Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
04 травня 2026 рокусправа № 466/2755/26Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди,-
встановив:
на розгляд Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить суд:
-скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №198 від 10.03.2026 щодо обмеження права на безоплатний проїзд у громадському транспорті;
-визнати незаконним анулювання ОСОБА_1 транспортної карти Леокарт з позначкою довічно;
-забезпечити ОСОБА_1 конституційне право на безоплатний проїзд у громадському транспорті відповідно до постанови КМУ №354 від 17.05.1993;
-стягнути з виконавчого комітету Львівської міської ради моральну та матеріальну шкоду в розмірі 45000 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 01.04.2026 передано справу №466/2755/26 за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 для розгляду вказаної справи призначено суддю Гулкевич І.З.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Ознайомившись з поданими матеріалами, вважаю, що вони підлягають залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що у позовній заяві позивачем не зазначено всіх відомостей про позивача та відповідача, а саме не зазначено відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, відомі номери засобів зв`язку відповідача, адреси електронної пошти відповідача, а також не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
За змістом пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2025 року у справі №990/361/24 зазначено, що необхідність дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 160 КАС України спрямована на формування у суду та учасників справи стійкого уявлення про предмет і засоби доказування в адміністративній справі, зміст і особливості спірних адміністративно-правових відносин.
Законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов`язок останнього зазначити це в позовній заяві, а також доводити правомірність заявлених вимог.
Отже позовні вимоги у прохальній частині позову мають бути максимально чіткими, зрозумілими, без зазначення альтернатив можливих способів захисту порушеного права.
Зі змісту п.2, 3 прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати незаконне анулювання транспортної картки та забезпечити право на безоплатний проїзд у громадському транспорті.
Викладення прохальної частини позову у зазначеному вигляді є незрозумілим та не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, прохальна частина позовної заяви підлягає уточненню.
Порушуючи вимоги п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів до подання позовної заяви до суду.
Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак позивачем вказаних відомостей не зазначено.
Згідно із частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року №3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог підпункту 5 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір, за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 3 грудня 2025 року №4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 3328 грн.
З позовних матеріалів вбачається, що позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, які взаємопов`язані та майнового характеру (моральна та матеріальна шкода), таким чином сума судового збору складає 4359,20 грн (1331,20 грн +3028 грн).
Суд встановив, що до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору.
Позивач в позовній заяві просить звільнити від сплати судового збору, оскльки вона пенсіонер.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
В позовній заяві позивач про звільнення від сплати судового збору обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонером, отримує мінімальну пенсію.
Суддя зазначає, що додана позивачем довідка про доходи від 12.03.2026 № 635, відповідно до якої дохід ОСОБА_1 за 2025-2026 роки становить 26730,00 грн, є не достатнім доказом для підтвердження майнового стану позивача. Зокрема позивачем не надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору за попередній календарний рік.
Суддя наголошує, що підтвердження скрутного матеріального становища є необхідним доказовим елементом для позитивного вирішення питання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору.
Отже, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не є обґрунтованим, не підтверджено достатнім доказами та не підлягає задоволенню.
При цьому, суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із такою заявою із обов`язковим наданням необхідних доказів.
Таким чином, позивачу за подання вищевказаного позову до Львівського окружного адміністративного суду належить сплатити 4359,20 грн. судового збору за платіжними реквізитами вказаними на офіційному сайті Львівського окружного адміністративного суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя
ухвалив:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити:
надання уточненої позовної заяви (у кількості для суду та відповідача) з чітко сформульованими позовними вимогами у відповідності до положень ч. 1 ст. 5 КАС України із зазначенням всіх відомостей про позивача та відповідача: відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, відомі номери засобів зв`язку відповідача, адреси електронної пошти відповідача, наявність або відсутність електронного кабінету сторін.; інформацію чи вживались заходи забезпечення доказів до подання позовної заяви до суду; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 4359,20 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна
Судове рішення № 136250948, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 04.05.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 466/2755/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: