Постанова № 13624768, 14.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року м.Запоріжжя Справа № 2а-9714/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд, у складі судді Нечипуренка О.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі М.Запоріжжя до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 800,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Заводському районі М.Запоріжжя до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 800,00 грн.

В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), зареєстрований виконкомом Запорізької міської ради, за адресою: АДРЕСА_1. Заборгованість у розмірі 800 грн. виникла, у звязку із несплатою відповідачем самостійно узгодженої суми податкового зобовязання по єдиному податку, шляхом подання у липні 2009 заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу були направлені перша податкова вимога № 1/686 від 27.08.2009 та друга податкова вимога № 2/812 від 01.10.2009.

Заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до законодавства примусове стягнення податкової заборгованості здійснюється шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків в рахунок погашення заборгованості виключно за рішенням суду.

Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Ухвалою суду від 29.11.2010 було відкрито скорочене провадження у справі.

Рекомендоване поштове відправлення, яке містило зазначену ухвалу, та надсилалося відповідачу за його юридичною адресою, отримано останнім 03.12.2010, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Станом на 14.12.2010 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 цього Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання.

Згідно п.п.1.11 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пункт 5.1 вищеназваного Закону зазначає, що податкове зобовязання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.5.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпункт 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає, якщо у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 159-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Заводському районі М.Запоріжжя до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 800,00 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), заборгованість по єдиному податку на користь Державного бюджету Заводського району М.Запоріжжя (на р/р№ 34129999700004, код платежу 99999999, банк одержувача - ГУДК в Запорізькій області, ОКПО 34677136, МФО 813015) у розмірі 800 (вісімсот) грн.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили і є остаточною після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко