Єдиний державний реєстр судових рішень 04.05.2026 Справа № 186/1680/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого судді: Баличевої М.Б., за участі секретаря Гриб І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
11.08.2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області із вказаним позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 29.10.2021 року у розмірі 58 256,25 грн. та судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву №б/н від 29.10.2021 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку з відновлювальною кредитною лінією до 200 000,00 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 09/25, тип - Універсальна. Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив своєчасно повертати грошові кошти для погашення заборгованості. У зв`язку із зазначеним порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 24.07.2025 року має заборгованість у розмірі 58 256,28 грн., яка складається з: 48 140,21 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10 116,07 грн. заборгованість за простроченими відсотками. На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ «ПриватБанк».
Ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 19.09.2025 року позовну заяву передано за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16.10.2025 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому в прохальній частині позовної розгляд справи просив проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, при цьому 04.05.2026 року надав до канцелярії суду клопотання в якому просив відкласти розгляд справи на 90 днів у зв`язку з тим, що він перебуває на службі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення судового засідання з огляду на наступне.
За положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до ч.1 ст.240 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу.
Пунктом 2 ч.2 ст.223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільна справа перебуває у провадженні суду з 16.10.2025 року, судові засідання призначалися на 02.12.2025 року, 28.01.2026 року, 12.03.2026 року та 04.05.2026 року.
Упродовж судового розгляду відповідач неодноразово звертався до суду з клопотаннями про відкладення судових засідань без надання доказів поважності причин неявки в судові засідання.
Статтею 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією Верховного Суду, визначеною у постанові від 07.08.2019 у справі № 910/11287/16.
Водночас, звертаючись до суду з клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням на службі відповідач не долучив до клопотання жодних доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки та не навів належного обґрунтування своїх заперечень.
З огляду на викладене, оцінивши поведінку відповідача у контексті тактики ведення процесу у даній справі, суд дійшов висновку, що повторне подання клопотання про відкладення судового засідання без надання будь-яких документів, які б підтверджували поважність причин неявки, є зловживанням процесуальними правами та спрямоване на затягування розгляду справи.
Враховуючи завдання цивільного судочинства, принцип розумності строків розгляду справи, а також відсутність поважних причин неявки представника відповідача, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 29.10.2021 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «ПРИВАТБАНК», в якій засвідчив факт ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг в АТ «ПРИВАТБАНК», а також засвідчила свою згоду з тим, що анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг становлять договір про надання банківських послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію банку відповідачка підписом у заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами банку.
У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно із ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-ресурс.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов`язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, з моменту підписання анкети-заяви, між банком та відповідачем укладено кредитний договір та ОСОБА_1 погодився із визначеними умовами кредитування. Відповідач ознайомлений із Умовами та Правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується його підписом у анкеті-заяві.
До позову додано роздруківку витягу з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», заяву про приєднання до таких, а також паспорт споживчого кредиту.
З виписки за договором б/н за період з 01.11.2021 року по 24.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 отримав платіжну карту та користувався встановленим кредитним лімітом, що за час розгляду справи не заперечувалось останнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межі встановленого кредитного ліміту. Обґрунтовуючи поданий позов, АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що відповідач належним чином не виконав умов договору, внаслідок чого, станом на 24.07.2025 року має заборгованість у розмірі 58 256,28 грн., яка складається з: 48 140,21 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10 116,07 грн. заборгованість за простроченими відсотками.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, тобто боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідач порушив свої зобов`язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем доказів, які б спростовували надані позивачем докази щодо розміру наявної заборгованості по кредитному договору не надано. А відтак, суд вважає доведеним факт отримання нею кредитних коштів у позивача, користування вказаними коштами та наявність непогашеної заборгованості за тілом кредиту у розмірі 48 140,21 грн.
Крім цього, банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути з відповідача заборгованість за відсотками у розмірі 10 116,07 грн. грн.
Разом з тим, позичальником підписана тільки заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», та не узгоджено з банком інші складові договору про надання банківських послуг, а саме розмір процентів, комісій тощо, так як «Умови та Правила надання банківських послуг» та «Тарифи користування кредитною карткою» ним не підписані.
Зазначаючи, що такі умови між банком та позичальником узгоджені, банком до матеріалів справи наданий витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», заяву про приєднання до таких, а також паспорт споживчого кредиту, на яких відсутній підпис позичальника про ознайомлення з ними, та їх узгодження. Матеріали справи не містять підтвердження, що саме такі Умови діяли на час підписання Анкети-заяви.
За таких обставин, надані позивачем копії Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь - яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті - заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
За такого та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін по сплату процентів за користування кредитними коштами, їх розмір, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна(типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки вони достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Така позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року при розгляді справи №342/180/17 та є підставою для застосування до правовідносин, що виникли між учасниками даної цивільної справи.
Суд зазначає, що при таких обставинах відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а тому відсутні підстави для нарахування та стягнення Банком з відповідача процентів у розмірі 10 116,07 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, суд, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 2 002,00 грн., виходячи з розрахунку: 48 140,21 грн. (розмір задоволених позовних вимог) * 2 422,40 грн. (сума сплаченого судового збору) : 58 256,28 грн.
На підставі викладеного вище та керуючись статтями 11, 207, 509, 526, 610, 625-629, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-89, 128, 141, 174, 258, 259, 263-265, 274, 354 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 29.10.2021 року у розмірі 48 140,21 грн., а також витрати по сплаті судового збору - 2 002,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення, за приписами ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Головуючий: М.Б. Баличева
Судове рішення № 136262844, Вишгородський районний суд Київської області було прийнято 04.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 186/1680/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: