові кошти (надалі - Кредит) у розмірі та на умовах, встановлених у розділі 1 та 3 Договору.

Кредит надається шляхом зарахування грошових коштів на КР одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних операцій з КР (п. 9.1., 9.2. Договору). Строк, протягом якого Клієнт користується та здійснює погашення Кредиту - 48 місяців, що

починається з 20 вересня 2012 р. та закінчується 20 вересня 2016р. (п.п. 1.2. Договору).

Без укладання додаткових угод до Договору, Банк має право подовжити Строк користування Кредитом на на той самий строк, за умови, що на останній робочий день Строку користування Кредитом банк не отримав листа Клієнта про відмову від продовження Строку користування кредитом. Використання Клієнтом за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів після подовження Строку користування Кредитом розглядається

Сторонами як згода Клієнта на подовження Строку користування Кредитом. Строк користування Кредитом може бути подовжений, в тому числі без перевипуску ПК в разі настання обставин згідно п. 3.14 або 10.5 Договору, з метою виконання обов?язку Клієнта щодо погашення Кредиту без права його отримання. (п.п. 9.3.

Договору).

Відповідно до вищевикладеного Датою початку кредитування є 20 вересня 2012 року, з кінцевим терміном повного погашення кредиту (з урахуванням пролонгації договору) до 20 вересня 2024 року. Процентна ставка за користування Кредитом - фіксована 30% річних. (п.п. 1.3., 1.4. Договору). Факт надання Банком Позичальнику кредитних грошових коштів відповідно умов Кредитного договору № 010/0462/82/0057069 від 20.09.2012 року підтверджується копією Виписки по рахунку, що підтверджує початок користування Кредитом.

Згідно з Додатком № 1 до договору, відповідачка ознайомлена з тарифами банку, про що свідчить ії власноручний підпис.

03.09.2012 до укладання Договору, позичальник звернулась до банку із заявою про відкриття поточного рахунку та ознайомлена з умовами кредитування.

Банк виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором, що підтверджується копією банківської виписки виписки по особовому рахунку за період з 20.09.2012 по 19.07.2024 за якими вбачається банківськи операції щодо нарахуванням та погашеня заборгованост, витратам по банківським карткам № НОМЕР_1 за період з 21.09.2012 по 29.11.2019 та № НОМЕР_2 за період з15.01.2020 по 26.01.2024 (а.с.20-21).

Всупереч умовам кредитних договорів, позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання.

Згідно зі складеним АТ «Райффайзен Банк» розрахунком заборгованості за кредитним договором № 010/0462/82/0057069 від 20.09.2012, виникла заборгованість в розмірі 53061,91 грн., з якої 45 224, 00 сума заборгованості за дозволеним оведрафтом та 7837,91 грн. сума заборгованості за недозволеним оведрафтом.

20.02.2024 між АТ «Райффайзен Банк» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-67-F, у відповідності до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.22-27).

На підтвердження сплати фінансування долучено копії платіжних інструкції №1707 від 18.07.2024 та №1734 від 24.07.2024.

Відповідно до реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» набуло право грошової вимоги за низкою кредитних договорів, в тому числі і за кредитним договором № 010/0462/82/0057069 від 20.09.2012 укладеним між позичальником ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк» на загальну суму 53061,91 грн.

22.07.2025 позивач ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» надіслав ОСОБА_1 досудову вимогу від 15.07.2025 № 1-126020 про сплату заборгованості за кредитним договором № 010/0462/82/0057069 від 20.09.2012 на загальну суму 53061,91 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором ( ч.1 ст.1049 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, в частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України у справі № 6-979цс15.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, не надав будь-яких доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування обставин, на які посилається позивач, доказів про сплату відповідачем заборгованості за кредитним договором позивачу або первісному кредитору матеріали справи не містять а тому, з врахуванням наданих позивачем доказів, суд вважає доведеними посилання позивача на існування заборгованості відповідача перед позивачем за кредитними договорами у сумах, зазначених у розрахунках заборгованості.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн (а.с. 4).

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 1400,00 грн.

На підтвердження наявності та розміру витрат на правничу допомогу стороною позивача надані копії таких документів: копію Договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14.06.2023 року; копію Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14.06.2023 року; копію замовлення №1558 до Договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14.06.2023 року; копію Акту виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення №1558 до Договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14.06.2023 року; копію платіжної інструкції №2603 від 15.10.2025 року.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявив.

Водночас, оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат на правничу допомогу, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1400,00 грн не є цілком співмірним із ціною позову, складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зокрема, аналіз законодавства та вивчення судової практики вартістю по 400,00 грн оскільки ця справа включається в складання позову.

У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відтак, з врахуванням ціни позову, складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, стягує з відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 5, 13, 76-81, 128, 133, 141, 166, 223, 247, 256, 263-265, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість за кредитним договором № № 010/0462/82/0057069 від 20.09.2012, в розмірі 53 061,91 грн. (п`ятдесят три тисячі шістдесят одну) гривню 91 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривеня 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код ЄДРПОУ 39508708, адреса місцезнаходження: 04053 м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 05.05.2026.

Суддя С.О. Рубіжний