Постанова № 13627013, 28.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2011 року Справа № 2а-9230/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чиркіна С.М.,

при секретарі судового засідання Черніковій Я.В.

за участю:представника позивача Петриченко А.В.,

представника третьої особи Буркової О.М.,

за відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор» до заступника Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Морозова А.Е. про визнання дій протиправними та зобовязанні вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор» (далі - позивач) звернулось з позовом до заступника Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Морозова А.Е. (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобовязанні вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 20.12.2010 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську.

В обґрунтування позову зазначив, що листом № 18-10/10-01 від 18 жовтня 2010 року, зареєстрованим в канцелярії Ленінської МДПІ в місті Луганську 19.10.2010 звернувся з запитом до Ленінської МДПІ в місті Луганську, в якому просив надати данні щодо наявності у позивача заборгованості з будь-яких податків перед бюджетом станом на 18 жовтня 2010 року.

08.11.2010 року отримав лист Ленінської МДПІ в місті Луганську від 03.11.2010 № 51748/24-05, підписаний заступником начальника Ленінської МДПІ в місті Луганську А. Е. Морозовим, який не містив відповідей на питання,які порушені в запиті від 18.10.2010.

Стверджував, що відповідачем порушені норми ст. 19, 40 Конституції України, п. 4 ст. 8, п. 14, п. 17 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч. 1 ст. 9, ст. 10 Закону України «Про інформацію», п.п. г п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Просив визнати дії відповідача щодо приховування від Позивача інформації щодо податкового боргу, періоду його виникнення, тощо, протиправними та зобов'язати відповідача протягом одного дня надати особисто генеральному директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор» А. В. Петриченку письмову відповідь на питання поставлені в запиті.

Ухвалою суду від 21.01.2011 відмовлено в прийнятті уточненої позовної заяви про зміну позовних вимог, в якій ставиться питання про визнання протиправними дій Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську та зобовязання вчинити певні дії, яка не була залучена в якості відповідача.

Ухвалою суду від 28.01.2011 прийнята відмова від позовних вимог до заступника Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Морозова А.Е. про зобов'язання протягом одного дня надати особисто генеральному директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор» А. В. Петриченку письмову відповідь на питання поставлені в запиті ( пункт 5 позовної заяви) та закрито провадження по справі в цій частині.

Ухвалою суду від 28.01.2011 відмовлено в прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор» про зміну позовних вимог, в якій ставиться питання про визнання дій заступника начальника Ленінської МДПІ в місті Луганську А. Е. Морозова з розгляду звернення ТОВ «Навігатор», наданого листом № 18-10/10-01 від 18 жовтня 2010 року, дій з надання та підписання відповіді Ленінської МДПІ в місті Луганську від 03.11.2010 № 51748/24-505, такими, що суперечать наказу № 756 «Про тимчасовий розподіл обов'язків між керівництвом Ленінської МДПІ в місті Луганську» від 25.06.10, а відтак протиправними та незаконними.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому зазначив, що провадження по справі має бути закритим, оскільки звернення до суду може базуватись на захисті порушених прав щодо отримання інформації відсутньої у ініціатора звернення. В проваджені Луганського окружного адміністративного суду знаходиться справа про стягнення заборгованості по сплаті за торгові патенти з позивача на підставі акту невиїзної документальної перевірки інспекцією товариства від 26.02.07 №117/15/24185079. Сума заборгованості , яку визначено у акті, корегувалась в процесі розгляду скарг ТОВ "Навігатор" на рішення інспекції у порядку адміністративної апеляції. Нині суму позову скориговано (зменшено) до 644 303,91грн. Всі необхідні документи, які держать вичерпну інформацію, яку листом від 18.10.10 визначив ТОВ "Навігатор", є у матеріалах справи №2а-28077/09, а також у матеріалах адміністративної справи №2а-1297/10/1270 за позовом ТОВ "Навігатор" до ГДПІ Ленінської МДПІ у М.Луганську Болотіної Н.І. з питань її дій по складанню вказаного акту від 26.02.07, яку також розглядав Луганський окружний адміністративний суд.

Акт перевірки та прийняті на підставі нього повідомлення рішення направлялись позивачу.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, додатково до даних викладених в позові пояснив, що згідно з додатково наданими відповідачем та третьою особою документами, відповідач курує управління оподаткування юридичних осіб. Він також курує відділ ведення та захисту податкової звітності управління інформатизації процесів оподаткування.

Відділ обліку та звітності курує перший заступник начальника інспекції Просалова Тетяна Віталіївна, який і веде картки особових рахунків платників податків, в тому числі й ТОВ «Навігатор», в яких в автоматичному режимі відображається вся наявна інформація щодо сплати податків, зборів, а також виникнення недоплати тощо.

Стверджував, що Просалова Т. В. на момент розгляду звернення позивача, у період з 19.10.10 по 03.11.10, не перебувала у щорічній відпустці, не була непрацездатна, не перебувала у відряджені.

Згідно із резолюцією керівника третьої особи, звернення позивача було доручено розглядати заступнику начальника інспекції-начальнику юридичного відділу Сиволобову М.В., начальнику прострочених податкових зобов'язань Самцової І. В., начальнику відділу обліку та звітності Старікової Т. В.

Наполягав, що оскільки Сиволобов М.В. є заступником начальника інспекції, та в разі, якщо він розглядав це звернення, то мав би й підписати відповідь на нього.

Наполягав на необхідності складання та підписання відповіді особами до компетенції яких це віднесено, а не посадовими особами до компетенції яких не входить облік простроченої заборгованості.

Вважав необґрунтованим посилання при складанні відповіді на акт перевірки від 26.02.07, що став підставою для донарахування позивачу зобов'язання, оскільки у звернені від 18.10.10 № 18-10/10-01 й згадки не було про акт перевірки та можливість динамічної зміни податкового боргу за три роки, оскільки позивач просив надати данні про борг на певну дату 18.10.2010 року.

З посиланням на лист Ленінської МДПІ в місті Луганську від 28.04.2010 № 18494/24-505 на адресу позивача, в якому зазначалось про відкликання податкових вимог № 1/7066/24-505 від 24.02.10 р. та № 2/14675/24-505 від 01.04.10 р., стверджував про приховування відповідачем наявної інформацію щодо відсутності будь-якого податкового боргу та надання інформації, що не відповідає дійсності.

Наполягав на недоведеності відповідачем правомірності своїх дій щодо надання роз'яснення платнику податків цивільного законодавства, зокрема норм Цивільного кодексу України.

Стверджував, що своїми діями відповідач порушив права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор» щодо отримання від державного органу інформації щодо наявності податкового боргу.

В судовому засіданні представники третьої особи наполягали на безпідставності позовних вимог, оскільки у звязку з розглядом кримінальної справи про притягнення посадової особи позивача до кримінальної відповідальності, адміністративної справи про стягнення податкового боргу та застосуванням позивачем процедури апеляційного оскарження суми податкового боргу, позивач був усвідомлений про наявність боргу та часу його виникнення. З урахуванням наявної у позивача інформації відповідь містила достатньо даних про податкових борг позивача. Додатково представники третьої особи стверджували, що за таких обставин у позові немає предмету, який би мав ознаки обставин, визначених у п.1 ч.1 ст.17 КАСУ у якості предмету спорів до органу владних повноважень.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час розгляду справи був повідомлений, просив розглядати справу за його відсутності (а.с.36). З урахуванням вимог ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи субєкта господарської діяльності.

Повноваження податкового органу визначені в ст.ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі закон № 509), компетенція податкового органу визначена в ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - закон № 2181).

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Вказана стаття закріплює одну з основоположних засад взаємовідносин держави і людини - право звернення з індивідуальними і колективними письмовими зверненнями. Питання практичної реалізації цього права врегульовані Законом України "Про звернення громадян".

Статтею 5 Закону України "Про звернення громадян" визначені вимоги до звернень громадян, серед яких вимога про те, що звернення адресуються органам місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Дія вказаного закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільним процесуальним або іншим законодавством.

18.10.2010 року Позивач листом № 18-10/10-01 звернувся до відповідача в якому просив

в разі наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор» станом на 18 жовтня 2010 року будь-якого податкового боргу за тим чи іншим платежем, повідомити:

точну дату (з зазначенням числа, місяця, року) виникнення податкового зобов'язання за таким платежем, його розмір та підстави виникнення;

точну дату (з зазначенням числа, місяця, року) узгодження цього податкового зобов'язання, порядок та обставини, відповідно до яких таке узгодження відбулося, та на яку суму;

точну дату (з зазначенням числа, місяця, року) виникнення податкового боргу за таким платежем, його розмір та підстави виникнення;

точну дату (з зазначенням числа, місяця, року), коли сплинув (спливає) граничний строк, в який Ленінська МДПІ в місті Луганську може стягнути цей податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор» відповідно до п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України № 2181 (далі - лист № 18 (а.с.14 зворотній бік).

03.11.2010 відповідачем був підписаний лист № 51748/24-05, направлений позивачу на звернення від 18.10.2010 року ( далі - відповідь № 51748, а.с.14).

Відповідно до ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій

За змістом статті 105 КАС України, якою встановлено форму і зміст адміністративного позову, вбачається, що адміністративний суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити будь-які дії чи утриматися від вчинення дій, які входять до компетенції такого суб'єкта саме як владного учасника публічно-правових відносин.

Згідно із ст. 162 КАС України, до повноважень суду при вирішені справи відноситься визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Предметом розгляду даної справи є звернення позивача як субєкта господарської діяльності платника податків до відповідача субєкта владних повноважень з запитом щодо податкового боргу та правомірність надання відповідачем даних, викладених у листі № 51748.

Таким чином зазначена справа є справою адміністративної юрисдикції та відноситься до компетенції окружного суду.

Згідно з ч.1 ст. 9, ст. 10 Закону України «Про інформацію», на які посилається позивач в обґрунтування позову, всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.

Право на інформацію забезпечується:

обов'язком органів державної влади, а також органів місцевого самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення;

створенням у державних органах спеціальних інформаційних служб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ до інформації;

вільним доступом суб'єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством;

створенням механізму здійснення права на інформацію;

здійсненням державного контролю за додержанням законодавства про інформацію;

встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

З систематичного аналізу ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» та статей 9, 10 закону України «Про інформацію» та підстав звернення, викладених в листі № 18, убачається обовязок розгляду звернення позивача відповідачем з урахуванням вимог законів України № 509, 2181, які регламентують взаємовідносини між платником податків та контролюючим органом.

Механізми здійснення права платника податків на отримання інформації щодо податкових зобовязань визначені у тому числі в законах України № 509 та № 2181.

Згідно з пунктами 14, 17 статті 10 Закону України № 509 до функцій державних податкових інспекцій відноситься розгляд звернень громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій в порядку, встановленому законом, здійснюють апеляційні процедури узгодження податкових зобов'язань, та надання відповідей на запити платника податків із додержанням вимог, встановлених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та іншими законами України.

Законом України № 2181 встановлені механізми визначення податкового зобовязання платником податків, податковим органом, податкові розяснення, та апеляційне узгодження податкового зобов'язання. Кожний із зазначених механізмів передбачає повідомлення відповідачем позивача про прийняті рішення на відповідній стадії.

З наданих відповідачем даних, викладених у податкових повідомленнях рішеннях , рішеннях за наслідками розгляду скарг позивача в порядку апеляційного узгодження та пояснень сторін у судовому засіданні, убачається наявність спору між сторонами щодо податкового зобовязання позивача, який вирішується у тому числі в судовому порядку (а.с.16-27). Із зазначених документів прийнятих третьою особою в межах визначення податкового зобовязання позивача на виконання вимог Закону України № 2181 убачається, в тому числі, реалізація права позивача на отримання інформації згідно із Законом № 2181.

Зазначені судом обставини мають суттєве значення для розмежування прав позивача на отримання інформації щодо наявності податкового зобовязання та невизнання останнім податкового боргу, визначеного контролюючим органом, оскільки ст. 10 Закону № 509 містить посилання на Закон № 2181.

Механізм реалізації права позивача на отримання інформації щодо податкового зобовязання визначений статтею 10 Закону України № 509 в якості функцій третьої особи розглядати звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування, у тому числі закріплений в Типовій інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України № 315 від 01.02.1998 року (далі інструкція № 315) та посадовими обовязками працівників третьої особи.

Інструкція № 315 не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, але приймається судом в якості локального нормативного документа, який встановлює загальні правила документування управлінської діяльності у Державній податковій адміністрації України, державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державних податкових інспекціях в районах, містах /крім міст Києва та Севастополя, районах у містах, міжрайонних та обєднаних, підпорядкованих ДПА України та визначає порядок ведення загального діловодства, її положення поширюються на всю службову документацію.

Постановою Кабінету міністрів України № 1153 від 17.10.1997 року затверджена

Примірна інструкція з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (далі - Примірна інструкція № 1153), яка встановлює загальні правила документування управлінської діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади (далі - установ) і регламентує порядок роботи з документами з моменту їх створення або надходження до відправлення або передачі в архів установи.

У відповіді № 51748 міститься посилання на звернення позивача від 18.10.2010 року та зазначено, що зобовязання позивача з плати за торгові патенти виникли в наслідок недоплати суми встановленої відповідними законами України «Про державний бюджет України на 2004, 2005 роки». Розмір зобовязання та терміни виникнення зобовязання визначені в акті перевірки від 26.02.2007 року. Датою узгодження зобовязання є 10.04.2007 року. Стосовно застосування позовної давності, відповідь № 51748 містить посилання на вимоги Закону України № 2181 (а.с.14).

Згідно з п. 4.1.4. розділу 4 Примірної інструкції № 1153, текст документа повинен містити певну аргументовану інформацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло та об'єктивно, без повторень та вживання слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження. Зміст документа має бути пов'язаний із змістом раніше виданих з даного питання документів.

Згідно з пунктом 2.2.4 Інструкції № 315 текст документа повинен містити певну аргументовану інформацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло та об'єктивно, без повторень та вживання слів і зворотів, які не несуть змістовного навантаження.Зміст документа має бути пов'язаний із змістом раніше виданих з даного питання документів.

Таким чином, з урахуванням вимог закону України № 2181, яким встановлений порядок визначення податкового зобовязання, Інструкція № 315 та Примірна інструкція № 1153, не містить обовязку відповідача визначати в відповіді на звернення певну суму податкового боргу, оскільки це регламентується спеціальними нормативними актами.

При вирішені питання щодо правомірності підписання відповіді № 51748 заступником начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську Морозовим А.Е., суд виходить з наступного.

Згідно з наказом третьої особи № 756 від 25.06.2010 року, відповідач в підпорядкуванні має управління оподаткування юридичних осіб та відділ ведення та захисту податкової звітності управління інформатизації процесів оподаткування (а.с.50).

Відповідно до наказу третьої особи № 72 від 29.01.2010 року, до функціональних повноважень відповідача відноситься забезпечення виконання актів законодавства і здійснення контролю за реалізацією законодавства з питань, що належать до компетенції третьої особи… представлення третьої особи у відносинах з іншими органами… підписання листів у тому числі з питань інформаційно-розяснювального характеру…(а.с.54-58).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку вчинення дій відповідачем з підписання відповіді № 51748 на підставі та в межах наданих повноважень, у відповідності до вимог ст. 10 Закону України № 509, Інструкцій № 1153 та 315.

Суд критично оцінює посилання позивача на наявність резолюції на листі № 18, в якій серед виконавців не зазначений відповідач, як на підставу задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 3.13. Інструкції № 315, резолюція - це напис на документі, зроблений керівником ОДПС, що містить вказівки щодо виконання документа.

Резолюція складається з таких елементів: прізвище виконавця (виконавців); рівень контролю; зміст доручення; термін виконання; особистий підпис керівника; дата.

Відповідно до пункту 2.3.17. Інструкції № 315 підпис - це один із способів засвідчення документа. Підпис, як і затвердження та проставляння печатки, є формою виразу законності документа і відповідальності за його зміст.

Тотожні вимоги закріплені в Інструкції № 1153.

Таким чином зазначеними Інструкціями розмежований статус резолюції та підпису документа.

Із зазначених підстав не заслуговують на уваги твердження позивача про відсутність у відповідача повноважень щодо підписання відповіді № 51748.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В пункту 4 позовної заяви позивачем ставиться питання про протиправність дій відповідача в частині приховування інформації від позивача, визначеної в запиті.

Сторонам розяснені вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання.

Судом приймались заходи щодо повного, всебічного розгляду справи, у тому числі шляхом витребування додаткових доказів.

Позивачем не доведено приховування відповідачем певної інформації від позивача.

Приймаючи до уваги вимоги статей 4, 5 Закону України № 2181, ст. 10 Закону України № 509, Інструкцій № 1153 та 315, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У звязку з відмовою в задоволені позову судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор» до заступника Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Морозова А.Е. про визнання дій протиправними відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Копію постанови направити сторонам.

Повний текст постанови складено 01 лютого 2011 року.

Суддя С.М. Чиркін