Рішення № 136243582, 05.05.2026, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/162/26

Номер провадження 2-о/719/7/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області у складі:

головуючої судді Вербіцької М. В.,

з участю секретарки судового засідання Чорної В. І.,

заявниці ОСОБА_1

представниці заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження у залі судових засідань Новодністровського міського суду Чернівецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця ОСОБА_2 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

УСТАНОВИВ:

18.03.2026 до Новодністровського міського суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця ОСОБА_2 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування своїх вимог заявниця вказує на те, що з метою реалізації своїх законних прав та інтересів вона вимушена звернутись до Новодністровського міського суду Чернівецької області з цією заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у зв`язку з тим, що 02.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою та пакетом документів про призначення пенсії за віком. Під час опрацювання документів, спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виявлено невідповідність у документах, які мають суттєве значення при призначенні пенсії за віком. Зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило заявниці, що дівоче прізвище, яке зазначене у трудовій книжці, яку вона їм надала не співпадає з прізвищем зазначеним у її свідоцтві про народження.

Прізвище заявниці у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , оформленої 05 вересня 1986 року, зазначено як « ОСОБА_3 », а відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13 жовтня 2003 року, яке видано повторно є « ОСОБА_3 ». Заявниця зазначає, що наявність таких розбіжностей виключає можливість підтвердження відповідного юридичного факту в адміністративному порядку, позаяк трудова книжка оформлювалась у Республіці Молдова, що унеможливлює реалізацію ОСОБА_1 належних їй законних інтересів, зокрема, щодо належного оформлення пенсії за віком.

ОСОБА_1 вказує, що факт належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформленої 05 вересня 1986 року, у якій значиться прізвище « ОСОБА_3 » підтверджується такими документами:

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 12 від 27 жовтня 1967 року, яке видано повторно 13 жовтня 2003 року, де прізвище вказано « ОСОБА_3 »;

- свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 15 вересня 1990 року, у якому зазначено, що після укладення шлюбу заявниці присвоєно прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 »;

- паспортом серії НОМЕР_4 , виданий Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області 13 серпня 1996 року, у якому вказано прізвище « ОСОБА_4 ».

У заяві ОСОБА_1 також зазначає, що додатково факт її трудової діяльності саме під прізвищем « ОСОБА_3 » та помилковість запису у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , оформленої 05 вересня 1986 року, у якій значиться прізвище « ОСОБА_3 » можуть підтвердити свідки:

- ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказані особи, працювали разом із ОСОБА_1 у дитячому садочку «Ромашка» у м. Новодністровську у період з 20.11.1989 по 20.12.1994 та особисто знають її як особу, чия трудова діяльність відображена у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , оформленої 05 вересня 1986 року, у якій значиться прізвище « ОСОБА_3 ».

Ухвалою судді Новодністровського міського суду Чернівецької області від 27.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Від заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 15.04.2026 надійшла заява, у якій вона покладається на розсуд суду щодо встановлення фактів, зазначених у заяві ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши пояснення заявниці, взявши до уваги позицію заінтересованої особи, показання свідка, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не заперечило тієї обставини, що 02.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до нього із заявою та пакетом документів про призначення пенсії за віком та що під час опрацювання документів спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області була виявлена невідповідність у документах, які мають суттєве значення при призначенні пенсії за віком. Зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило заявниці, що дівоче прізвище, яке зазначене у трудовій книжці, яку вона їм надала не співпадає з прізвищем зазначеним у її свідоцтві про народження. А тому це стало перешкодою для призначення заявниці пенсії за віком.

Заявниця надала копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформленої 05 вересня 1986 року, у якій на титульній сторінці № 1 прізвище заявниці зазначено як « ОСОБА_3 ».

Трудова книжка заводилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у дитячому садочку Молдавської РСР (тепер - Молдова), у 1989 заявниця (на той час - ОСОБА_3 ) звільнилася з посади вихователя у Молдавській РСР та була прийнята на посаду вихователя дитячого дошкільного закладу «Ромашка» у місті Новодністровську.

Для підтвердження факту належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформленої 05 вересня 1986 року, у якій значиться прізвище « ОСОБА_3 » заявниця надала суду свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 та паспорт серії НОМЕР_4 .

Судом досліджено копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 12 від 27 жовтня 1967 року, яке видано повторно 13 жовтня 2003 року, і відповідно до якого прізвище заявниці є « ОСОБА_3 ».

ОСОБА_1 надала копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 15 вересня 1990 року, виданого 15 вересня 1990 року у Новодністровською селищною радою Сокирянського району за підписом завідуючого відділом (бюро) запису актів громадянського стану, про що у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 15 вересня 1990 року зроблено запис за № 72, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрували шлюб 15 серпня 1990 року, у цьому свідоцтві зазначено, що після укладення шлюбу заявниці присвоєно прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

Також відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_4 , виданий Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області 13 серпня 1996 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження якої с. Козиряни, Кельменецький р-н, Чернівецька обл., прізвище заявниці « ОСОБА_4 ».

Крім того, у заяві ОСОБА_1 зазначає, що наявність таких розбіжностей виключає можливість підтвердження відповідного юридичного факту в адміністративному порядку, позаяк трудова книжка оформлювалась у Республіці Молдова, що унеможливлює реалізацію належних їй законних інтересів, зокрема, щодо належного оформлення пенсії за віком.

Наведене підтверджується записами у трудовій книжці на сторінці № 2, де міститься посилання на ст. 36 КЗоТ МССР (Молдавська радянська соціалістична республіка).

Суд зауважує, що на першій сторінці трудової книжки у верхньому лівому куті зазначено, що прізвище ОСОБА_3 змінене на ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про шлюб.

Водночас додатково факт її трудової діяльності саме під прізвищем « ОСОБА_3 » у ДДЗ « ОСОБА_9 » та помилковість запису у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , оформленої 05 вересня 1986 року, у якій значиться прізвище « ОСОБА_3 », підтвердила допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка працювали разом із ОСОБА_1 у дитячому садочку «Ромашка» у м. Новодністровську у період з 20.11.1989 по даний час та особисто знає її як особу, чия трудова діяльність відображена у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , оформленій 05 вересня 1986 року, у якій значиться прізвище « ОСОБА_3 ».

Показання свідка ОСОБА_6 містять посилання на конкретні факти та обставини, які дають суду можливість дійти висновку про наявність підстав, які входять до предмета доказування, і стосуються помилковості запису у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , оформленої 05 вересня 1986 року, у якій прізвище заявниці значиться як « ОСОБА_3 ».

Представниця заявниці адвокатка Марчук Д. П. підтримала вимоги, викладені у заяві та просила їх задовольнити.

Суд доходить переконання, що наведені докази у своїй сукупності є достатніми для встановлення тієї обставини, що заявниці ОСОБА_1 дійсно трудова книжка серії НОМЕР_1 , оформлена 05 вересня 1986 року, у якій прізвище заявниці зазначено як « ОСОБА_3 ».

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме належність правовстановлюючого документу особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 вказаної постанови, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України (в редакції, яка діяла до редакції відповідно до Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно із п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» на підставі п. 6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 348/576/18 відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.993 № 637 (далі Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 26 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, в судовому порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

Така розбіжність в документах щодо написання прізвища не є спором про право та усувається при розгляді справи в порядку окремого, а не позовного провадження.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 у заяві просить встановити саме факт належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформленої 05 вересня 1986 року, у якій прізвище заявниці зазначено як « ОСОБА_3 » без встановлення чи спростування відображеної у ній інформації, що також свідчить про відсутність спору про право.

Водночас, іншої можливості встановити факт належності заявниці трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформленої 05 вересня 1986 року, у якій прізвище заявниці зазначено як « ОСОБА_3 », нема.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 підтвердив правильність висновку суду першої інстанції щодо того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У будь-якому випадку, розглядаючи цивільну справу, суд, насамперед, має керуватися засадами верховенства права, у тому числі суб`єктивного права заявника, яке має бути захищене та відновлене, якщо перешкодою для цього є формальні неточності в офіційних документах.

За результатами розгляду справи судом встановлено та не викликає сумніву факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформленої 05 вересня 1986 року, у якій прізвище заявниці зазначено як « ОСОБА_3 ». При цьому необхідність установлення такої належності зумовлена реалізацією заявникцею права на оформлення передбаченого законом державного пенсійного забезпечення.

Враховуючи наведене вище суд доходить висновку, що факт належності правовстановлюючих документів знайшов своє підтвердження, окрім цього, встановлення факту є реалізацією гарантованого ст. 46 Конституції України права заявниці на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, перешкодою чому є розбіжності у написанні прізвища заявниці у правовстановлюючих документах, а тому суд вважає, що ці факти підлягають встановленню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 259, 265, 268, 272, 273, 293, 294, 315-319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця ОСОБА_2 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформленої 05 вересня 1986 року, виданої на ім`я « ОСОБА_8 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, ЄДРПОУ 40329345, юридична адреса: площа Центральна, буд. 3, м. Чернівці, Чернівецька обл., 58001.

Повне рішення складене 05.05.2026.

Головуюча суддя: Мар`яна ВЕРБІЦЬКА