Рішення № 136264260, 27.04.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/414/26

Рядок статзвіту № 38

27 квітня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуюча суддя Грипіч Л. А.

з участю секретаря Вознюк Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «УКРСИББАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.07.2006 року між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11018673000. Відповідно до умов зазначеного договору Банк надав Позичальнику кредит у сумі 25 000.00 доларів США строком до 26 червня 2026 року зі сплатою процентів за користування кредитом.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника по вказаному кредитному договору прийнята порука ОСОБА_2 (надалі - Відповідач 2) згідно договору поруки № 23009 від 13.07.2006 року.

Банк виконав свої зобов`язання в повному обсязі, однак позичальник ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, оскільки не дотримувалася графіка повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору рішенням Костопільського район суду Рівненської області від 20.12.2017 р у справі №564/1602/17 вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11018673000 від 13.07.2006 року в розмірі 7780.77 дол.США та пеню 11.37 грн. Рішення суду набрало законної сили 22.01.2018 року та наразі перебуває на примусовому виконанні.

У період з 23.01.2018 по 23.02.2022 року існувала заборгованість у розмірі 7762.77 дол.СПІА (7780.77 - 18.00). Рішення суду залишається не виконаним.

Оскільки зазначене рішення суду належним чином не виконано, позивач вважає, що має право на стягнення з відповідачки 3 % річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно з розрахунком за прострочення погашення суми боргу у розмірі 7762.77 дол.СПІА, що підлягає стягненню за рішенням Костопільського район суду Рівненської області від 20.12.2017 р у справі №564/1602/17, сума 3 % річних за період з 23.01.2018 по 23.02.2022 (включно) становить 952,59 доларів США, що еквівалентно 41 128,93 грн., які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 11.02.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, про що повідомлено сторони.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.

Своїм правом на подання відзиву на позов відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не скористалися.

Представник позивача Гладиш Я.М. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, зокрема через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відзив на позов до суду не подали.

Відповідно до ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, дійшов висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних, доказів та постановити заочне рішення.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази встановив наступне.

Дослідивши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, оцінивши їх відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.07.2006 між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11018673000, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 25 000 доларів США, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплачувати проценти у строки та на умовах, визначених договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 13.07.2006 між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 23009, відповідно до якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України відповідальність боржника та поручителя є солідарною.

Згідно з рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 20.12.2017 у справі №564/1602/17, яке набрало законної сили 22.01.2018, з відповідачів солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 780,77 доларів США та пеню. Вказане рішення суду не виконано у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

З наданого позивачем Розрахунку за кредитним договором №11018673000 від 13.07.2006, у період з 23.01.2018 по 23.02.2022 року існувала заборгованість у розмірі 7762.77 дол.США, тобто рішення суду залишається не виконаним.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються повторно, тому факт існування заборгованості та порушення відповідачами зобов`язань є встановленим та не підлягає доведенню у даній справі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. Невиконання або неналежне виконання зобов`язання є його порушенням (ст. 610 ЦК України) і тягне правові наслідки, передбачені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Оскільки відповідачами не виконано рішення суду та не погашено заборгованість, зобов`язання не припинилося.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду.

Так у постанові від 8 листопада 2019 року по справі 127/15672/16-ц (провадження № 14- 254цс19, http://reyestr.court.gov.ua/Review/85743708) Велика Палата Верховного Суду зазначила про наступне:

«Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14?10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред 'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Також Верховний Суд у постанові від 20 травня 2021 року по справі №910/3077/20 виснує наступне:

«9.38. Колегія суддів зазначає, що з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2013 році зобов`язання відповідача, як поручителя сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов 'язання, а відтак позивач, як кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення до повного та фактичного виконання грошового зобов 'язання.

9.39. Отже, висновки судів попередніх інстанцій, що на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, не заслуговують на увагу, так як наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором кредиту солідарно як з боржника так і з поручителів, яке не виконане останніми, не звільняє їх від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України. Вказана правова норма не містить застережень щодо неможливості солідарної відповідальності боржників за порушення грошового зобов`язання.»

Таким чином, нарахування 3 % річних є самостійним способом захисту майнового права кредитора та не є штрафною санкцією, а входить до складу грошового зобов`язання як позичальника так і поручителя.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що прострочення виконання зобов`язання є триваючим правопорушенням, а тому право на стягнення 3 % річних виникає за весь період прострочення, з урахуванням строків позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність становить три роки.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, строки позовної давності продовжуються на строк дії карантину та воєнного стану.

З урахуванням наведеного, заявлені позивачем вимоги за період з 23.01.2018 по 23.02.2022 подані у межах строку позовної давності.

Доводи щодо незастосування положень про звільнення від сплати штрафних санкцій у період карантину суд вважає обґрунтованими, оскільки 3% річних не є неустойкою (штрафом чи пенею), а є способом захисту права кредитора.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №11018673000 від 13.07.2006, 3 % річних за період з 23.01.2018 по 23.02.2022 (включно) становлять 952.59 доларів США. (Розрахунок 3% річних: (7780.77 - 18.00) х 3% : 365 х 1493 (кількість днів прострочення за період з 23.01.2018 по 23.02.2022 року) = 952.59 дол.США).

Ціна позову у гривневому еквіваленті становить 952.59 дол.США х 43.1759 дол.США за офіційним курсом НБУ відносно гривні станом на 22.01.2026 = 41128.93 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості, який є арифметично правильним, відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства, а тому приймається судом як належний доказ.

Таким чином, враховуючи, що відповідачі належним чином не виконали грошове зобов`язання, а позивач довів підстави та розмір заявлених вимог, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263265, 268, 280284 ЦПК України, ст. ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (місцезнаходження - 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, рахунок НОМЕР_3 , ЕДРПОУ 09807750. Отримувач AT «УКРСИББАНК») 3 % річних у розмірі 952.59 дол.США (дев`ятсот п`ятдесят два долара США і 59 цнт.).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (місцезнаходження - 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, рахунок НОМЕР_3 , ЕДРПОУ 09807750. Отримувач AT «УКРСИББАНК») судовий збір у розмірі 3 328.00 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" (місцезнаходження - 04070, м.Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, рахунок у AT «УКРСИББАНК» НОМЕР_3 , ЕДРПОУ 09807750) .

Відповідачі:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) .

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) .

Повне рішення складено

01 травня 2026 року.

СуддяЛ. А. Грипіч