Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 462/1941/20
УХВАЛА
05 травня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип`юк Г. М., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником,
встановив:
представник заявника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» - Сідак-Жарова Н. О., звернулась до Залізничного районного суду м. Львова, через систему «Електронний суд», із заявою в якій просить замінити стягувана у виконавчому листі № 462/1941/20 від 21.09.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та видати ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 462/1941/20 від 21.09.2021 року, про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали заяви з додатками, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно із п. 1 ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Як вбачається із заяви така подана до суду 04.05.2026 року та підписана представником заявника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» - Сідак-Жаровою Н. О. До матеріалів справи долучено довіреність № 10959 від 27.01.2026 року, з якої вбачається, що ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в особі директора Шалай А. В., яка діє на підставі статуту уповноважує Сідак-Жарову Н. О. представляти інтереси ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».
Однак підтверджуючих документів на те, що Шалай А. В. станом на день видачі довіреності та на день звернення до суду є діючим директором та мав право діяти від імені юридичної особи без обмежень (зокрема делегувати повноваження в порядку передоручення), суду не надано.
До заяви долучено виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.06.2024 року.
Враховуючи динамічність даних Реєстру та значний проміжок часу між датою формування витягу та датою звернення до суду, вказаний документ відображає стан реєстраційних дій станом на дату, що суттєво передує поданню позову.
Вказаний витяг не може бути належним доказом того, що Шалай А. В. залишалась директором товариства та мала право підпису і видачі довіреностей станом на травень 2026 року.
Оскільки Статут ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» до матеріалів заяви не долучено, а зміст наданої виписки не дозволяє ідентифікувати обсяг повноважень директора, суд позбавлений можливості встановити наявність або відсутність обмежень директора на одноособове звернення до суду чи надання права передоручення.
Суд наголошує, що згідно з принципами диспозитивності та обов`язку доказування (ст. 13, 81 ЦПК України), саме на заявника покладено обов`язок надати актуальні та несуперечливі докази на підтвердження представництва.
Сторона заявника, звертаючись через систему «Електронний суд», мала безперешкодну технічну можливість сформувати витяг з ЄДР та надати копію Статуту безпосередньо в день подання заяви.
Самостійний пошук судом інформації в реєстрах за умови надання заявником завідомо застарілих даних порушував би принцип рівності сторін та виходив за межі обов`язків суду на стадії виконання рішення суду.
Надання натомість документа, який не містить актуальних відомостей станом на день звернення, а також вичерпної інформації про правовий статус директора, свідчить про неналежне підтвердження повноважень підписанта у розумінні ч. 7 ст. 177 ЦПК України.
Суд вважає необхідним зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Згідно ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст. 43, 183, 260 ЦПК України,
постановив:
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником повернути без розгляду.
Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Пилип`юк Г. М.
Судове рішення № 136245560, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 05.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 462/1941/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: