Постанова № 136243932, 30.04.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/936/26

Провадження № 3/930/416/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.04.2026 року Суддя Немирівського районного суду

Вінницької області Алєксєєнко В.М.

розглянувши матеріали, які надійшли від групи військової служби правопорядку Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця, стрільця В/Ч НОМЕР_1 , громадянина України,

за ч.3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У відношенні ОСОБА_1 був складений протокол ДНХІ 0750 про військове адміністративне правопорушення від 14.02.2026 року по ч.3 ст. 172-11 КУпАП, в якому вказується, що з 22.02.2023 у військовій частині НОМЕР_1 проходить військову службу за мобілізацією солдат ОСОБА_2 і 09.02.2026 року надійшло повідомлення командиру мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_3 від командира військової частини НОМЕР_2 полковника медичної служби ОСОБА_4 № 1184/927 від 09.02.2026 (вх. № 1277 від 09.02.2026), що 08 лютого 2026 року о 22:07 під час вечірньої перевірки наявності змінного особового складу військової частини НОМЕР_2 черговий частини старший лейтенант ОСОБА_5 КРИВОХАТ та черговий лікар лейтенант медичної служби ОСОБА_6 виявили відсутність військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_7 , який перебував на лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 . На телефонний дзвінок він відповів та повідомив, що перебуває у АДРЕСА_2 , затримався на святкуванні дня народження дружини і вже не може приїхати, обіцяв прибути зранку. 11.02.2026 о 12:00 надійшла доповідь командиру мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_3 від командира 1-ї мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_8 про факт прибуття після самовільного залишення частини військовослужбовця солдата ОСОБА_7 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 та утримується у списках особового складу мотопіхотного батальйону, до розташування підрозділу 1-ї мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 в населеному пункті АДРЕСА_3 . Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі Статут), солдат ОСОБА_2 був зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Таким чином, за викладених вище обставин солдат ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду був відсутній у місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 без поважних причин у період з 22 год 07 хв 08.02.2026 по 12 год 00 хв 11.02.2026 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем тривалістю до десяти діб.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, за його заявою від 14.02.2026 р., шляхом направлення SMS-повідомлення на особистий номер телефону, яке було успішно доставлено 21.04.2026 року.

В матеріалах справи наявна заява від імені ОСОБА_1 , у якій останній повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та просить призначити найменше покарання. Також просить розглянути справу за його відсутності.

Частиною 3 статті 172-11 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, без поважних причин був відсутній у місці служби понад встановлений строк, чим допустив самовільне залишення місця служби.

Доводи щодо наявності поважних причин відсутності матеріалами справи не підтверджуються, а зазначені обставини (перебування на святкуванні сімейного характеру) не можуть бути визнані такими причинами.

Згідно положень ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні особливий період настав з дня набрання чинності Указу в.о. Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України, продовжено його Указом Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», та Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Згідно із Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні», з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє і на даний час.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, службовими повідомленнями, а також його письмовою заявою, наявною в матеріалах справи, у якій він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та просив призначити найменше покарання.

Відповідно до вимог ст.ст. 245,280 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Враховуючи положенняст. 33 КУпАП, при вирішенні питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею, а також іншими особами нових правопорушень, суд враховує: характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної шкідливості, особу порушника, ступінь його вини. А тому суд вважає за доцільне задля досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у статті 23 КУпАП, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, визначеному в межах санкції статті.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 665 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ч. 3 ст. 172-11, статтями 7, 9-12, 23, 33-35, 40-1, 221, 245, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України) отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником в установу банку України (отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/м.Немирів/ 21081100; код за ЄДРПОУ: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 768999980313040106000002796; код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи, Немирівський районний суд), не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Алєксєєнко