Рішення № 136270268, 27.04.2026, Семенівський районний суд Чернігівської області

27.04.2026

Справа № 744/20/26

Провадження № 2/744/225/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Смаги С. В.,

при секретарі судового засідання Бородіній В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», пред`явлено до суду позов до відповідача, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому позивач просив: 1. Прийняти позовну заяву до розгляду. 2. Розглянути клопотання про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України. 3. Провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. 4. Розгляд позовної заяви здійснювати за відсутністю Позивача, і у випадку неявки в судове засідання Відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують). 5. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956, заборгованість за Кредитним договором № 00-444259 від 19.09.2019 у розмірі 11 630,01 грн. 6. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Також представником позивача подано до суду письмове клопотання про витребування доказів, в якому представник позивача просив: Витребувати в Банка-емітента АТ "СЕНС БАНК" (ЄДРПОУ: 23494714, електронна адреса: ccd@sensebank.com.ua):

1. Інформацію:

- чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_3;

- про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_3, у період з 19.09.2019 по 24.09.2019 у сумі 5 000,00 грн;

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_3 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

2. У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_3, за період з 19.09.2019 по 24.09.2019 у сумі 5 000,00 грн, витребувати інформацію у вигляді:

- первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника);

- повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

3. У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_2 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_3, витребувати номери телефонів, що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_3.

4. У випадку, якщо картковий рахунок - маска карти НОМЕР_3 не належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), витребувати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска Карти НОМЕР_3 .

В обґрунтування своїх вимог у позові позивач зазначив про те, що 19 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-444259 на суму 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідач приєднався до умов кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 979627, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Позивачем доведено факт укладання кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем.

На виконання умов кредитного договору 19 вересня 2019 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" на платіжну картку № НОМЕР_3 (далі - Платіжна картка), що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" з відміткою та додатком до нього.

04 грудня 2023 року між первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу № 1-04122023 (далі - Договір Факторингу 1), відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Таким чином у порядку та на умовах, визначених у Договорі Факторингу 1, позивач зобов`язався передати (сплатити) первісному кредитору суму фінансування, а первинний кредитор зобов`язався відступити позивачу Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення Прав Вимоги. Відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних первісному кредитору за укладеними кредитними договорами, та їх перехід від первісного кредитора до позивача відбувається у дату відступлення Прав Вимоги.

Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 04 грудня 2023 року до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі до позивача перейшло право вимоги до відповідача. Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам. Відповідач не виконала свого обов`язку та не повертала наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить - 11630 (одинадцять тисяч шістсот тридцять) гривень 01 копійка, яка складається з: 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість по тілу кредиту; 5630 (п`ять тисячі шістсот тридцять) гривень 01 копійка - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період 04 грудня 2023 року - 25 грудня 2025 року.

Ухвалою судді від 11 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, а справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Поляков Олексій Володимирович у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд позовної заяви здійснювати за відсутністю позивача і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, доручила представляти свої інтереси в суді адвокату Швидкому Олегу Васильовичу.

Представник відповідача - адвокат Швидкий Олег Васильович у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату час і місце судового засідання, через кабінет «Електронного суду», про поважні причини неявки суд не повідомив, подав до суду заяву, в якій просив: 1. Застосувати до позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-444259 від 19.09.2019 року у розмірі 11630,01 грн. наслідки спливу позовної давності. 2. Відмовити ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-444259 від 19.09.2019 року у розмірі 11630,01 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 19 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-444259 на суму 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідач приєдналася до умов кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 979627, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Позивачем доведено факт укладання кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем.

На виконання умов кредитного договору 19 вересня 2019 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" на платіжну картку № НОМЕР_3 (далі - Платіжна картка), що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" з відміткою та додатком до нього.

04 грудня 2023 року між первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу № 1-04122023 (далі - Договір Факторингу 1), відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Таким чином у порядку та на умовах, визначених у Договорі Факторингу 1, позивач зобов`язався передати (сплатити) первісному кредитору суму фінансування, а первинний кредитор зобов`язався відступити позивачу Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення Прав Вимоги. Відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних первісному кредитору за укладеними кредитними договорами, та їх перехід від первісного кредитора до позивача відбувається у дату відступлення Прав Вимоги.

Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 04 грудня 2023 року до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі до позивача перейшло право вимоги до відповідача. Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам. Відповідач не виконала свого обов`язку та не повертала наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить - 11 630 (одинадцять тисяч шістсот тридцять) гривень 01 копійка, яка складається з: 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість по тілу кредиту; 5630 (п`ять тисячі шістсот тридцять) гривень 01 копійка - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період 04 грудня 2023 року - 25 грудня 2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Що стосується клопотання сторони відповідача про застосування строку позовної давності, то суд зазначає таке.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України.

Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Судом встановлено, що виходячи з умов кредитного договору останнім днем (включно) для повернення кредиту було 16 липня 2020 року.

До суду з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося 13 січня 2026 року.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався та діяв до 30 червня 2023 року.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, строк позовної давності, в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, продовжено на строк дії карантину.

У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі 679/1136/21 зазначено, що у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом.

За таких обставин, законом передбачено продовження позовної давності щодо вимог за якими перебіг позовної давності не закінчився станом на 02 квітня 2020 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 383 карантин закінчився 30 червня 2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року карантин було скасовано з 01 липня 2023 року.

Таким чином, в період з 02 квітня 2020 року по 01 липня 2023 року зупинено всі строки позовної давності на підставі п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжено.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Відповідно до п. 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», який набрав чинності 30 січня 2024 року) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

При цьому, здійснена законодавцем прив`язка продовження строків позовної давності та зупинення їх перебігу до строку дії карантину та воєнного стану є безумовною, а тому наявності жодних додаткових обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, доказувати та оцінювати не потрібно (тобто суди не повинні оцінювати, чи вплинув карантин або воєнний стан на особу, чи мала вона реальну можливість подати позов навіть попри карантин та воєнний стан тощо).

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача заявлені в межах строку позовної давності.

Таким чином, дослідивши докази та встановлені на їх підставі обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають повному задоволенню.

Через те, що позов підлягає повному задоволенню, відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 12 січня 2026 року № 32537 (а. с. 1).

У поданій представником відповідача - адвокатом Швидким Олегом Васильовичем заяві представник відповідача висловлює незгоду з розміром витрат на професійну правничу допомогу, оскільки у Додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 протоколом погодження вартості послуг сторонами узгоджена вартість складання позовної заяви у розмірі 2500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 та від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, враховуючи думку представника відповідача, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 00-444259 від 19 вересня 2019 року у розмірі 11 630 (одинадцять тисяч шістсот тридцять) гривень 01 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42986956) судові витрати, понесені ним на сплату судового збору, у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42986956) судові витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ЕЙС» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, місто Київ, 02090).

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: С. В. Смага