Рішення № 136250276, 04.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року справа №320/18711/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у письмовому провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТІНА» (адреса Україна, 04074, місто Київ, вулиця Бережанська, будинок 4 ЄДРПОУ 30523906) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 04116 ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (адреса Львівська площа, 8, м. Київ, 04053 ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Уповноважений представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТІНА» звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за № 11903425/30523906 від 14.10.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТІНА» за Nє 52 від 26.09.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТІНА» № 52 від 26.09.2023 року на суму на суму 246 000 грн. 00 коп. її надання на реєстрацію.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮСТІНА» є юридичною особою, зареєстрованою 26.08.1999 року, яка здійснює господарську діяльність на принципах самостійності та самоокупності, несе відповідальність за результати своєї діяльності та виконання зобов`язань перед бюджетом і контрагентами. Основними видами діяльності товариства є лиття чавуну та оброблення металів, що здійснюються на постійній основі з 2001 року та формують фінансовий результат підприємства. Позивач є платником ПДВ з 1999 року та платником єдиного податку третьої групи з 2012 року. У межах своєї господарської діяльності позивач здійснив операцію з виготовлення та поставки продукції власного виробництва ліхтарних стовпів на адресу ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АТЛАНТБУДІНВЕСТ». На підставі рахунку від 12.09.2023 покупцем було здійснено передоплату у сумі 246000 грн, після чого 29.09.2023 позивач поставив продукцію у кількості 4 одиниць на відповідну суму, що підтверджується первинними документами. Отримання товару покупцем відбулося належним чином, із транспортуванням силами покупця. Позивач зазначає, що постачання здійснювалося в межах його звичайної господарської діяльності, а виробництво продукції є складним технологічним процесом, який включає використання сировини, матеріалів, обладнання та виробничих потужностей, що перебувають у власності або користуванні підприємства. Виробничий процес детально описаний та підтверджує реальність створення готового продукту з відповідних компонентів. За результатами здійсненої операції позивачем були виконані податкові зобов`язання, зокрема сплачено єдиний податок та податок на додану вартість. У зв`язку з отриманням передоплати позивачем відповідно до вимог Податкового кодексу України було складено та подано на реєстрацію податкову накладну №52 від 26.09.2023. Разом з тим реєстрацію податкової накладної було зупинено контролюючим органом з підстав невідповідності кодів УКТЗЕД даним таблиці платника податку та відповідності операції критеріям ризиковості. Позивачу було запропоновано надати пояснення та документи для підтвердження реальності операції. Позивач, керуючись Порядком №520, у встановлені строки надав письмові пояснення та значний обсяг документів, що підтверджують фактичне здійснення господарської операції, включаючи первинні документи, платіжні доручення, документи щодо придбання сировини та інші підтвердження. Вказані документи були прийняті контролюючим органом. Надалі контролюючим органом було направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів, зокрема щодо об`єктів оподаткування, трудових ресурсів та матеріально-технічної бази. Позивач у визначені строки повторно надав відповідні документи, у тому числі форму 20-ОПП, облікові документи щодо основних засобів, платіжні документи, а також документи щодо працівників і нарахування заробітної плати. Частина документів була прийнята контролюючим органом, однак частина документів, надісланих 08.10.2024 року, за твердженням позивача, безпідставно не була прийнята. Незважаючи на надані пояснення та документи, комісією контролюючого органу було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання або часткового надання додаткових пояснень та документів, зокрема щодо трудових ресурсів. Позивач вважає таке рішення протиправним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням Порядку №520, оскільки ним було надано всі необхідні документи для підтвердження реальності господарської операції, а неприйняття частини документів відбулося з причин, які не залежали від позивача. У зв`язку з цим позивач наполягає на скасуванні рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної.

18.06.2025 року скеровано відзив Головного управління ДПС у м. Києві.

Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що ТОВ «ЮСТІНА» скористалося передбаченим законодавством правом та подало повідомлення разом із поясненнями і копіями документів на підтвердження інформації, відображеної у податковій накладній, реєстрацію якої було зупинено. Водночас відповідач наголошує, що комісія регіонального рівня при розгляді таких матеріалів наділена повноваженнями здійснювати оцінку наданих первинних документів з точки зору їх достатності та здатності підтвердити реальність господарської операції. За результатами такої оцінки контролюючий орган дійшов висновку, що надані позивачем документи та пояснення не дають можливості встановити реальність здійснення господарської операції, відображеної у спірній податковій накладній. У зв`язку з цим комісією ГУ ДПС у м. Києві було направлено повідомлення від 01.10.2024 №11841757/30523906 про необхідність надання додаткових пояснень та документів. Підставою для такого повідомлення стало ненадання платником податку належних документів, зокрема: відсутність відомостей та документів щодо об`єктів оподаткування (зокрема неподання звіту за формою 20-ОПП), відсутність документів щодо наявності трудових ресурсів (наказів про призначення працівників, відомостей про нарахування заробітної плати), відсутність пояснень щодо виплати заробітної плати нижче мінімального рівня, а також відсутність документів, що підтверджують придбання або наявність інструментів, матеріалів та обладнання, необхідних для здійснення діяльності. За результатами розгляду додатково наданих позивачем пояснень і документів комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 14.10.2024 №11903425/30523906 про відмову у реєстрації податкової накладної №52 від 26.09.2023. Підставою для відмови визначено ненадання або часткове надання додаткових письмових пояснень та документів, необхідних для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, зокрема документів щодо наявності трудових ресурсів, наказів про призначення працівників, відомостей про нарахування заробітної плати та інших підтверджуючих матеріалів. Додатково відповідач зазначає, що рішення комісії було прийнято виключно на підставі тих документів, які були подані платником податку на момент розгляду. У зв`язку з цим, на думку відповідача, є недоцільним скасування оскаржуваного рішення з посиланням на документи, які не подавались разом із повідомленням про підтвердження реальності господарської операції. Також відповідач звертає увагу, що у справах цієї категорії суд повинен перевіряти правомірність дій контролюючого органу саме в межах тих обставин та на підставі тих документів, які існували на момент прийняття спірного рішення. Дослідження судом нових документів, які не були предметом розгляду комісії, на думку відповідача, порушує принцип офіційного з`ясування обставин справи та принцип рівності сторін, оскільки створює для позивача додаткові переваги у доказуванні. З огляду на викладене, ГУ ДПС у м. Києві вважає прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

25.06.2025 відповідачем 2 подано письмовий відзив.

Державна податкова служба України вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки позивачем не наведено належних і переконливих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів з боку податкових органів, а також не доведено неправомірність дій останніх. На думку відповідача, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної були чітко визначені підстави такого зупинення. Водночас позивачем ані на стадії адміністративного розгляду, ані під час судового розгляду не надано належних доказів, які б підтверджували реальність здійснення господарської операції, відображеної у податковій накладній. ДПС України наголошує, що контролюючий орган діяв виключно в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, з метою забезпечення належного адміністрування податків і зборів. Відповідно, оскаржувані дії та рішення є правомірними, а підстави для їх скасування відсутні.

23.06.2025 на адресу суду надіслано відповідь на відзив.

Уповноважений представник позивача ТОВ «ЮСТІНА» заперечує доводи ГУ ДПС у м. Києві як необґрунтовані та такі, що обмежують право на ефективний судовий захист. Позивач не погоджується з позицією про обмеження судового розгляду лише документами, які досліджувались комісією ДПС, оскільки це суперечить принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи (ст. 9 КАС України) та обов`язку суду дослідити всі наявні докази, у тому числі ті, що не були враховані контролюючим органом. Такий підхід фактично зводить роль суду до формальної перевірки процедури, а не законності рішення по суті, що нівелює право на судовий захист. Позивач зазначає, що подання додаткових доказів у суді не порушує принцип рівності сторін, оскільки аналогічне право має і відповідач, тоді як обмеження позивача матеріалами адміністративної стадії створює нерівність. Позивач також заперечує висновок про недостатність документів, вказуючи, що при вирішенні питання реєстрації податкової накладної контролюючий орган не уповноважений здійснювати повний аналіз реальності господарських операцій, оскільки така оцінка можлива лише в межах податкової перевірки. Окремо позивач заперечує проти покладення на нього обов`язку самостійно визначати повний перелік необхідних документів, наголошуючи, що саме контролюючий орган повинен чітко зазначити, які документи є відсутніми або недостатніми. Невизначеність таких вимог неправомірно перекладає тягар доказування на платника податків. З огляду на викладене, позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими, а рішення про відмову у реєстрації податкової накладної незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлені судом обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮСТІНА» є юридичною особою, зареєстрованою 26.08.1999 року, яка здійснює господарську діяльність на принципах самостійності та самоокупності, несе відповідальність за результати своєї діяльності та виконання зобов`язань перед бюджетом і контрагентами. Основними видами діяльності товариства є лиття чавуну та оброблення металів, що здійснюються на постійній основі з 2001 року та формують фінансовий результат підприємства.

Позивач є платником ПДВ з 1999 року та платником єдиного податку третьої групи з 2012 року.

У межах своєї господарської діяльності позивач здійснив операцію з виготовлення та поставки продукції власного виробництва ліхтарних стовпів на адресу ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АТЛАНТБУДІНВЕСТ».

На підставі рахунку від 12.09.2023 покупцем було здійснено передоплату у сумі 246 000 грн, після чого 29.09.2023 позивач поставив продукцію у кількості 4 одиниць на відповідну суму, що підтверджується первинними документами. Отримання товару покупцем відбулося належним чином, із транспортуванням силами покупця.

За результатами здійсненої операції позивачем були виконані податкові зобов`язання, зокрема сплачено єдиний податок та податок на додану вартість. У зв`язку з отриманням передоплати позивачем відповідно до вимог Податкового кодексу України було складено та подано на реєстрацію податкову накладну №52 від 26.09.2023.

Разом з тим реєстрацію податкової накладної було зупинено контролюючим органом з підстав невідповідності кодів УКТЗЕД даним таблиці платника податку та відповідності операції критеріям ризиковості. Позивачу було запропоновано надати пояснення та документи для підтвердження реальності операції.

24.09.2024 позивач, керуючись Порядком №520 надав письмові пояснення та значний обсяг документів, що підтверджують фактичне здійснення господарської операції, включаючи первинні документи, платіжні доручення, документи щодо придбання сировини та інші підтвердження. Вказані документи були прийняті контролюючим органом.

01.10.2024 контролюючим органом було направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів, зокрема щодо об`єктів оподаткування, трудових ресурсів та матеріально-технічної бази.

07.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮСТІНА» надало документи, у тому числі форму 20-ОПП, облікові документи щодо основних засобів, платіжні документи, а також документи щодо працівників і нарахування заробітної плати.

14.10.2024 комісією контролюючого органу було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання або часткового надання додаткових пояснень та документів, зокрема щодо трудових ресурсів.

Позивач вважає таке рішення протиправним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням Порядку №520, оскільки ним було надано всі необхідні документи для підтвердження реальності господарської операції, а неприйняття частини документів відбулося з причин, які не залежали від позивача.

Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Так, пунктом 8 Додатку №1 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості платника податку належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно вимог п. 201.10. ст. 201 ПК України (при отриманні передплати за подальше виготовлення і поставку стовпів ліхтарних за рахунком на оплату від 12.09.2023 № 52 ТОВ ЮСТІНА сформувало та направило податкову накладну №52 від 26.09.2023 року на суму 246000,00 грн. для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції № 9272382926 від 16.10.2023 року податкова накладна № 52 від 26.09.2023 року прийнята, але реєстрація її зупинена.

Головне управління ДПС у м. Києві в квитанції № 9272382926 від 16.10.2023 року зазначило наступну підставу для зупинення реєстрації податкової накладної № 52 від 26.09.2023 року, а саме: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7325, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, судом встановлено, що у квитанції відсутня конкретизація переліку документів, які необхідно надати платнику податків, а також не визначено зміст пояснень, що мають бути подані для вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних, що не відповідає вимогам пункту 11 Порядку № 1165.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 78326524).

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі №826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкової накладної Nє 52 від 26.09.2023 року є необґрунтованим.

Щодо прийняття відповідачем спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд зазначає таке.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Згідно з пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Пунктом 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом, комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення №11903425/30523906 від 14.10.2024 року, яким товариству відмовлено у реєстрації податкової накладної №52 від 26.09.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для такої відмови у вказаному рішенні №11903425/30523906 від 14.10.2024 року зазначено: ненадання/ часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/ або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додаткова інформація: не надано пояснення та документи щодо наявності у штаті трудових ресурсів, необхідних для забезпечення діяльності підприємства, накази на призначення працівників, відомості про нарахування з/п застрахованим особам та інші підтверджуючі документ.

При цьому, відповідач не вказав конкретний перелік документів, які були складені позивачем з порушенням вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що право платника податків надати вичерпний перелік документів для підтвердження правомірності складання та подання податкової накладної прямо залежить від того, чи зазначено у квитанції про зупинення реєстрації чіткий перелік необхідних документів.

У цьому випадку, як встановлено, контролюючий орган такого вичерпного переліку не надав.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 111203544) зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Платником податків надано до податкового органу первинні документи які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції.

Суд зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідають вимогам, що встановлені до них Порядком №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Суд встановив, що 01.10.2024 року ТОВ «ЮСТІНА» отримало від Головного управління ДПС у м. Києві повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та документів, зокрема щодо наявності трудових ресурсів, подання звіту за формою 20-ОПП, а також документів, що підтверджують здійснення господарської діяльності.

У межах строків, визначених Порядком № 520, позивач 08.10.2024 року надіслав до контролюючого органу відповідні документи, зокрема табелі обліку робочого часу, розрахунково-платіжні відомості, накази та заяви працівників щодо встановлення неповного робочого часу.

Разом з тим судом встановлено, що зазначені документи не були прийняті контролюючим органом, що підтверджується квитанцією від 08.10.2024 року.

За результатами розгляду поданих пояснень та документів комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 14.10.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної, підставою якого визначено ненадання або часткове надання документів, зокрема щодо наявності трудових ресурсів.

Оцінюючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем вчинено дії, спрямовані на виконання вимог контролюючого органу та подано документи на підтвердження відповідних обставин у встановлений строк. Водночас неприйняття таких документів контролюючим органом не може бути поставлено в провину позивачу та використано як самостійна підстава для відмови у реєстрації податкової накладної.

Крім того, у квитанціях не конкретизовано, які саме документи слід надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у Київській області документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їхнього ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за № 11903425/30523906 від 14.10.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТІНА» за Nє 52 від 26.09.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивачем в ЄРПН датою її фактичного подання, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до абзацу другого пункту 20 Порядку №1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі в сумі 3 028,00 грн (платіжне доручення №88 від 10.04.2025 року).

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3 028,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме спірне рішення відповідача-1 призвело до виникнення спірних правовідносин.

У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню ЄРПН та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до ДПС України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області по зупиненню та відмові реєстрації призвело до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч.8 ст.139 КАС України саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТІНА» (адреса Україна, 04074, місто Київ, вулиця Бережанська, будинок 4 ЄДРПОУ 30523906) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 04116 ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (адреса Львівська площа, 8, м. Київ, 04053 ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за № 11903425/30523906 від 14.10.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТІНА» за Nє 52 від 26.09.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТІНА» № 52 від 26.09.2023 року на суму на суму 246 000 грн 00 коп. (двісті сорок шість тисяч гривень 00 копійок) її надання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТІНА» (адреса Україна, 04074, місто Київ, вулиця Бережанська, будинок 4 ЄДРПОУ 30523906) понесені ним судові витрати у розмірі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної податкової служби у м. Києві (адреса м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 04116 ЄДРПОУ 44116011).

Копію рішення направити учасникам справи (їх представникам).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.