Ухвала суду № 136270427, 06.05.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1116/26

Провадження по справі 2-з/305/20/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2026 р. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Тафійчук М.І.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Мигальчич Л.А. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , представником якого є ОСОБА_2 до Державного Спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026, ОСОБА_2 , що діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулася в суд із позовом до Державного Спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Одночасно, у позові представником позивача подано клопотання про забезпечення позову, в якому просить до вирішення справи за позовом ОСОБА_1 , представником якого є ОСОБА_2 до Державного Спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про витребування майна із чужого незаконного володіння, вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю розташовану у АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер майна в реєстрі речових прав 22016413) та заборони Державному Спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" і будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб об`єкта нерухомого майна, що є предметом спору. В обґрунтування необхідності застосування таких заходів забезпечення позову посилається на те, що їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду у разі прийняття його на користь позивача.

На підставі ухвали суду від 17.04.2026 у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Мигальчич Л.А. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , представником якого є ОСОБА_2 до Державного Спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовлено.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 24.04.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 22.05.2026. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

05.05.2026, адвокат Мигальчич Людмила Анатоліївна, що діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , повторно, подала через систему "Електронний суд" заяву про забезпечення позову, яку обгрунтовує наступним. Після подання позову з відповіді на адвокатський запит Державного агентства лісових ресурсів України Код ЄДРПОУ:37507901 (копію додає) яке є засновником Державне Спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» Код ЄДРПОУ:44768034, що в свою чергу є відповідачем у даній справі, позивачу стало відомо що відповідач наразі перебуває в статусі припинення згідно Наказу Держлісагенства від 26.09.2025 №267, а саме відбувається реорганізація відповідача шляхом перетворення в акціонерне товариство з 100% акціями якого в статутному капіталі будуть належати державі. З тексту Наказу Держлісагенства від 26.09.2025 №267 про перетворення Державного Спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Код ЄДРПОУ:44768034 в акціонерне товариство, випливає, що такий видано в тому числі на виконання Постанови Кабінету міністрів України від 08.09.2025 №1104 «Про затвердження Порядку перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі»; Порядком №1104 чітко визначено процедуру формування статутного капіталу товариства що перетворюється, а саме таке буде складатись з майна, що закріплене за підприємствами, що перетворюються на праві господарського відання або на праві оперативного управління так і майна, що підлягає/та не підлягає приватизації, майна, переданого на праві узуфрукта державного майна (пункти 1, 6,7,9 Порядку). Зокрема, інформація про реєстрацію за відповідачем цього майна підтверджується Інформаційною довідкою з реєстру речових прав на майно архівний запис від 05.02.2008 про реєстрацію права державної власності за ДП Ясінянське ЛМГ з часткою 1/1 на нежитлову будівлю розташовану в АДРЕСА_1 , підставою виникнення права власності заначено Свідоцтво про право власності НОМЕР_1 , 29.01.2008, виконком Ясінянської селищної ради, реєстраційний номер майна за даними державного реєстру 22016413. Урядом України, прийнято Постанову Кабінету міністрів України від 08.09.2025 № 1104 «Про затвердження Порядку перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі». Надалі Порядок №1104 від 08.09.2025, на виконання якої Державним агентством лісових ресурсів України Код ЄДРПОУ 37507901, яке в свою чергу є засновником Державне Спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» Код ЄДРПОУ:44768034, прийнято наказ Держлісагенства від 26.09.2025 №267 про перетворення Державного Спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Код ЄДРПОУ:44768034 в акціонерне товариство та розпочато процедуру перетворення, яка наразі триває безпосередньо п.4.4. наказу Держлісагенства від 26.09.2025 №267 передбачено Державному Спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» подати Держлісагенству передавальний Акт майна, що вноситься до статутного капіталу а кціонерного товариства «Ліси України». Тобто, статутний капітал АТ «Ліси України» формуватиметься за рахунок майна підприємства - будівель, споруд, техніки, обладнання та іншого майна. В даному випадку майно, що є предметом спору, про витребування якого заявлено вимогу, а саме нежитлової будівлі, місце знаходження якої 90630, Закарпатська обл., Рахівський р-н, селище міського типу Ясіня, вул. Грушевського, будинок 13, Реєстраційний номер майна в Реєстрі речових прав 22016413) закріплене за Державне Спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» Код ЄДРПОУ 44768034, згідно з Наказом Держлісагенства від 26.09.2025 № 267 та Порядком №1104 від 08.09.2025 може увійти до статутного капіталу перетвореного/реорганізованого державного підприємства акціонерного типу, відповідно заявлені позовні вимоги навіть у разі задоволення прозову не призведуть до відновлення порушених прав позивача. Зокрема, Накази чи інші внутрішні документи, які приймаються комісією з перетворення Державного підприємства в Акціонерні не є доступними в загальному доступі і відстежити такі в реальному часі не можливо, не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що майно яке є предметом спору в даній справі може бути передано іншому суб`єкту зокрема включене до статутного капіталу Акціонерного товариства, яке перетворюється, безпосередньо сам наказ, як і постанова КМУ не містить чіткої відповіді, що у разі такого перетворення новостворене державне акціонерне товариство буде правонаступником всіх прав підприємства, що перетворюється та/або що Код ЄДРПОУ новоствореного товариства залишиться той самий, як не містить чіткої відповіді, що в результаті такого перетворення змінюється виключного організаційно правова форма без внесення запису про припинення юридичної особи, в даному випадку відповідача, що перетворюється, що лише підтверджує ризики про які говорить позивач. Вирішуючи питання про забезпечення позову, просять суд врахувати що такий захід, який пропонується вжити позивачем, а саме накладення арешту на майно, яке є предметом позову та забороною проведення будь-яких дій в частині відчуження/передачі/перетворення безпосередньо пов`язаний з предметом позову, він є співмірним до позовних вимог і такий захід забезпечення позову у разі задоволення позову фактично забезпечить реальну можливість виконання судового рішення як і єфективний спосіб захисту прав позивача. Враховуючи вищенаведені обставини просить позов задовольнити.

В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України, сторони не викликалися.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Дослідивши подану заяву та наявні матеріали справи, суд, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1, ч.8 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися.

Статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачено види забезпечення позову, якими є 1) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1) накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) заборона вчиняти певні дії; 3) встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупинення митного оформлення товарів чи предметів; 9) арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Під час оцінки такої співмірності необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховний Суд неодноразово висловлювався на користь того, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Зазначення в заяві про потенційну можливість утруднення чи неможливість виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що спір між сторонами виник з приводу неправомірного вибуття з приватної власності позивача на користь відповідача нежитлової будівлі розташованої у АДРЕСА_1 , яка зареєстрована та фактично перебуває у власності та володінні відповідача, який наразі перебуває в статусі припинення згідно Наказу Держлісагенства від 26.09.2025 №267, а саме відбувається реорганізація відповідача шляхом перетворення в акціонерне товариство з 100% акціями якого в статутному капіталі будуть належати державі. Урядом України Прийнято Постанову Кабінету міністрів України від 08.09.2025 №1104 «Про затвердження Порядку перетворення державного підприємства в Акціонерне товариство, Товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі». Безпосередньо п.4.4. наказу Держлісагенства від 26.09.2025 №267 передбачено Державному Спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» подати Держлісагенству передавальний Акт майна, що вноситься до статутного капіталу а кціонерного товариства «Ліси України». Таким чином, статутний капітал АТ «Ліси України» формуватиметься за рахунок майна підприємства - будівель, споруд, техніки, обладнання та іншого майна. Стверджує, що майно, яке є предметом спору, про витребування якого заявлено вимогу, а саме нежитлової будівлі, місце знаходження якої 90630, Закарпатська обл., Рахівський р-н, селище міського типу Ясіня, вул. Грушевського, будинок 13 Реєстраційний номер майна в Реєстрі речових прав 22016413) закріплене за Державне Спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» згідно з Наказом Держлісагенства від 26.09.2025 №267 та Порядком №1104 від 08.09.2025 може увійти до статутного капіталу перетвореного/реорганізованого державного підприємства акціонерного типу, відповідно заявлені позовні вимоги навіть у разі задоволення прозову не призведуть до відновлення порушених прав позивача. Таким чином, невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду у разі прийняття його на користь позивача.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства належить справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову мають відповідати майновим наслідкам для відповідача.

Поряд з цим, суд приймає до уваги, що стала судова практика Верховного Суду передбачає саме обов`язок заявника довести обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а не перекладати тягар доказування на боржника. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 N914/1570/20, в постановах Верховного Суду від 05.04.2023 № 915/577/22, від 13.02.2023 N 922/1737/22.

Таким чином, саме лише припущення позивача щодо можливого утруднення виконання майбутнього рішення суду не є достатньою підставою для вжиття відповідних заходів (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"), адже на ряду із вжиттям заходів забезпечення позову має бути доведено існування правових підстав для їх застосування - обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті незастосування судом забезпечувальних заходів.

Встановлено, що процес перетворення ДП «Ліси України» в АТ регулюється законом та Постановою КМУ №1104. Згідно зі ст.108 Цивільного кодексу України, при перетворенні до нової юридичної особи переходять усі права та обов`язки попередника. Отже, реорганізація ДП «Ліси України» в АТ не означає зникнення суб`єкта. Держава залишається 100% власником акцій. Нове акціонерне товариство, буде повним правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «Ліси України». Отже, права позивача захищені законом автоматично.

Суд враховує, що при перетворенні правонаступником є лише одна особа, що унеможливлює виникнення спорів щодо розподілу майна.

Згідно з Порядком №1104, майно, що входить до статутного капіталу АТ, залишається під жорстким контролем держави. Процедура перетворення є публічною та прозорою. Позивач не надав жодного доказу (оголошення про продаж, проєкт договору тощо), який би свідчив про намір ДП «Ліси України» продати будівлю за адресою АДРЕСА_1 , комусь іншому.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду (справи №910/823/22, №910/2615/18), реорганізація шляхом перетворення передбачає повне правонаступництво. Майно не вибуває з власності держави, а передається правонаступнику в межах закону. Отже, загроза невиконання рішення суду відсутня, а вжиття заходів забезпечення лише необґрунтовано обмежить права держави в особі ДП «Ліси України».

Заборона реєстраційних дій, на думку суду призведе до втручання в адміністративно-господарську діяльність суб`єкта державного сектору економіки та заблокує виконання Наказу Держлісагенства №267 та Постанови КМУ №1104 у частині формування статутного капіталу новоствореного АТ.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що в матеріалах заяви відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, при цьому позивачем не доведено того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі в разі задоволення позову, суд дійшов висновку про те, що у забезпеченні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.149-153, 260, 353-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Мигальчич Л.А. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , представником якого є ОСОБА_2 до Державного Спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що повторне звернення з заявою про забезпечення позову з тих самих підстав та за тих самих обставин, яким вже надана оцінка судом, не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк