Рішення № 136247499, 27.04.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/114/26

Провадження № 2/675/423/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого -

судді Демчука П.В.,

за участю секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ізяслав цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕСПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

30 січня 2026 року до Ізяславського районного суду Хмельницької області від ТОВ «БІЗНЕСПОЗИКА» надійшов позов, в якому зазначено, що 24 березня 2025 року між позикодавцем ТОВ «Бізнес позика», позивачем по справі, та позичальницею ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 530863-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 11000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил надання грошових коштів у кредит. Оскільки позичальник свої зобов`язання за Договором кредиту не виконав, позивачем заявлена вимога стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за даним кредитним договором, яка становить 35030 грн. і складається з прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 11000 грн., прострочених платежів по процентах в сумі 16940 грн., прострочених платежів по комісії в сумі 1590 грн. та заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ в сумі 5500 грн.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. В поданій до суду позовній заяві просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася в установленому порядку. Відзиву та клопотань, пов`язаних з судовим розглядом справи, не подавала.

У відповідності до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.3 статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 24 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 530863-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 24 березня 2025 року направило для ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 530863-КС-001 про надання кредиту. 24 березня 2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 530863-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено для відповідачки через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2299, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), яикй Позичальником було введено/відправлено.

Таким чином, 24 березня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 530863-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 Договору про надання кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 11000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах , визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування Кредитом.

Строк, на який надається кредит, становить 24 тижні. Комісія за видачу кредиту становить 2200 грн.

Сторонами в договорі кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11000 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (яку Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід».

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 06 січня 2026 року в ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором № 530863-КС-001 про надання кредиту від 24.03.2025 року, яка складає 35030 грн. і складається з прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 11000 грн., прострочених платежів по процентах в сумі 16940 грн., прострочених платежів по комісії в сумі 1590 грн. та заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України в сумі 5500 грн.

Позивач, звертаючись до суду, вказує, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти на умовах, передбачених договором, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В ході розгляду судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним звернулася до ТОВ «Бізнес Позика» з метою отримання кредитних коштів, за результатами її звернення 24 березня 2025 року було підписано договір про надання кредиту, після підписання якого у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у визначеному розмірі, який був обумовлений між сторонами умовами договору.

На підставі укладеного договору про надання кредиту відповідачу надано грошові кошти, що підтверджується наданими позивачем довідками про виплату коштів, відтак ТОВ «Бізнес Позика» прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором виконав своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за договором на загальну суму 27940 грн.

За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Враховуючи наведені обставини, оскільки відповідач порушив умови кредитного договору, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та простроченими відсотками є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 27940 грн.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за комісіями штрафами, суд виходив з наступного.

Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

В постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісіями за надання кредиту.

Щодо вимог ТОВ «Бізнес позика» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованість по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 5500 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована неустойка за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором в цей період, законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 5500 грн. неустойки відсутні.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню із відповідача пропорційно задоволенню позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13, 19, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за кредитним договором № 530863-КС-001 від 24 березня 2025 року у розмірі 27940 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 2124 грн. 60 коп. у відшкодування сплаченого судового збору.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Суддя П.В.Демчук