Ухвала суду № 136267242, 30.04.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/650/26

Провадження № 2-о/135/35/26

У Х В А Л А

іменем України

30.04.2026 м.Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Нікандрова С.О., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Басараб Олена Дмитрівна, заінтересовані особи: Ладижинська міська рада Гайсинського району Вінницької області, Друга тростянецька державна нотаріальна контора, встановлення факту що має юридичне значення, припинення заборони та скасування запису про заборону на відчуження нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Басараб Олена Дмитрівна, заінтересовані особи: Ладижинська міська рада Гайсинського району Вінницької області, Друга тростянецька державна нотаріальна контора, встановлення факту що має юридичне значення, припинення заборони та скасування запису про заборону на відчуження нерухомого майна.

Суддя, перевіривши матеріали заяви, приходить до висновку, що провадження у даній справі не підлягає відкриттю у зв`язку з тим, що зазначені вимоги не підлягають розгляду в порядку окремого провадження з наступних підстав.

Відповідно до частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з вирішенням спору про право цивільне.

Процесуальні підстави для розгляду заяви у порядку окремого провадження відсутні, оскільки крім встановлення факту припинення заборониза договором купівлі-продажу житлового будинку, заявником заявлено вимогу про скасування заборони на нерухому майно.

Заявниця посилається на правовий висновок, викладений у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.09.2023 у справі № 295/7291/20, відповідно до якого, «коли "відсутня" особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування відповідних обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.»

В даній постанові касаційний суд зауважив, що можуть існувати випадки, коли "відсутня" особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд констатував, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли "відсутня" особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України). Тому Касаційний Суд підкреслює, що коли "відсутня" особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

У справі, що переглядалася, суд надаючи оцінку наявним доказам (кредитні договори, іпотечні договори, квитанції про погашення заборгованості, кредитні справи) дійшов висновку про наявність підстав вважати іпотеку припиненою та про скасування заборони відчуження нерухомого майна.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №295/7291/20 зроблено висновок за фактичних обставин, коли позивач звернувся до суду з позовом про визнання іпотеки припиненою, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку. Тобто у наведеній справі Верховний Суд викладав правовий висновок за результатами перегляду справи розгляд, якої здійснювався у позовному, а не в окремому провадженні.

Як вбачається з наданих до заяви документів, заявник зверталася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою Другої тростянецької державної нотаріальної контори від 14.05.2025 №258/02-31 їй було відмовлено у зв`язку з тим, що на спадкове майно накладена заборона на відчуження, що означає неможливість здійснення будь-яких дій щодо розпорядження обтяженим майном, зокрема оформлення спадщини. Також спадкоємцем не надано відповідних документів, що підтверджують виконання зобов`язань покупця про повну сплату боргу.

Порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у тому числі їх припинення, регламентується Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відтак, у разі незаконності чи безпідставності реєстрації обтяження речових прав заявниці, остання вправі оскаржити правомірність таких дій чи ставити питання про скасування відповідного обтяження.

Частиною 4 статті 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

На переконання судді, в даному випадку є наявним спір про право щодо правомірності реєстрації заборони на відчуження, який має вирішуватися у позовному провадженні.

Враховуючи наведене, у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанціїсплачена при зверненні до суду сума судового збору повертається за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.315, ст.ст. 260, 353 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Басараб Олена Дмитрівна, заінтересовані особи: Ладижинська міська рада Гайсинського району Вінницької області, Друга тростянецька державна нотаріальна контора, встановлення факту що має юридичне значення, припинення заборони та скасування запису про заборону на відчуження нерухомого майна - відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися до суду з позовом в загальному порядку з дотриманням правил підсудності.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О. Нікандрова