Ухвала суду № 136268037, 03.05.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2245/26

1-кс/583/490/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2026 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі :

слідчої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисниці ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 в м. Охтирка клопотання начальника СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області підполковника поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 12026200460000367 від 01 травня 2026 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хомутовка Хомутовського району Курської області, російської федерації, громадянки України, з початковою загальною середньою освітою, незаміжньої, непрацевлаштованої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 342 КК України,

УСТАНОВИВ:

Начальник СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області підполковник поліції ОСОБА_7 03 травня 2026 року звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , мотивуючи свої вимоги тим, що вона підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289 КК України, тобто в незаконному заволодінні транспортним засобом, та ч. 2 ст. 342 КК України, тобто в опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 травня 2026 року о 12 год. 46 хв. ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, а саме одним із автомобілів, що в цей час були припарковані на території поблизу багатоквартирного будинку № 1 на вул. Парковій в м. Охтирка Сумської області, перебуваючи у вказаному місці почала по черзі підходити до кожного з припаркованих на лівому та правому узбіччі вулиці Паркової автомобілів, підшукуючи автомобіль, в якому будуть відчинені двері салону.

При цьому 01 травня 2026 року о 12 год. 48 хв. ОСОБА_5 , підійшовши до автомобіля ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований на правому узбіччі поблизу багатоквартирного будинку №1 на вул. Парковій в м. Охтирка Сумської області, виявила, що водійські дверцята цього автомобіля є не зачиненими на замок, після чого вирішила незаконно заволодіти саме цим автомобілем. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 відчинила не зачинені на замок водійські дверцята автомобіля ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , сіла на місце водія автомобіля та виявила, що в замку запалення є залишений власником ключ запалювання, за допомогою якого привела в рух автомобіль та проїхала на ньому вперед на відстань близько 2 метрів, допустивши зіткнення з автомобілем OPEL д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований попереду у попутному напрямку на правому узбіччі вулиці Паркової в м. Охтирка Сумської області, після чого одразу покинула салон автомобіля та залишила місце вчинення злочину.

01 травня 2026 року за повідомленням про незаконне заволодіння автомобілем ЗАЗ 110307 д.н.з. НОМЕР_1 , вчиненим на вул. Парковій в м. Охтирка Сумської області, слідчим відділенням Охтирського РВП ГУНП в Сумській області було розпочато кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026200460000367 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та 01 травня 2026 року о 14 год. 23 хв. на вулиці Грабовського в м. Охтирка Сумської області безпосередньо після вчинення злочину, у порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_5 , яку було доставлено до Охтирського РВП ГУНП в Сумській області та поміщено в слідчу кімнату №1 Охтирського РВП ГНП в Сумській області за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, 29. О 15 год. 21 хв. слідчою слідчого відділення Охтирського РВП ГУНП в Сумській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 у присутності захисника та двох понятих було розпочато складання протоколу затримання підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ст.ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України щодо ОСОБА_5 та вчинення щодо неї дій, спрямованих на проведення особистого обшуку на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст.223 і ст. 236 КПК України.

Так 01 травня 2026 року у період часу з 16 год. 43 хв. до 17 год. 10 хв. підозрювана у кримінальному провадженні № 12026200460000367 від 01 травня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні слідчої кімнати № 1 Охтирського РВП ГУНП в Сумській області за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, 29, під час затримання її як особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення та проведення її особистого обшуку, а саме дій щодо вилучення предметів одягу, в яких вона була одягнута під час вчинення злочину, реалізовуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, направлений на вчинення опору працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов`язків, усвідомлюючи протиправний характер та суспільну небезпеку своїх дій, не бажаючи передавати слідчому предмети одягу, в які вона була одягнута під час вчинення злочину та перебувала під час затримання, а також сумки, з якою вона була при вчиненні злочину та мала при собі під час затримання, почала вчинювати активні фізичні дії, направлені на перешкоджання вилученню слідчим в ході особистого обшуку вказаних речей, які є речовими доказами у кримінальному провадженні, почала відштовхувати від себе та плювати в обличчя оперуповноваженому СКП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області лейтенанту поліції ОСОБА_10 , кинула свою сумку в обличчя слідчої слідчого відділення Охтирського РВП ГУНП в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , після чого штовхнула своїми руками та звалила зі столу монітор з комплекту персонального комп`ютеру під інвентарним номером № 11130144040 марки ACER V227HQbmipxv (UM.WV7EEH11) та клавіатуру Vinga KB110BK, кинула маніпулятор типу «Мишка» Vinga MSG-100 в бік слідчої слідчого відділення Охтирського РВП ГУНП в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , а також шляхом завдання ударів ногами пошкодила раніше скинуту на підлогу комп`ютерну клавіатуру Vinga KB110BK.

01 травня 2026 року о 14 год. 23 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

02 травня 2026 року слідчим СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 342 КК України.

В клопотанні слідчого ставиться питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою у зв`язку з тим, що вона підозрюється у вчиненні нетяжких злочинів, зокрема, за ч. 1 ст. 289 КК України за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 5 років з конфіскацією майна, є не судимою, нічим не займається, не має офіційних джерел існування, тому може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків, зокрема, на потерпілу ОСОБА_8 з метою залякування, переховувати чи знищити докази своєї причетності до вчинення злочину, які на стадії досудового розслідування ще не відшукані, вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме, пов`язане з незаконним впливом на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні.

На думку слідчого причетність ОСОБА_5 до злочинів, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 342 КК України, у вчиненні яких їй повідомлено про підозру, об`єктивно підтверджується копіями матеріалів кримінального провадження, зокрема рапортами, протоколами огляду місця події, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, огляду речей і документів, затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, письмовими поясненнями потерпілої та свідків /а.с. 8-52/, долучених до клопотання.

Вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи неможливо призначити ОСОБА_5 , оскільки ніхто не заявляв клопотань про передачу її на поруки або визначення застави, особисте зобов`язання та домашній арешт не зможуть забезпечити виконання нею своїх обов`язків, так як буде вільною у пересуванні.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_7 своє клопотання підтримав.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та вказав, що оголошена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, оскільки вона заволоділа транспортним засобом, оскільки привела його в рух, за нього передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України зазначив, що ОСОБА_5 перешкоджала кримінальному провадженню, оскільки працівниками поліції в неї було виявлено ознаки сп`яніння, в зв`язку з чим її було доставлено 01 травня 2026 року о 18 год 22 хв до КНП «Охтирська ЦРЛ» для проходження огляду на стан сп`яніння, від якого вона відмовилася, про що свідчить відповідний висновок, який було досліджено судом. Вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння є обставиною, що обтяжує покарання, ці обставини повинні бути встановлені органом досудового розслідування, своєю відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_5 перешкоджала встановленню істини по справі, крім цього після її затримання в порядку ст. 208 КПК України вчинила інше кримінальне правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 342 КК України. Тому є всі підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечила та пояснила, що вона не вчиняла кримінальних правопорушень, про вчинення яких їй було повідомлено.

Захисниця ОСОБА_6 подала письмове заперечення про те, що відсутні підстави для задоволення клопотання слідчого, оскільки воно не містить належних, прямих, беззаперечних фактичних даних або доказів про те, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, впливати на потерпілу та свідків, а також ризик вчинення нею інших кримінальних правопорушень, так як вона є несудимою. Вважає, що дії ОСОБА_5 під час її затримання слід кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В судовому засіданні захисниця підтримала своє заперечення.

Суд, заслухавши пояснення слідчого, враховуючи думку прокурора, підозрюваної та її захисниці, які заперечують проти задоволення клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста, у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» наявність «обгрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обгрунтованим», залежить від усіх обставин.

Суд зазначає, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами, тобто ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення обвинуваченим таких дій.

Крім того у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5, поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Відповідно до частин 1-3 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років /п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК/, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ознаками ч.1 ст. 289, ч. 2 ст. 342 КК України, які відноситься відповідно до статті 12 КК України до не тяжких злочинів, відповідальність за ч. 1 ст. 289 КК України передбачена у виді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років; є не судимою особою, не має утриманців, офіційних доходів на території України, після вчинення заволодіння транспортним засобом вчинила інше кримінальне правопорушення, перешкоджала встановленню істини по справі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3-4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховуватися обвинуваченого /підозрюваного/ від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».

Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Також необхідно врахувати, що в умовах воєнного стану питання щодо забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого набуває особливого значення, оскільки здійснення правосуддя в особливих умовах ускладнюється наявністю певних перешкод, які не існують у мирний час та вимагає від учасників судового розгляду відноситись до виконання своїх обов`язків та реалізації наданих прав з більшою відповідальністю і зобов`язує суд діяти більш ефективно та організовано.

Так при розгляді цього клопотання слідча суддя враховує, що в кримінальному провадженні наявні вагомі докази, наведені вище, на підставі яких необхідно дійти висновку про обґрунтовану підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 342 КК України.

Суд зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Водночас КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому ризик кримінального провадження як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватись від суду.

Ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду, пов`язаний з тим, що вона обвинувачується у вчиненні не тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 5 років, у зв`язку з чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих злочинів, вона може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання. Цей ризик існує, з огляду на те, що вона не має офіційних законних джерел доходу, власного житла, що дає суду підстави дійти висновку, що в разі застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу вона може змінити своє місце перебування, тим самим ухилитися від суду.

Ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків, які ще не допитані судом, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 фактично мешкає в одному населеному пункті, в зв`язку з чим може вчинити дії, пов`язані з незаконним впливом на них шляхом насильницьких дій, залякування, вмовляння або підкупу з метою надання недостовірних показань.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Ураховуючи засаду змагальності кримінального провадження, сторона обвинувачення на власний розсуд визначає коло свідків для доведення своєї правової позиції. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, позбавлений можливості втручатися у дискрецію сторони обвинувачення у побудову тактики і стратегії підтвердження або спростування обставин, які мають значення для кримінального провадження. Відтак, ризик впливу на потерпілу та свідків існує на етапі досудового розслідування при зібранні доказів.

За таких умов ОСОБА_5 , не будучи обмеженою у вільному спілкуванні з певними особами, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності.

Ризик продовження вчинення кримінальних правопорушень підтверджено її поведінкою під час її затримання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про :

1/ наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2/ наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3/ недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першої цієї статті.

До того ж, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд поряд з цим також враховує особу підозрюваної, її вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків.

В судовому засіданні слідчий та прокурор довели, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, які існують, як існує і обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочинів за ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 342 КК України.

Вирішуючи питання про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на викладене, слідча суддя вважає, що клопотання слідчого, погоджене з прокурором, необхідно задовольнити, а до підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, а також забезпеченню спробам переховування від органу досудового слідства та суду, вчиненню інших злочинів.

Крім того відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Оскільки, злочини, передбачені ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 342 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , не підпадають під перелік, визначений ч. 4 ст. 183 КПК України, то в даному випадку необхідно визначити заставу в максимальному розмірі, визначеному п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, та в разі її сплати покласти на підозрювану обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176 -178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання начальника СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області підполковника поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .

Застосувати у кримінальному провадженні № 12026200460000367 від 01 травня 2026 року підозрюваній у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 342 КК України, ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком шістдесят днів, обчислюючи цей строк з 14 години 23 хвилин 01 травня 2026 року, часу затримання підозрюваної, і до 29 червня 2026 року включно.

Визначити строк дії цієї ухвали до 24 години 00 хвилин 29 червня 2026 року.

Визнати ОСОБА_5 заставодавцем, визначити їй заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн /шістсот шістдесят п`ять тисяч шістдесят гривень 00 копійок/ і в разі сплати на депозитний рахунок за реквізитами: Одержувач:ТУ ДСА України в Сумській області, Код: 26270240, Назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р UA 558201720355249001000008869, Призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові платника застави, покласти такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого СВ Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з місця фактичного проживання АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Застава може бути внесена як самою підозрюваною, обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою /заставодавцем/. Підозрювана, обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, яким здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 12026200460000367 від 01 травня 2026 року.

Копію ухвали вручити підозрюваній, захисниці, слідчому, прокурору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали проголошено 05 травня 2026 року о 16 годині 45 хвилин.

Слідча суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1