Ухвала суду № 136270426, 01.05.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/1311/26

Номер провадження 1-кс/305/138/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

01.05.2026 м. Рахів

Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого - СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026071140000173 від 29.04.2026 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України,

встановив:

До суду 01.05.2026 надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

Доводи клопотання зводяться до такого.

1. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів.

2. Обставини підозри підтверджуються доказами, зібраними під час досудового розслідування, зокрема протоколами допитів свідків, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідків, протоколом затримання, іншими матеріалами кримінального провадження.

3. Наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

4. Застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 просили задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав, застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави з урахуванням того, що винагорода за незаконне переправлення через державний кордон складала від 7 тисяч до 10 тисяч доларів США, у розмірі понад 80 прожиткових мінімумів, а саме 90 таких розмірів.

Захисник ОСОБА_6 заявив, що не оскаржує обґрунтованість підозри та наявність певних ризиків, разом з тим, просить врахувати, що вчинив кримінальне правопорушення уперше, характеризується позитивно, тому згоден на застосування запобіжного заходу у виді «цілодобового» домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника, пояснив, що він визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється, просить застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Щодо свого майнового стану пояснив, що заробляє випадковими підробітками, наявність нерухомого майна, грошових коштів, рахунків у банках, транспортних засобів заперечив, біля батьківського житлового будинку, де проживає, наявна земельна ділянка площею 0,1 га.

При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України слід надати оцінку питанням щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення (1), наявності заявлених у клопотанні ризиків (2), можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу (3), а в разі наявності підстав для застосування запобіжного заходу - чи визначати заставу і в якому розмірі, та які обов`язки необхідно покласти на підозрюваного (4).

Слідчий суддя заслухав учасників, дослідив клопотання та додані матеріали і встановив таке.

1. Кримінальне процесуальне законодавство України не містить поняття «обґрунтованої підозри», однак усталеною практикою ЄСПЛ визначено, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

ОСОБА_5 підозрюється у тому, що у квітні 2026 року, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, за попередньою домовленістю з невстановленими досудовим розслідуванням особами вживав заходів щодо незаконного переправлення через державний кордон України трьох громадян України, шляхом сприяння їхньому переміщенню до ділянки державного кордону України з Румунією поблизу с. Ділове Рахівського району Закарпатської області, за грошову винагороду.

Письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_5 30.04.2026 о 13:10 год, затриманий він о 13:40 год 29.04.2026, тому строки затримання без ухвали слідчого судді та до повідомлення про підозру стороною обвинувачення не порушено.

Обґрунтованість підозри підтверджується наступними дослідженими документами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого відомості про кримінальне правопорушення 29.04.2026 зареєстровано за № 12026071140000173 за ч. 3 ст. 332 КК України;

- протоколом затримання ОСОБА_5 від 29.04.2026;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (працівників Державної прикордонної служби), які пояснили, що 29.04.2026 затримано двох громадян України, що планували незаконно перетнути державний кордон України, а також одну особу, що їх супроводжувала;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які показали, що здійснювали спробу незаконного перетину державного кордону України до Румунії у групі осіб у супроводі, зокрема чоловіка на ім`я ОСОБА_13 ;

- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.04.2026, відповідно до яких свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 упізнали ОСОБА_5 як особу на ім`я ОСОБА_13 , що супроводжував їх у бік державного кордону;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;

- протоколом пред`явлення транспортного засобу для впізнання за фотознімками від 29.04.2026, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 упізнав автомобіль, на якому його транспортували з м. Рівне до м. Рахів.

Отже, описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження вказують на наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 332 КК України, і такі докази є достатніми для застосування запобіжного заходу.

Водночас, на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

2. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.

Тому, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні слідчим зазначено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду обґрунтований тим, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вмотивований тим, що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доказування його вини в подальшому.

Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки не всі свідки на час розгляду даного клопотання допитані. Оцінюючи наявність цього ризику (вплив на свідків) у кримінальному провадженні, слід виходити з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов`язків, визначених ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого.

Ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що він ніде не працює, підозрюється у тяжкому корисливому злочині.

Обставини кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують наявність указаних ризиків.

3. Неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, обґрунтовано стороною обвинувачення такими ж доводами і з ними слідчий суддя погоджується.

Слідчий суддя керується положеннями статті 178 КПК України щодо обов`язку при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини справи та статті 183 КПК України про те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши надані документи, з урахуванням вимог наведених норм кримінального процесуального законодавства слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

4. Розмір застави підозрюваному та покладені обов`язки визначаються слідчим суддею з урахуванням ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, обставин кримінального правопорушення, ролі підозрюваного у ньому, його майнового стану та наявних ризиків.

Роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні полягає в тому, що він є одним із його виконавців, виконував певний обсяг дій з метою реалізації спільного умислу, спрямованого на незаконний перетин особами державного кордону України, злочин є корисливим, наявні усі 5 ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, разом з тим, підозрюваний вину визнав, надав викривальні показання.

Слідчий суддя враховує розмір незаконної винагороди, яку мали сплатити особи за своє незаконне переправлення через державний кордон (від 7 тисяч до 10 тисяч доларів США) вважає, що розмір застави у даному випадку значною мірою залежить від такого розміру, однак фактично грошові кошти отримані не були, призначались для ряду осіб, а підозрюваний є лише одним із них.

Майновий стан підозрюваного характеризується наявністю нестабільного щомісячного доходу, не надано сторонами інформації про наявність у власності підозрюваного нерухомого та рухомого майна, грошових активів, коштів на рахунках у банківських установах, транспортних засобів тощо, підозрюваний таку наявність заперечив, окрім однієї земельної ділянки.

З урахуванням наведених відомостей, застава підлягає визначенню в розмірі, більшому за середній, передбачений законодавством за злочини даної категорії (від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Доказів про те, що застава у таких межах не здатна забезпечити виконання покладених обов`язків, стороною обвинувачення не надано, а з доводами про це слідчий суддя не погоджується.

В разі внесення застави підозрюваного необхідно і достатньо зобов`язати прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, а також виконувати обов`язки, передбачені пунктами 2-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтею 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто по 13:40 год 27.06.2026.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 199 680 грн.

Застава може бутивнесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, а саме: код отримувача (ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, призначення платежу: кошти застави ОСОБА_5 , згідно з ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 01.05.2026 по справі № 305/1311/26, 1-кс/305/138/26).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному слідчим суддею.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави вважати його таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк по 27.06.2026 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, Тячівської окружної прокуратури;

- не відлучатись за межі м. Рахів Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК та звернуто заставу в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 06.05.2026 о 08:20 год.

Слідчий суддя ОСОБА_15