Постанова № 13627025, 21.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.33

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2011 року Справа № 2а-10006/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ципко О.В.,

при секретарі судового засідання: Бородіній І.Ю.,

за участю:

позивача не зявився,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області в особі управління Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька про визнання дій протиправними щодо повернення без виконання заяви про стягнення витрат, -

ВСТАНОВИВ

20 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов від ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області в особі управління Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька, в якому вона просила суд визнати дії відповідача в частині повернення без виконання її заяви від 01.07.2010 р. про стягнення з Державного бюджету України понесених позивачкою витрат з оплати правової допомоги та судового збору за виконавчим листом по справі № 2а-373/09, виданим Ленінським районним судом м. Луганська 17.06.2010 р. та зобовязати відповідача прийняти зазначений виконавчий лист і здійснити перерахування стягнутих з Державного бюджету понесених нею витрат на розрахунковий рахунок, вказаний ОСОБА_1 у заяві від 01.07.2010 р. Разом з цим просила суд стягнути на її користь витрати з оплати на юридичні послуги у розмірі 350 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивачка зазначила у позові, що листом від 13.07.2010 р. за №06.1-04/667-7347 ГУДКУ у Донецькій області повідомило її про те, що її заява від 01.07.2010 р., виконавчий лист по адміністративній справі №2а-373/09, виданий Ленінським райсудом м. Луганська 17.06.2010 р. та копія квитанції про сплату судового збору № 2300701 від 06.05.2009 р. будуть надіслані за належністю до виконання управлінню Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька. Управління державного казначейства у Калінінському районі м.Донецька, разом з супровідним листом від 19.07.2010 р. за №19.36/03-30/1473, повернуло на адресу позивачки копію квитанції від 06.05.09 р. на суму 20 грн. та оригінал виконавчого листа від 17.06.2010 р. по справі №2а-373/09 без виконання, посилаючись на п.6 Постанови КМУ від 09.07.2008 р. №609 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ» у зв'язку з відсутністю реквізитів стягувача. Але позивачка своїй заяві від 01.07.2010 р. розрахунковий рахунок, на який просила переказати стягнуть з Держбюджету кошти. Такі дії позивачка вважає незаконними, та такими, що порушують її права на своєчасне виконання судового рішення, що у рамках діючого законодавства України є неприпустимим.

У судове засідання позивачка не зявилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області та його структурний підрозділ - управління Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька діяли в процесі розгляду заяви ОСОБА_1 виключно в межах своїх повноважень та у суворій відповідності з Конституцією ти законами України, з тому числі з вимогами ст.І9 Конституції України, згідно якої органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується стягнення суми судового збору у розмірі 3,26 грн, то відповідачем була надана законна та обґрунтована відповідь структурного підрозділу ГУ ДКУ у Донецькій області - УДК у Калінінському районі м.Донецька щодо повернення документів без виконання у зв'язку з тим, що реквізити, надані ОСОБА_1 не належать їй як фізичній особі, а натомість належать сторонній юридичній особі - ТОВ «Донбаспромпоставка». При таких обставинах у органа казначейства не було повноважень при перерахуванні коштів за заявою ОСОБА_1 вказати в платіжному дорученні у якості платежу зовсім іншу особу, а саме ТОВ „Донбаспромпоставка", оскільки виконавчий лист визначає у якості стягувача саме ОСОБА_1, а не ТОВ „Донбаспромпоставка", який є неналежним отримувачем.

Враховуючи вищевикладеного, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити позивачу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 9 КАС України - суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого листа по справі № 2а-373/09, виданого 17.06.2010 р. Донецьким апеляційним адміністративним судом по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про перерахунок виплати одноразової допомоги при народженні дитини та виплати допомоги по догляду за дитиною до трьох років було стягнуто з Державного бюджету України на користь позивачки судові витрати, що повязані з наданням правової допомоги у сумі 0,85 грн. та суму судового збору у розмірі 1,25 грн. (а.с. 5).

01.07.2010 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області із заявою в якій просила стягнути з Державного бюджету України на її користь витрати з оплати юридичної допомоги 0,85 грн. та судовий збір у розмірі 1,26 грн. та вказала в заяві банківські реквізити: р/р 26008000004545 в ПАТ «Індекс-Банк», МФО 300614, ОКПО 25368575, отримувач ТОВ «Донбаспромпоставка» (для ОСОБА_1) (а.с. 4).

13.07.2010 р. Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області надало ОСОБА_1 відповідь за №06.1-04/667-7347, в якій зазначило, що її заява від 01.07.2010 р., виконавчий лист по адміністративній справі №2а-373/09, виданий Ленінським райсудом м. Луганська 17.06.2010 р. та копія квитанції про сплату судового збору № 2300701 від 06.05.2009 р. будуть надіслані за належністю до виконання управлінню Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька (а.с. 6). Додатково Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області повідомила, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» окремої бюджетної програми для відшкодування судових витрат (витрат на правову допомогу, проведення судових експертиз) не передбачено, тому у Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області відсутні повноваження щодо виконання суду в частині стягнення з Державного бюджету судових витрат, повязаних з наданням правової допомоги.

Як вбачається із супровідного листа управління Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька від 19.07.2010 р. за №19.36/03-30/1473, ним було повернуто на адресу позивачки: копію квитанції від 06.05.09 р. на суму 20 грн., оригінал виконавчого листа Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 р. по справі №2а-373/09 без виконання на підставі п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України 09.07.2008 р. №609 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ» у зв'язку з відсутністю реквізитів стягувача (а.с. 7).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» передбачено, що коли виклик свідків, призначення експертизи, залучення перекладачів, спеціалістів у адміністративній справі здійснюється з ініціативи суду або у разі звільнення від сплати судових витрат чи зменшення їх розміру, такі витрати компенсуються за рахунок держави Державною судовою адміністрацією у їх фактичному розмірі, але не більше від граничних розмірів компенсації таких витрат, згідно з додатком.

Компенсація судових витрат особам, які їх зазнали, здійснюється шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки в банківських установах. Підставою для компенсації судових витрат є судове рішення.

Відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346 від 05.04.2001 року (далі Закон № 2346) отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.

Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Пунктом 1.24 ст. 1 Закону № 2346 переказ коштів це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

Відповідно до ст. 259 КАС України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Частиною 3 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 від 21.04.1999 року (далі Закон № 606) встановлено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені, окрім іншого, найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код субєкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Пунктом 12.3 Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 155 від 05.12.2006 ( у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 15.12.2008 № 134), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.01.2009 р. за № 68/16084, виконавчий лист заповнюється чітко і грамотно. Помарки і виправлення у виконавчому листі не допускаються. Під час заповнення виконавчого листа про стягнення грошових сум на користь організацій вказуються номери рахунків у фінансових установах та інші відомості відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на підставі інформації, що є в матеріалах адміністративної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка 01.07.2010 року звернулась до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області із заявою в якій просила стягнути з Державного бюджету України на її користь витрати з оплати юридичної допомоги 0,85 грн. та судовий збір у розмірі 1,26 грн. та вказала в заяві банківські реквізити неналежного отримувача - ТОВ «Донбаспромпоставка», юридичну особу, яка не є стягувачем по справі. Тому, суд дійшов висновку, про правомірність відмови відповідача здійснити таке перерахування.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та безпідставні, а тому задоволенню не підлягають.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки судове рішення прийнято не на користь позивача.

Керуючись ст.ст.6, 7, 9, 17, 86, 128, 158, 160-163, 167, 181, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області в особі управління Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька про визнання дій протиправними щодо повернення без виконання заяви про стягнення витрат відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 січня 2011 року.

Суддя О.В. Ципко